Пояснити 30%: Як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії

Опитування
Перегляди: 8461
19 липня 2021
Read this article in English

Всеукраїнське опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у період з 1 по 7 червня 2021 року. Було опитано 2003 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих території АР Крим та частини території Донецької та Луганської областей. Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (САТІ) та є репрезентативним за такими показниками як: стать, вік, макрорегіон проживання, тип населеного пункту. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує:

• 2.4% для показників, близьких до 50%,

• 2.1% для показників, близьких до 25 або 75%,

• 1.5% для показників, близьких до 10 або 90%,

• 1.1% для показників, близьких до 5 або 95%,

• 0.5% для показників, близьких до 1 або 99%.

Склад макрорегонів: Захід – Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центр – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ; Південь – Миколаївська, Херсонська, Одеська області; Схід – Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області; Донбас – Донецька, Луганська області.

Фінансування опитувань здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Дані були представлені 19 липня під час круглого столу: «Пояснити 30%: Як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії». Назва відсилає до 30% школярів, які цього року не склали ЗНО з математики, не відповівши на запитання з програми початкової школи.

Оцінка громадянами освіти в Україні продовжує коливатися між середньою та низькою якістю. Однак, порівняно з липнем 2020 року кількість негативних оцінок зросла на 9%, у тому числі за рахунок збільшення людей, які надали дуже низьку оцінку українській освіті. Так у 2021 році вже 45% українців оцінили якість середньої освіти як таку, що тією чи іншою мірою є низькою, ще 44% назвали її посередньою. 

Традиційно найменше негативних відгуків отримує середня освіта серед мешканців західної України, однак динаміка щодо погіршення оцінок зберігається і серед них. Найкраще, серед вікових груп, оцінюють якість освіти респонденти у віці від 18 до 29 років, тобто ті, хто ще відносно нещодавно закінчили школу – 14% оцінили якість освіти як дуже високу. Найменше позитивних оцінок серед найстаршої вікової групи – 60+ – лише 4% серед них позитивно оцінили якість освіти. 

Абсолютна більшість батьків (65%) проти дистанційної освіти. Попри те, що 50% сімей, чиї діти чи внуки ходять до школи, погодилися з тим, що запровадження дистанційної освіти тією чи іншою мірою сприяло захисту їх родини від потенційного зараження коронавірусною інфекцією, 56% зазначили, що проблем від запровадження дистанційної форми навчання було більше ніж користі. 

Аналіз результатів опитування за різними розподілами дає змогу зробити такі висновки:

  • У селищах міського типу та містах з населенням більше 500 тис. підтримка дистанційної освіти більша, ніж в інших типах населених пунктів. Водночас, найбільший супротив дистанційній формі освіти (72%) спостерігається серед мешканців сіл.

  • Найбільше з проблемами під час дистанційної освіти зіштовхнулися жителі Донецької та Луганської областей (79%), східних (60%) та південних (59%) областей  країни, найменше – жителі центральної України (50%). 

Серед найпоширеніших проблем, які виникали під час дистанційної освіти, батьки зазначали: зниження рівня успішності дітей (72%), брак уваги вчителів до потреб дітей під час навчання (51%) та формальний підхід вчителів до проведення дистанційного навчання (50%). 

Сім’ї з різних областей України зустрічалися з дещо різними перешкодами на шляху до здобуття їх дітьми середньої освіти. Батьки з західної та південної України частіше за батьків з інших частин держави скаржилися на погану якість домашнього інтернет-зв’язку під час навчання. Для батьків дітей з Донецької та Луганської областей, окрім падіння успішності, найгостріше стояло питання використання різних онлайн-платформ і месенджерів у комунікації дітей з вчителями (47%) та недостатність технічних пристроїв для участі в онлайн-уроках (44%). 

Батьки з сіл частіше за батьків з інших населених пунктів повідомляли про проблему з нестачею технічних пристроїв для участі в онлайн-уроках: 53% батьків вказали саме на цю проблему порівняно з 20% у великих містах (понад 500 тис. населення). Так само батьки у селах набагато частіше скаржилися на погану якість інтернет-зв’язку (60% проти 29%) і проблему з використанням різних онлайн-платформ і месенджерів у комунікації (51% проти 33%). 

Матері та бабусі порівняно з татами та дідусями на 21% частіше повідомляли про погану якість інтернет-зв’язку і на 19% частіше про нестачу технічних пристроїв для участі в онлайн-уроках. Однак така різниця може бути пояснена тим, що жінки частіше займаються доглядом за дітьми, а також частіше присутні вдома під час проведення онлайн-уроків у дітей, що збільшує їх поінформованість про технічні складнощі, які виникають безпосередньо під час уроку.

Попри те, що діти тривалий час не відвідували школи, 48% батьків в Україні повідомили, що розмір грошових внесків на потреби школи чи класу не змінився, а у 8% опитаних розмір внесків навіть зріс. Найбільше про збільшення внесків повідомляли мешканці південної України (13%). Лише 5% батьків принципово не сплачують грошові внески, ще 21% повідомили про те, що взагалі не знайомі з практикою грошових внесків на потреби школи чи класу.

Одним з опосередкованих негативних наслідків впровадження дистанційного навчання стало збільшення напруженості у сім’ях. Про це повідомило 57% опитаних батьків. При цьому жінки, які здебільшого більше часу проводять вдома з дітьми, повідомляли про зростання напруженості на 8% частіше за чоловіків. 

Лише 33% батьків українських школярів готові підтримати запровадження вакцинації дітей віком від 12-17 років від COVID-19, однак у разі, якщо за кордоном буде доведена безпечність та ефективність вакцини для цієї вікової групи, 47% готові провакцинувати власну дитину/дітей. Найбільше таких батьків проживає на заході України – 52% готові провакцинувати дитину у разі доведеної безпечності вакцини. На півдні України таких батьків всього 25%. При цьому жінки дещо негативніше налаштовані щодо вакцинації дітей, порівняно з чоловіками: 51% жінок висловилися проти вакцинації навіть якщо буде доведена її безпечність, серед чоловіків проти висловилися 43%. 

71% українців, тією чи іншою мірою, підтримують вступ у вищі навчальні заклади за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). До прикладу у 2014 році ЗНО підтримувало на 11% менше. Одночасно з тим, порівняно з минулим роком, зросла не тільки кількість прихильників ЗНО, але й тих, хто негативно ставиться до його проведення. Якщо у 2020 році проти ЗНО висловилося 14%, то у 2021 вже 23%. Найменше систему зовнішнього незалежного оцінювання підтримують на півдні країни (60%) та у Донецькій і Луганській області (59%). Попри те, що люди старше 60 років трохи менш активно висловлюється на підтримку ЗНО, порівняно з іншими, втім зовнішнє незалежне тестування знаходить значну підтримку у всіх вікових групах. 

Пандемія внесла свої корективи у оцінку ЗНО громадянами. Дані демонструють, що абсолютна більшість не тільки продовжує підтримувати ЗНО, але й ця підтримка навіть потроху зростає, однак такої одностайності серед українців щодо проведення ЗНО під час пандемії COVID-19 не спостерігається. Думки розділилися порівну: 46% підтримує проведення ЗНО навіть за умов пандемії, 46% - виступають проти, інші 8% не визначилися. Найбільша підтримка проведенню ЗНО спостерігається серед громадян у віці 18-29 років, які теоретично самі ще нещодавно його складали. Серед цієї вікової групи 57% не схвалюють відміну ЗНО на час пандемії. Серед людей віком від 60 років не схвалюють відміну ЗНО тільки 37%.  

Попри готовність майже половини респондентів підтримати скасування ЗНО на час пандемії, 74% погодилися, що ЗНО сприяє рівності учасників на етапі вступу, а 58% дотримується думки, що ЗНО також зменшує рівень корупції на етапі вступу. 

Порівняно з минулими роками, паралельно з підтримкою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, спостерігається позитивна динаміка зростання кількості українців, в яких ЗНО асоціюється з рівністю. Їх кількість зросла на 5% з липня 2020 року. Водночас, спостерігається різке збільшення українців, які не згодні з тим, що ЗНО зменшує рівень корупції при вступі: їх кількість зросла на 15% і наразі цю точку зору підтримує 34% опитаних. 

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024