Погрозами дипломатам Кремль намагається розколоти єдність Європи – Тарас Жовтенко

Росія вкотре пригрозила ударами по Україні та закликала іноземних дипломатів залишити Київ, заявивши, що не нестиме відповідальності за можливі наслідки. Попри це, західні дипломатичні представництва продовжують працювати в Україні, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц здійснив неанонсований візит до Києва.

Такий крок, на думку безпекового аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тараса Жовтенка, свідчить про те, що західні країни не збираються піддаватися російським погрозам. Водночас нинішня ескалація виходить за межі безпосередньо російсько-української війни й дедалі більше стосується Європи та східного флангу НАТО, сказав він в інтерв'ю Апострофу TV.

«Це ж далеко не перша погроза з боку путінського режиму дипломатам західних країн, які знаходяться в Києві. Це щонайменше третя або навіть четверта така подібна погроза із вимогою до західних дипломатів залишити українську столицю, загалом залишити територію України.
І кожного разу відповідь з боку західних дипломатів була такою самою, якою вона є зараз. Тобто в жодному випадку ніхто на якісь умови цих російських терористів не пристає. Західні посольства, західні дипломатичні корпуси продовжують працювати на своїх місцях у столиці України і на території нашої держави.
Візит канцлера Федеративної Республіки Німеччина в цьому контексті теж є знаковим, враховуючи загалом ту ситуацію, ту ескалацію, на яку путінська Росія пішла не лише у війні проти України. Тепер уже настав такий етап протистояння путінського режиму з Європою, що не лише Україна є об'єктом цієї фактичної ескалації з боку Кремля, але також європейські країни, східний фланг НАТО і такі країни Центральної та Західної Європи, як та сама Федеративна Республіка Німеччина», – пояснив Тарас Жовтенко.

Аналітик зазначив,  що Росія отримала певне «вікно можливостей» для посилення ударів по Україні через нестачу в української ППО засобів ураження балістичних ракет, а також появу в росіян нових типів ударних дронів. Водночас, за його словами, ці виклики безпосередньо стосуються і європейських країн, оскільки російські безпілотники дедалі частіше залітають на східний фланг НАТО.

На цьому тлі Європа, за оцінкою екперта, має не лише посилювати підтримку України, а й готуватися до протидії російським гібридним операціям. Особливо це актуально з огляду на дистанціювання Сполучених Штатів від Європи.

Тарас Жовтенко прокоментував і можливу реакцію європейських країн у разі, якщо російські удари спричинять загрозу або шкоду західним дипломатам у Києві. За його словами,  Кремль наразі навмисно уникає дій, які могли б передчасно об'єднати європейські держави проти Росії.

«В Кремлі чудово розуміють, що навіть попри такі заяви, вони на сьогодні не можуть ризикувати таким рівнем ескалації. Тому що, насправді, все те, що путінський режим зараз намагається зробити зі східним флангом НАТО і загалом з країнами Європи, з європейськими союзниками в Північно-Атлантичному Альянсі, – це розбити їхню єдність і розбити їхню впевненість в тому, що вони можуть, об'єднавши зусилля, протистояти цьому російському терору і гібридним операціям.
Тому Кремль зараз дуже обережний у тому сенсі, щоб не зробити нічого, що могло б об'єднати ці європейські країни раніше, ніж до цього буде готова Російська Федерація. Вони розуміють, що ескалація агресії з їхнього боку так чи інакше призведе до того, що буде якесь певне, хай навіть регіональне і тимчасове, але об'єднання європейських держав», – зауважив Тарас Жовтенко.

За словами аналітика, російські погрози водночас є інструментом гібридного впливу, покликаним посіяти розкол у європейських суспільствах і підірвати довіру до їхніх політичних лідерів. Тож реакція Європи на можливі російські атаки, на його думку, може бути не стільки військовою, скільки економічною та санкційною.

«Якоїсь воєнно-політичної відповіді в даній ситуації точно не буде, але якісь асиметричні кроки ми з нашими європейськими союзниками можемо вже обговорювати і пропрацьовувати. У Європи в руках достатньо фінансових інструментів для того, щоб вплинути на стабільність путінського режиму.
І плюс, враховуючи те, що Росія активізувала останнім часом гібридні операції, наприклад, у Балтійському морі, у Північному морі і так далі, завжди залишається опція у європейців зробити більш жорсткішим режим проходження навіть у міжнародних водах російських кораблів – і військових, і цивільних. Паралельно це може бути більше санкцій, більше практичних кроків проти так званого російського тіньового флоту. Це теж може бути однією з опцій того, як можна з боку Європи реагувати на такі речі», – підсумував Тарас Жовтенко.