Парад: Що відчуватиме Сі поруч із сепаратистами з Абхазії та Південної Осетії? – Олексій Гарань
Опубліковано на Українській правді з коментарів УКРІНФОРМу
Натовпом іноземних гостей на параді РФ частково завдячує США, що вивели її з ізоляції, але участь у події – ще не участь у проросійському союзі
Аж 29 іноземних лідерів збираються на параді до Москви 9 травня, анонсував помічник диктатора Росії Юрій Ушаков. І серед них – дехто навіть з Європи і така важлива фігура, як президент Китаю. В Україні на цей захід не можуть не звертати увагу. МЗС опублікувало заяву, в якій закликало іноземні держави врахувати, що російська армія вчинила та продовжує вчиняти в Україні звірства, і саме ця армія буде марширувати 9 травня на Красній площі в Москві. А блогери у соцмережах чудуються, що святкувати перемогу над нацизмом зібралися люди з країн, що у роки Другої світової або воювали на боці Гітлера (як Словаччина), або жили на іншому кінці світу і мало що про нього чули (наприклад, Латинська Америка). Ніхто з країн-учасників антигітлерівської коаліції на Красну площу і ногою не стане 9 травня, і таке враження, що російські дипломати оббігали всі далекі куточки світу, щоб знайти хоч когось на той парад. Мало хто розділяє російське «побєдобєсіє», лише росіяни досі затято навколо нього гуртуються. Які дивіденди сподівається мати з того Путін? Нам треба ставитися до цього як до фарсу, що може вразити хіба що росіян, чи все ж як до демонстрації єднання однодумців навколо лідера невільного світу?
Хоча, зважаючи на те, як інтенсивно «добрі дрони» літають цими днями до російської глибинки, Московської області і аеродромів, хтозна, чи взагалі відбудеться той парад вбивць у задуманому форматі.
Гості параду: у кожного свої мотиви
Як повідомляє роспропаганда, чекають лідерів Зімбабве, Китаю, Куби, Лаосу, Монголії, Екваторіальної Гвінеї, Ефіопії, Південної Осетії, М’янми, Палестини, Сербії, Словаччини. Також приїдуть лідери Азербайджану, Вірменії, Конго, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Буркіна-Фасо, В'єтнаму, Гвінеї-Бісау, Єгипту, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Абхазії, Венесуели, Боснії та Герцеговини.
"На перший погляд, росіяни отримають необхідну їм картинку міжнародної уваги. Особливо для тих, хто не надто розбирається (чи не хоче) в тонкощах ситуації, як от деякі країни умовного Глобального півдня", – каже професор кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" та науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
Але якщо її як слід проаналізувати, то картинка розсипається, додає він:
"Здебільшого їдуть представники або авторитарних режимів з пострадянського простору (лиш Вірменію не можна до них зарахувати), або спадкоємців комуністичного блоку (В’єтнам, Лаос, Куба), відвертих диктатур. Насправді, не дуже солідна картина».
Більшість цих країн залежать від РФ політично, економічно, фінансово, у питаннях безпеки або взагалі стабільності власних режимів.
Генерали очолили М'янму у лютому 2021 року. Фото Lauren DeCicca / Stringer
Скажімо, М'янма – військова диктатура, не визнана у світі, проходиться по списку політолог. Абхазія і Південна Осетія – визнані лише Росією і кількома її союзниками. Венесуела представлена президентом, який з 2019 року визнаний Національною асамблеєю Венесуели та більшістю держав (включно з Україною) нелегітимним.
"Ушаков заявляв Боснію і Герцеговину – це неправда, буде лише президент Республіки Сербської (державне утворення на території Боснії і Герцеговини – ред.), тобто частини країни. Він займає деструктивну просербську позицію і фактично працює в інтересах розпаду Боснії і Герцеговини", – розповідає Гарань.
Не могли не прибути з Монголії – країни демократичної, але затиснутої між Росією і Китаєм і змушеної маневрувати. Куба не затиснута географічно, але в усьому залежить від обох "старших братів".
Буркіна-Фасо, Гвінея-Бісау, Екваторіальна Гвінея – потрібні радше для масовки і виправдання російської військової присутності в Африці. Але справді дивує, за словами політолога, візит президента Азербайджану і азербайджанського розрахунку, що крокуватиме Красною площею.
"Зазвичай наголошувалося, що Азербайджан і Україна поважають територіальну цілісність одна одної, – зауважує він. – Хоча азербайджанці й не голосували за резолюції ООН, які засуджували агресію Росії".
Неприємно, що прийняв запрошення президент Бразилії Лула да Сілва.
"Формально країна ніби дотримується нейтралітету, як і Китай, та насправді її позиція ближча до РФ, – каже Олексій Гарань. – Для неї відносини з Китаєм є стратегічно важливими, Бразилія будує багатополярну політику і має економічні інтереси в РФ".
Справді важливо, що на параді буде Сі Цзіньпін – це демонстрація стратегічного партнерства.
"Підтримує цим Путіна, показує, хто тут головний – мовляв, без мене нічого серйозного не влаштуєте", – наголошує Олексій Гарань.
На парад президент КНР потрапить в рамках тривалого візиту. Фото ілюстративне з відкритих джерел
Може хоч тепер у Вашингтоні усвідомлять, що розірвати тандем КНР-РФ не так вже й реально та змінять політику щодо Москви, коментує він.
"Тільки ми не знаємо, чи у Трампа звернуть на це увагу і як у результаті складуться пазли в голові американського президента", – зауважує професор НАУКМА.
Щоправда, президенти Китаю і Бразилії вигадали невеличкий фокус: їдуть до Москви не спеціально заради ювілею, а просто роблять офіційні тривалі візити, розповідає Гарань. І в рамках цих поїздок побувають на параді.
"Мені цікаво, як почуватиметься там лідер Китаю, для якого проблема сепаратизму є нагальна (бо є унгури, Тибет – вже мовчу про Тайвань), – міркує професор. – Як стоятиме на одній трибуні з псевдолідерами невизнаних у світі держав".
Підкилимна дипломатія: як відкрутилися Індія та Китай
У переліку Юрія Ушакова не було країн, що будуть представлені не на найвищому рівні. Так, відхилив запрошення прем'єр-міністр Індії, і прибуде, за останніми даними, заступник міністра оборони.
Зустріч з Нарендрою Моді в Японії, 2023 рік. Фото ОП
"По-перше – ситуація з Пакистаном не сприяє, а головне – Нарендра Моді не хоче показуватися на трибуні поруч з лідером КНР, – пояснює Олексій Гарань. – Так, це союзники по БРІКС, але за великим рахунком Китай – це зараз головна загроза для Індії".
Іран буде представлено на рівні посла, бо саме намагається налагодити відносини з Заходом, веде перемовини з адміністрацією Трампа.
"За цих умов не робить формальних кроків, що демонструють підтримку Росії. Показує прагнення поліпшити взаємини з нашими партнерами", – каже Олексій Гарань. Президент Масуд Пезешкіан у вересні 2024 року навіть заявляв, що Іран ніколи не схвалював агресію проти України і взагалі всі поставки зброї РФ відбувалися до того, як він став до влади (???).
Довгий час намір відвідати Москву декларував прем'єр-міністр Ізраїлю. У квітні спільнота "Ізраїльські друзі України" навіть створила петицію, в якій засудила це рішення керівництва країни і адресувала її Біньяміну Нетаньягу та міністру закордонних справ Гідеону Саару. Закінчилось тим, що від Ізраїлю парад подивиться посол цієї країни в Росії. Ймовірно, за всіх існуючих у Ізраїлю проблем з тероризмом його керівництво вирішило демонструвати, що не хоче асоціюватися з геополітичною позицією Росії в цілому, вважає Олексій Гарань.
Що думають про це все на Заході
Не лише ми роздивляємося ту ситуацію під мікроскопом. І ЄС, і НАТО також стежать за нею, вважають експерти.
"Для дипломатії такі символічні речі дуже важливі, особливо коли йдеться про ключові країни – Китай, Бразилія, Єгипет, В'єтнам тощо, – акцентує Олексій Гарань. – Бо запрошенням невизнаного диктатора М'янми Кремль просто виставляє себе в ідіотському світлі".
Парад у Москві 2023 року. Фото з відкритих джерел
На Заході розуміють, що вся компанія політиків на параді не є цілісним союзом як таким. І візити не символізують дружбу, союз Росії з усім так званим Глобальним Півднем.
"А Казахстан, Азербайджан, Вірменію не можна назвати союзниками РФ, – наводить приклад він. – У них власні ігри. Наприклад, Вірменія відривається від Росії, але не може повністю її ігнорувати, мусить робити певні жести".
