Обговорення політичних підсумків півріччя та презентація книги «What Does Ukraine Think?»

Дискусію «Що думає Україна: підсумки півріччя», яка відбулася в четвер, 23 липня, почали з презентації результати експертного опитування «Політичні підсумки півріччя».

Провідні українські експерти, доволі посередньо оцінили ефективність роботи трьох ключових органів влади протягом перших шести місяців 2015 року. Діяльність Президента отримала від них 5,1 бала (за 10-бальною шкалою), тоді як Кабінет Міністрів і Верховна Рада здобули 4,1 та 4 бали, відповідно. Про це свідчать результати, які презентувала директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

«Якщо перевести цей результат в шкільні бали, то Кабінет міністрів і Верховна Рада отримали менше трійки», – зауважила соціолог.

Також, за її словами, найпомітнішими негативними подіями першого півріччя 2015 року  експерти назвали погіршення соціально-економічного становища країни та збройний конфлікт у Мукачевому. «Негативи у нас стабільні, можна сказати, що негативи у нас хронічні. Це передусім неефективна боротьба з корупцією і зволікання з проведенням реформ, низка невдалих кадрових рішень і загострення конфліктів усередині коаліції. Це дуже тривожний сигнал, коли майже протягом півтора року не відбувається перетворень у найважливіших для країни сферах – боротьба з корупцією і проведення реформ», – сказала Бекешкіна.

Водночас вона зауважила, що позитивними подіями експерти вважають початок реформування органів внутрішніх справ та прогрес у сфері децентралізації.

«Зараз серед позитивів було відзначено, що деякі реформи почалися – це реформи органів внутрішніх справ, зокрема патрульної служби, призначення Саакашвілі головою Одеської ОДА і успіхи у здійсненні реформ децентралізації», – зазначила Бекешкіна.

Також серед основних здобутків першого півріччя 2015 року більшість експертів відмітили збереження підтримки з боку країн Заходу і санкцій проти Росії.

Директор Фонду «Демініціативи» зазначила, що серед ключових реформ, які потребують негайних зусиль української влади, експерти найчастіше називали судову та реформу правоохоронних органів. Також багато фахівців рекомендували владі звернути увагу на податкову реформу та дерегуляцію, а також децентралізацію та реформу місцевого самоврядування.

«Те, про що ми багато говоримо, і те, що стоїть на шляху нормального розвитку країни – судова реформа, реформа правоохоронних органів – має бути реформами номер один і завданням номер один на наступне півріччя", – підсумувала Бекешкіна.

Друга половина дискусії була присвячена презентації книги «What Does Ukraine Think?». Її розділи було написано спеціально для західної аудиторії, наголосив модератор презентації та один із авторів книги, професор політології НаУКМА та науковий директор Фонду «Демініціативи» Олексій Гарань.

«Наша місія – сприяти загальній європейській політиці. Ідея цієї книги виникла в мене та в редактора Ендрю Вілсона десь рік тому. Саме тому, що тоді усі говорили про Україну, та говорили будь-що, усілякі дурниці», – наголосила Кадрі Лійк, старший експерт Європейської ради міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations).

Петро Бурковський, заступник завідувача аналітично-інформаційного відділу Національного інституту стратегічних досліджень зазначив, що уникнути відкритої війни і виснажити Росію – це основні завдання Заходу щодо нинішнього конфлікту з Російською Федерацією, її агресії проти України.

У свою чергу, Володимир Єрмоленко, доктор політичних студій (EHESS, Париж), директор європейських проектів «Інтерньюз-Україна» зауважив: «Я вважав своєю місією пояснити Заходу, що таке російська логіка дій». За словами експерта, РФ зараз обирає логіку зоополітики, де обидві сторони програють, але Росія програє менше, а Захід – більше. «Я запропонував поняття зоополітики, це логіка гри з негативною сумою», – зазначив Єрмоленко.  Експерт також підняв тему пропаганди та інформаційної війни. «Треба відходити від теми війни. Нас асоціюють з війною і деструкцією. А треба показувати, що Україна – це потужне громадянське суспільство, це купа класних стартапів, це молоді люди. Викликати не жаль, а інтерес», – підкреслив він.

Автором статті про олігархів виступив народний депутат Сергій Лещенко. «Метою цього розділу було показати, те що в Україні олігархи залишаються сильними, але їх вплив можна зменшити. Мені здається, що вплив Заходу на цей процес є дуже потужним», – зазначив політик. На думку Лещенка, за допомогою громадського, неурядового тиску та впливу західних партнерів деолігархізація помалу зрушила з місця. «В Україні з'являється мода на деолігархізаційні ініціативи», – констатував народний депутат.

Дискусію викликало те, що в статті Лещенко взагалі не згадує про Президента України Петра Порошенка. «Це, знаєте, постійна дискусія, чи є Порошенко класичним олігархом. Для того, щоб він ним був, він має використовувати державну владу для власного збагачення. Конкретних прикладів того, як адміністративне рішення призвело до преференцій для його бізнесу, ніхто навести не може», – заявив народний депутат від Блоку Петра Порошенко, відповідаючи на запитання.

Оксана Форостина, відповідальна редакторка часопису «Критика», присвятила свою статтю проблемі української ідентичності. «Працюючи над цим, я в вважала, що потрібно в енний раз пояснювати англомовній аудиторії, що є Україна, виходячи з західних стереотипів», – зазначила експерт. «Саме зараз ми не можемо сказати, що таке українська ідентичніть, так само як не можемо описати смак страви, яка кипить. Ми не можемо говорити, хто такі є українці, бо це змінюється зараз з дня на день», – вважає Форостина.

Жваве обговорення спричинила також доповідь дослідника праворадикальних сил Антона Шеховцова, старшого наукового співробітника лондонського Легатум-Інституту. Свою статтю він присвятив міфам, маніпуляціям і реаліям українського фашизму. На його думку, партії праворадикального спрямування в Україні завжди були політичною маніпуляцією чи елементом інформаційної війни в інтересах влади або іншої політичної сили. «В більшості випадків, в Україні ми маємо справу, де праворадикалізм є лише ширмою, за яким ховається корупція і кримінал», – наголосив експерт.

Раніше збірку презентували в європейських містах, зокрема Софії та Берліні. У книзі обговорюються найбільш болючі та актуальні проблеми України сьогодні: Мінські домовленості, національна ідентичність та українська ідея, специфіка східних регіонів України під час війни, інформаційна війна, реформи, вагомість впливу правих радикалів та олігархів.

Маргарита Бірюкова