Події
Перегляди: 3054
4 січня 2022

Нудно не було. Експерти підбили підсумки 2021 року

Уже традиційно наприкінці року  експерти Фонду «Демократичні ініціативи» Ілька Кучеріва та Центру Разумкова підбивають його політичні підсумки.  Який парламент і якого президента українці могли б отримати «під ялинку», кого  із політичних діячів вважають Політиком року, а кого – Розчаруванням, які події чи меми  2021 року запам’яталися найбільше?  Про це на пресконференції  «Новорічні сподівання і несподіванки: з якими почуттями і думками українці проводжають старий і зустрічають Новий рік» говорили аналітики та запрошені експерти. Під час заходу були оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного у грудні 2021 р.

«Слуга народу» залишається лідером електоральних симпатій

«Слуга народу» залишається лідером електоральних симпатій, однак, її перевага над іншими партіями незначна. Так, якби дострокові парламентські вибори відбулися вже цього грудня, за «слуг» готові проголосувати 20,5% респондентів, які прийдуть на вибори, і визначились з голосом. «Слуга народу» – єдина з великих політичних партій, яка має відносно рівномірну підтримку в усіх регіонах та освітніх групах. «Слуга народу» домінує серед молодших виборців (до 30 років), але зі зростанням віку респондентів її підтримка зменшується. На другому місці з 17% підтримки – «Європейська солідарність». Її найбільше підтримують виборці з вищим рівнем освіти та, зазвичай, більш заможні. Третє місце за електоральними симпатіями ділять одразу три партії. «Батьківщина» (10,5%), потенційна й наразі віртуальна партія Дмитра Разумкова «Розумна політика» (10,5%) та «Опозиційна платформа - За життя» (10%).

“Якби вибори відбувалися в грудні, ці партії точно потрапили б до парламенту. Є кілька відмінностей, які характеризують вибір людей. Так, за ОПЗЖ частіше голосують респонденти з нижчим рівнем освіти. У структурі виборців “Слуги народу” продовжують переважати люди молодше 40 років. За “Батьківщину” частіше голосують жінки, ніж чоловіки. А електорат “Розумної політики” Разумкова дуже сильно перетинається з електоратом “Слуги народу”, − прокоментував аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

Згідно з дослідженням, пройти до парламенту мають шанси також «Сила і Честь» та проєкт «Наші». Перші потенційно можуть набрати майже 7%, а другі – трохи більше 5%. Досить близько до прохідного бар’єра також «Українська стратегія Гройсмана» – 4,4%.

“Цей парламент був би дуже поляризованим і фрагментованим. І дуже важко передбачити, які коаліції могли б скластися. Якби вибори відбулися в грудні, і ми отримали б такий парламент, то на нас чекала б безрезультатна “коаліціада” і, можливо, наступні позачергові вибори”, − підсумував Бурковський.

На істотне зменшення підтримки партії «Опозиційна платформа − за життя»  звернув увагу  Михайло Міщенко,  заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.

«Можливо, тут є заслуга народного депутата  Іллі Киви. Певною мірою на популярність ОПЗЖ вплинули і санкції,  які застосували до телеканалів Віктора Медведчука. Саме щодо цієї партії бачимо найбільш істотні зміни в плані електоральної підтримки», − наголосив соціолог.    

Якби зараз відбулися президентські вибори, переміг би Зеленський

Якби найближчим часом відбулися президентські вибори, найбільше голосів, як у першому, так і в другому турі, отримав би чинний Президент Володимир Зеленський. Так, згідно з дослідженням, 17,5% усіх опитаних або 24% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, проголосував би за Зеленського. Мають намір проголосувати за Петра Порошенка відповідно 11% і 16% опитаних, за Юлію Тимошенко ˗ відповідно 8% і 10%, за Юрія Бойка − відповідно 7,5% і 9%, за Дмитра Разумкова ˗ відповідно 7% і 9%, за Ігоря Смешка ˗ відповідно 5% і 6%, за Євгенія Мураєва ˗ відповідно 5% і 6%, за Володимира Гройсмана ˗ відповідно 3,5% і 5%, за Сергія Притулу ˗ відповідно 2% і 3%, за Олега Ляшка ˗ відповідно 2% і 2%, %, за Руслана Кошулинського ˗ відповідно 1,5% і 2%, за Анатолія Гриценка ˗ відповідно 1% і 2%, за Віталія Кличка ˗ відповідно 1% і 1%.

Згідно з дослідженням, Зеленський у разі електорального суперництва у другому турі з Порошенком отримав би 23% голосів усіх опитаних або 50% голосів тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, Порошенко ˗ відповідно 23% і 50%. У разі виходу до другого туру Зеленського та Бойка за чинного Президента проголосували би 26% усіх опитаних або 63% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, за Бойка ˗ відповідно 17% і 37%. У разі виходу до другого туру Зеленського та Разумкова, за чинного главу держави проголосували би 22% усіх опитаних або 44% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, за Разумкова ˗ відповідно 30% і 56%.

Саме поява у президентському рейтингу колишнього Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова викликала жваві коментарі в учасників заходу.

Марина Данилюк-Ярмолаєва , авторка та ведуча проєктів «Без Цензури» та «Шоубісики»:

«Для мене Дмитро Разумков – це уособлення «Слуг народу», якими вони могли б бути, якби туди не прийшли Микола Тищенко, Андрій Єрмак та інші специфічні персонажі. І оцей відсоток, який ми бачимо в президентському та парламентському рейтингах, це скоріше ті люди, які сподівалися на «Слуг народу»  як на нову,  абсолютно альтернативну політичну силу, але побачили щось не те й тепер тяжіють до Дмитра Разумкова. Відставка йому сильно допомогла в плані пізнаваності. Такої впізнаваності у нього не було, коли він був на посаді спікера», − вважає журналістка.  

Зеленський очолив рейтинги “Політик року” та “Розчарування року”

У цьому рейтингу респондентам ставили низку відкритих запитань — тобто люди не обирали з-поміж запропонованих варіантів, а відповідали те, що їм спадає в мить інтерв’ю на думку.

Питання стосувалися того, кого опитувані називають політиком року, кого - розчаруванням  2021 року, символом року, людиною року та яка смішна або кумедна подія року їм запам’яталася, і що б вони назвали мемом року, що минає. “Другий рік поспіль Президент Володимир Зеленський очолює рейтинги і «Політика року» і «Розчарування року». Щоправда, мушу зазначити, що у 2020 році в нас ця номінація називалася “Невдаха року”. Тобто цього року Президента України 17% опитаних назвали “Політиком року” і 45% опитаних назвали його “Розчаруванням року”, - сказав Бурковський. За його словами, якщо порівнювати ці дані з минулим року, то в обох категоріях стало більше людей, які називають Президента України політиком року, але і значно більше тих, хто назвали його розчаруванням. “Якщо в минулому році Президента невдахою року навали 28%, то в цьому році розчаруванням назвали вже 46%”, - уточнив експерт. Водночас, друге місце в номінації “Політик року” ділять п’ятий Президент України Петро Порошенко та екс-голова Верховної Ради Дмитро Разумков - по 8%.

 Про ризики нових облич в політиці говорив науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Олексій Гарань.   За його слова важно прогнозувати розвиток країни, коли люди не оцінюють реальні програми, а піддаються на популістські обіцянки. «Голосують за обіцянки, за симпатичні обличчя, або за манеру поведінки. Разумков має подякувати Зеленському за свою розкрутку. Електоральний резервуар Разумкова, де люди з різними політичними орієнтаціями  зможуть знайти собі притулок, це якраз те, що було у Зеленського. Разумков був хрещеним батьком у  виборчій кампанії Зеленського, а зараз вони помінялись місцями»,  переконаний Гарань.

Кожен третій українець не зміг визначитися щодо “людини року”

Кожен третій українець не визначився, кого можна було б назвати "людиною року" у 2021-му. Згідно з результатами опитування, на першому місці опинився Президент Володимир Зеленський (8,5%), друге місце «розділили» Петро Порошенко (3,6%), Дмитро Разумков (3,3%), Ангела Меркель (3,1%) та Ілон Маск (3%). Третє місце посів Джо Байден (2,7%). Крім того, більш як 1% опитаних називали також Юлію Тимошенко (1,8%), Дмитра Гордона (1,3%), Євгенія Мураєва (1,2%), Олександра Усика (1,2%), Володимира Путіна (1,1%), Сергія Притулу (1%), медиків/лікарів (1%). Водночас  для 11,3% респондентів таких «авторитетів» узагалі немає, 31,1% опитаних не змогли дати відповіді, а ще 7,1% відмовилися відповідати на це запитання.

Свою оцінку результатам опитування дав Юрко Космина,поет, політичний сатирик, автор та ведучий блогу «НьюсПалм». «Якщо країна, тфу- тфу, тримається після того як обрала Зеленського,  значить не настільки все страшно. Але хотілося, щоб люди більш відповідально ставились до своїх політичних симпатій. І дуже багато інформаційних потоків, які ми не можемо перекрити.  У цьому інформаційному світові з його швидкостями, на жаль,  інтелект дедалі менше визначатиме голосування  людей на виборах. Більше хайпу, піару, мемів. Але світ якось виживає», − стверджує Космина.  

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 грудня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

(Юрій Горбань за матеріалами Укрінформу)

Останні новини з категорії Події

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024

Відбулася презентація результатів дослідження впровадження НУШ у 5–6-х класах

Експерти обговорили результати дослідження “Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”
15 березня 2024