Навіть ті українці, які не відчувають себе європейцями сьогодні, асоціюють ЄС з кращим майбутнім для наступних поколінь – Маріанна Присяжнюк

Чи відчувають українці себе європейцями і наскільки вони довіряють європейським інституціям? Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва поцікавився про це у громадян України  у своєму червневому опитуванні. Понад  50% респондентів відповіли, що все ще  не відчувають себе європейцями. Про результати цього дослідження в інтерв’ю на Громадському радіо розповіла аналітикиня «Демініціатив» Маріанна Присяжнюк.

– Коли ви опитували респондентів, що ви вкладали в поняття «європеєць»? Це лише територія проживання чи й цінності, які несе європейська культура?   

– Ми запитували українців, чи відчувають вони себе європейцями, а  підрахувавши  результати  самоідентифікації, уточнювали, з якими явищами вони асоціюють Європейський Союз. Ми виявили  як позитивні, так і негативні явища. Але говорити про те, що понад 50% наших співгромадян, які не відчувають себе європейцями,  – це негативна тенденція, я б не стала. Картина в Україні дуже динамічна. І цифри відрізняються за багатьма параметрами, коли, наприклад, відчуття себе європейцем зростає зі зменшенням віку, підвищенням рівня освіти та матеріального становища. Наприклад, у категорії 18-29 років більшість респондентів відповіли, що відчувають себе європейцями – таких майже 60%. Хоча привертає увагу й той факт, що майже 40% молодих людей, які сформувалися вже за часів незалежності України, не відчувають себе європейцями. Це, на мою думку, найпроблемніша точка  цих результатів.  Картина  варіюється і залежно від регіону проживання. Тому це питання потребує подальших комунікацій та  інформування українців про те, що таке Європейський Союз, європейські цінності, як функціонує Європейський Союз, що ми можемо запропонувати ЄС, а що ЄС може запропонувати нам.

– Отже, з чим асоціюється Європейський Союз в українців?

– Серед позитивних явищ, які українці визначають як європейськість, – свобода пересування, демократія, соціальна захищеність, економічне процвітання та культурне розмаїття. Якщо розставити пріоритети, то найчастіше згадується свобода пересування. Цей варіант обрали як чоловіки, так і жінки. Свобода пересування – це справді те, що зараз болить українцям, можливо, одна з найбільших проблем. Демократія також асоціюється з європейськістю. І цікава асоціація з європейськістю, яку ми виявили, – це якість життя для майбутніх поколінь. Тобто люди, які, можливо, не ідентифікують себе як європейці, асоціюють європейськість з кращим майбутнім для наступних поколінь. Це обнадійливий феномен, який виявило це дослідження.

Щодо негативних явищ, з якими українці асоціюють європейськість, то вони згадували, наприклад, зростання злочинності та втрату культурної ідентичності. Однак негативні явища були згадані в дуже малій пропорції до позитивних явищ, які асоціюються з європейськістю.

– Що стосується негативних відповідей, чи присутній  в нашому суспільстві хоч якийсь відсоток  ксенофобії  щодо Європи,  як наприклад, російські наративи про «гейропу»? Чи це настільки неактуально для нас і ми настільки інтегровані в Європу, навіть якщо не юридично, що це питання не виникає?

–   Із негативних показників, з якими українці асоціюють європейськість,  до російського ксенофобства у нашому опитуванні можна  з натяжкою притягнути втрату культурної ідентичності.  Так от  це явище асоціює для себе з європейським лише 2,6%.  Це трохи більше,  ніж статистична похибка, закладена в методології.

– Європа – це не лише свобода та рівність, але й відповідальність.  Наскільки самі українці готові стати членами європейської сім'ї і жити за європейськими правилами?

– Це цікавий акцент, але я не ставила  би так запитання. Бо формулюючи питання,  а чи  готові українці бути  європейцями,  ви наче  натякаєте, що вони якісь не такі.  

Я думаю, що певні відхилення в економічно бажаній поведінці чи суспільній поведінці спостерігаються в усіх країнах світу. І з точки зору девіацій,  суспільства  скрізь різноманітні. Не можна сказати, що українці не дотримуються якихось правил. Велика кількість українців чесно платить податки,  створює красиву урбаністику, займається волонтерством і робить донати. Для багатьох європейських країн поведінка українців була зразковою як у 2014-му, так і в 2022 році. 

Можливо, наші інституції в чомусь не відповідають стандартам Європейського Союзу. Але це питання до нашої влади і здатності громадянського суспільства тиснути на владу, щоб вона працювала відповідно до суспільного запиту йти в Європу, відповідно до європейської ідентичності більшості населення, яка і формує цей запит, і є головним елементом цього запиту.