Наш інтерес – не «за ручки» в Європу, а щоб Молдова залишалася безпечним проєвропейським тилом – Маріанна Присяжнюк
Після парламентських виборів у Молдові до влади прийшла партія, яка відкрито заявила, що її головна мета – вступ до Європейського Союзу до 2030 року. Це створює потужний імпульс для країни, але водночас і ризик політичного «декаплінгу» – коли шляхи України та Молдови на євроінтеграційному шляху почнуть розходитися. Про це на радіо KyivFM в інтерв’ю-дискусії з аналітиком і науковцем Євгеном Магдою сказала Маріанна Присяжнюк, політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.
«Я розглядаю цей сценарій ''декаплінгу'' Молдови від України чи України від Молдови не як зраду чи перемогу, а як робочий матеріал. Питання в тому, що ми в Україні ставимо собі за мету? Наша стратегічна мета – вступ до Європейського Союзу. Так само, як і в Молдови. Ми йдемо спільним шляхом – до членства в ЄС. Але заради чого? Просто щоб іти за ручки?», – ставить риторичне запитання Маріанна Присяжнюк. Бо, на її думку, справа не в тому, хто кого тримає за руку, а в тому, що для України у цьому «груповому русі» головне, щоб Молдова залишалася не номінально проєвропейською, а справді безпечним тилом.
«Наш інтерес у тому, щоб Молдова не створювала для України безпекових ризиків. Між нами – Придністров’я, окупована територія, російські війська. Якщо Молдова не вступить до ЄС, є ризик, що вона піде за білоруським сценарієм, тому що там вже є російська присутність. (…) Або піде за угорським сценарієм. Тобто перетвориться на ще одну антиукраїнську "торпеду" проти України в тілі Європейського Союзу», – акцентувала аналітикиня.
Вона зауважила, що Кишинів не раз дякував Києву за допомогу на європейському шляху. Проте, за словами експертки, подяки – не те, що має визначати відносини між державами.
«Не Україні треба дякувати. Подякуйте, наприклад, військовослужбовцю Олександру Мацієвському, родом із Молдови, якого росіяни вбили в перші місяці війни. Наш інтерес – не в подяках, а в тому, щоб Молдова послаблювала російську присутність у себе, наповнювала своє середовище європейськими символами, а не чужими впливами», – наголосила Маріанна Присяжнюк.
Аналітикиня вважає, що Молдова вже стала полігоном для «антиукраїнських експериментів» деяких скептично налаштованих до України країн ЄС, зокрема Угорщини.
«Країни, які скептично ставляться до розширення Євросоюзу за рахунок України, використовують Молдову як лабораторію. Вона просто не здатна протидіяти таким глобальним антиукраїнським експериментам. Угорщина педалює вступ Молдови, від'єднання Молдови від України на європейському шляху. Тому угорський вплив, спрямований проти України, там зростає», – пояснила експертка.
На її думку, Україна не може залишатися осторонь цих процесів. Київ має усвідомити, що ситуація у Молдові безпосередньо впливає на українські позиції в ЄС та в майбутніх переговорах із Заходом.
«Молдова не може цьому протидіяти самостійно. Ми повинні включатися в цю гру – в Молдові, в третій країні – щоб забезпечити свій інтерес. Бо цей "плейбук", який ми зараз бачимо в Молдові, буде масштабований на інші болючі питання для України – переговори, економічні проєкти, розподіл фондів», – зауважила Маріанна Присяжнюк.
Вона звертає увагу, що вплив Будапешта в регіоні – довгостроковий і системний, а проблеми, які зараз виникають у Молдові, можуть бути «тестовим майданчиком» для подальших дій в інших країнах, зокрема в Румунії. Наприклад, використовуючи угорську меншину як інструмент м’якого впливу, Орбан вивчає в Румунії можливості для розширення угорської присутності в регіоні.
«Угорці досліджують питання реінтеграції, зокрема, на що погодиться Молдова, які можна застосувати правові та міжнародні механізми, для того щоб у подальшому масштабувати цей досвід на румунську Трансильванію. Тобто вони підходять до цього дуже далекоглядно: проблеми, що виникають у Молдові, розглядають як модель для вирішення питань, пов’язаних із власними амбіціями так званої Великої Угорщини», – пояснила експертка.
Вона також зазначила, що Україна могла б використати румунський досвід як держави, яка навчилася балансувати між жорсткою реакцією на угорський вплив і прагненням зберігати добросусідські відносини.
Попри всі застереження, аналітикиня наголошує: Молдова – наш партнер і друг, але Україна має сприймати її політику не емоційно, а раціонально, як поведінку держави.
«Ми повинні розуміти, що у Молдови не завжди інтереси збігаються з українськими. Але нам треба працювати, щоб цих розривів і точок надлому було менше. Щоб ми мали спільне ціннісне підґрунтя для розбудови регіональної політики», – підсумувала Маріанна Присяжнюк.
