Монобільшість формально продовжує існувати, але реально її не існує, і це створює загрози для парламенту – Олексій Гарань

Про те, як сьогодні працює Верховна Рада, чи існує ще монобільшість та які виклики постають перед українським парламентом у воєнний час, Суспільному розповів професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

За його словами, фракція «Слуга народу», яка у 2019 році сформувала монобільшість, сьогодні  перебуває у значно гіршому стані.

«Коли “Слуги” зайшли до парламенту, їх було понад 250 депутатів. Зараз офіційно – близько 230. Але на голосуваннях ми бачимо 200 або навіть 180. Тому реально монобільшості немає. Формально вона продовжує існувати, але реально її  немає», – пояснив професор політології.
Це означає, що ухвалювати важливі рішення без підтримки інших груп влада не може. 
«Позитивні голосування можливі лише тоді, коли “Слуги народу” домовляються або з уламками ОПЗЖ, або з бізнесорієнтованими депутатськими групами», – зауважує Олексій  Гарань.

На думку науковця, формально у влади немає необхідності створювати нову коаліцію, адже юридично монобільшість зберігається. Водночас політична логіка вимагає іншого підходу.

«Зараз по-хорошому слід було б формувати уряд народної, національної довіри. Незалежно від того, йде ця ініціатива від Порошенка чи від когось іншого. Це потрібно, щоб продемонструвати єднання. Але влада на це не йде. Амбіції з обох боків і взаємні звинувачення цьому заважають. Але справді ситуація може стати достатньо загрозливою»,  – каже Олексій Гарань.

Криза всередині монобільшості посилилася після скандального голосування щодо поправок до законів про НАБУ та САП. За словами політолога, значна частина «слуг» відчуває, що їх просто використали.

«Депутати кажуть, що їх обдурили. І тепер не всі готові автоматично підтримувати президентські ініціативи. Це вже проблема для керівництва держави», – наголошує професор НаУКМА.

Він  вважає цілком реальною загрозу того, що Верховна Рада може втратити здатність ухвалювати ключові рішення, насамперед щодо бюджету та питань, пов’язаних із війною. Тому, як акцентує науковець, в інтересах держави – зберегти дієздатний парламент та більшість, яка може брати на себе відповідальність, адже вихід на ситуативні союзи з колишніми «регіоналами» несе серйозні ризики.

За словами Олексія Гараня, сам президент визнає складність ситуації.

«На зустрічі з фракцією Зеленський сказав, що країна може опинитися перед дуже важкими рішеннями. Зокрема, якщо ситуація на фронті погіршиться і доведеться йти на компроміси, навіть на заморожування війни по лінії зіткнення,  парламент буде важко переконати», – вважає він.

Ще одна причина хиткої дисципліни у «Слузі народу», на думку науковця, – майбутнє самих депутатів,  які  усвідомлюють, що на наступних виборах кількість місць, які може завоювати умовно блок Зеленського, різко зменшується.

«Зараз опитування показують, що умовний блок Зеленського може отримати близько 20%. Це вдвічі менше, ніж 2019 року. Тобто “паровозиком” президент зможе потягти до парламенту лише половину нинішніх депутатів. Інші починають думати про свої політичні перспективи», – пояснює Олексій Гарань.

Підсумовуючи, Олексій Гарань ще раз наголосив, що  формальна наявність монобільшості ще не гарантує стабільності й ефективності її роботи, а ситуативні союзи та відсутність готовності до ширшої коаліції створюють реальні передумови для парламентської кризи, що може заблокувати ухвалення ключових рішень.