Це абсолютно прораховані кроки Кремля – Тарас Жовтенко пояснив, чому Росія атакувала Румунію

Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, в ефірі Radio NV пояснив, чому Росія обрала для атаки Румунію, чи може цей інцидент стати переломним моментом для НАТО, а також прокоментував дефіцит ракет до Patriot і можливі шляхи розв'язання цієї проблеми.

Тарас Жовтенко вважає, що Росія невипадково обрала саме Румунію для чергової провокації. За його словами, Бухарест став одним із найуспішніших прикладів реагування на гібридні загрози на східному фланзі НАТО.

«Румунія в цьому контексті дуже вигідно відрізнялася від Польщі і балтійських країн. Вона була таким собі дуже позитивним прикладом для всього східного флангу НАТО», – зазначив аналітик.

На відміну від Польщі та країн Балтії, які після російських інцидентів переважно апелювали до механізмів колективної оборони Альянсу, румуни зробили ставку на власні можливості реагування.

«Румуни почали вносити зміни у власне національне законодавство... щоб румунські сили безпеки і оборони могли самі ухвалювати  рішення про те, що робити в кожній конкретній ситуації – збивати чи не збивати, піднімати літаки чи не піднімати», – уточнив він.

За словами  Тараса Жовтенка,  ця модель виявилася успішною та отримала підтримку союзників.

«Румуни це дуже успішно зробили, і загалом НАТО дуже схвально до цього поставилося. Після цього Румунія отримала додаткові батареї Patriot, винищувачі F-16, а союзники почали посилювати свою військову присутність на її території», – зауважив експерт.

Більше того, досвід Бухареста поступово почали переймати й інші країни Альянсу – Польща та Німеччина. Саме тому нинішню атаку на Румунію безпековий аналітик розглядає не як випадковий інцидент, а як свідомий сигнал Кремля.

«Те, що Росія обрала зараз саме Румунію для цієї провокації, – це теж індикатор того, що з боку Кремля це прораховані кроки», – переконаний Тарас Жовтенко.

За його словами,  Росія вже вдруге діє за схожим сценарієм: після контактів Володимира Путіна з китайським лідером Сі Цзіньпіном відбувається черговий етап гібридної ескалації проти країн Альянсу.

«Це абсолютно прораховані кроки Кремля, це абсолютно чітко видимий наступний етап гібридної ескалації на східному фланці НАТО», – наголошує Тарас Жовтенко.

Він нагадав, що після зустрічей Путіна із Сі Цзіньпіном восени минулого року вже відбувся масштабний інцидент із російськими дронами в Польщі. Тепер, за його словами, простежується аналогічна закономірність – Путін повертається від Сі Цзіньпіна, минає кілька днів, і стається ось цей інцидент у Румунії.

Саме повторюваність такого сценарію, вважає Тарас Жовтенко, змушує європейські медіа говорити про можливий «рубікон» у відносинах між Росією та НАТО.

«Вже двічі Путін іде за тією самою логікою ескалації. Спочатку він усе узгоджує з Сі Цзіньпіном, і після того починаються проблеми у країн східного флангу Альянсу», – нагадав експерт.

За його словами, для європейських союзників це сигнал про необхідність готуватися до жорсткішої відповіді на подібні провокації в майбутньому.

«Європа тут вже просто дійсно не має абсолютно ніяких опцій. Вона повинна реагувати, вона повинна готуватися до набагато більш активної реакції», – наголосив він.

Коментуючи ситуацію із запасами ракет-перехоплювачів PAC-3 для Patriot, експерт зазначає, що підстав говорити про критичне виснаження запасів поки немає.

«Я не думаю, що цей дефіцит уже сягнув нижньої межі. Навряд чи в нас взагалі нульові запаси цих ракет-перехоплювачів», – вважає Тарас Жовтенко.

Водночас Росія, за його словами, уважно стежить за станом української ППО та підлаштовує під це свою тактику.

«Росіяни саме до зменшення до критичної межі наших запасів приурочують дійсно такі масовані терористичні атаки по українських містах», – каже експерт.

Тому звернення президента Володимира Зеленського до США щодо прискорення постачання ракет Тарас Жовтенко вважає правильним кроком. Водночас вирішення проблеми експерт бачить не лише у взаємодії зі Сполученими Штатами, а й у роботі з європейськими партнерами після рішення про локалізацію виробництва PAC-3 у Польщі.

«Ми можемо домовлятися з нашими європейськими партнерами, з тими, в кого є запаси цих перехоплювачів PAC-3, щоб принаймні якусь частину цих запасів європейські країни нам передавали», – переконаний Тарас Жовтенко.

На його думку, такий шлях дозволить отримати необхідні ракети швидше, ніж очікувати нових поставок безпосередньо зі США.