Події
Перегляди: 865
29 березня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Джерело: Вікно відновлення

Сьогодні в «Укрінформі» відбулася презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновлення». Спікерами заходу стали координаторка мережі «Вікно Відновлення» Анастасія Руденко та безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, одного зі співзасновників «Вікна Відновлення», Тарас Жовтенко.

«Мережа налічує вже понад 80 медійних та громадських організацій регіонального та всеукраїнського рівня. Зараз розпочинається активна фаза нашого контент-продакшену. Але, щоб базуватися на даних, ми визначили дослідження як необхідну компоненту нашої роботи. За підтримки уряду Великої Британії (FCDO) уже вдалося провести дослідження медіадискурсу та соціологічне опитування, повні результати якого ми представляємо сьогодні», — зазначила Анастасія Руденко.

Результати дослідження не тільки цікаві кожному громадянину для розуміння зрізу настроїв, а й матимуть практичне значення для медійників та аналітиків, зацікавлених темою відновлення України.

Загалом опитування складалося з 45 запитань і охопило 2001 респондента з усіх підконтрольних Україні територій. Безпековий аналітик Тарас Жовтенко зосередився на кількох ключових питаннях, відповіді ня які є принципово важливими з  погляду того, як українське суспільство розуміє відновлення, які пріоритети ставить  щодо того, як воно має відбуватися.

Передусім респондентів запитали, що вони вважатимуть перемогою України. Переважна частина опитаних як перемогу у війні сприймає звільнення всіх українських територій, які зараз перебувають під окупацією.

«Найбільшу підтримку отримав варіант вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів станом на січень 2014 року. Тобто фактично, коли ми говоримо про відновлення України після перемоги, під перемогою ми розуміємо саме це», — зазначив Тарас Жовтенко.

Вага чинника ризику

Дослідження засвідчило також, що більшість опитаних не задоволені тим, як держава відновлює пошкоджені чи зруйновані агресором домівки (їхні, родичів, близьких).

«Коли ми говоримо про відновлення, навіть на загальнодержавному рівні, ми розуміємо, що для  багатьох людей це насправді дуже особисте: це історія власної родини, близьких, сусідів, родичів», — пояснив аналітик.

І оскільки агресія триває, безпекова ситуація в багатьох випадках просто не дозволяє місцевій владі вчасно реагувати на випадки пошкоджень і забезпечувати повноцінне відновлення.

«Фактор ризику, на жаль, зараз не дозволяє і громадянам України, і відповідно українській владі і на національному рівні, і на регіональному рівні бути максимально ефективними та максимально задоволеними процесами відновлення, які зараз тривають», — пояснює Тарас Жовтенко.

Тобто на сприйняття ефективності відновлення впливає сама війна.

Стійкість та оптимізм як визначальні чинники відновлення

Водночас більшість українців вірить, що Україна не просто відновить те, що вона втратила під час війни, але вийде на той самий рівень соціально-економічного розвитку, який був до початку російської агресії проти України. Аж 68,3% опитаних громадян вірять, що це можливо.

При цьому найбільшими оптимістами є люди молодшого та середнього віку, тобто найбільш активна та динамічна частина суспільства, яка братиме безпосередню участь у  процесі відновлення.

«Люди молодого і середнього віку не просто мають надію на відновлення, а й будуть її рушійною силою», — зазначив аналітик.

Опитування також показало, що для українців відновлення — це не тільки фізична відбудова і реконструкція. Це так само відновлення психологічного стану після травм, завданих війною. Українське суспільство має відновлюватися разом з відшкодуванням матеріальних втрат.

Ще один вкрай важливий чинник відновлення для опитаних — повна реінтеграція ветеранів у суспільство. Адже без цього вони не зможуть повноцінно включатися у процес відновлення, а відновлення не буде цілісним та ефективним.

Крім того, українці вірять, що наша держава зможе використати нинішній драматичний момент для необхідних трансформацій у більш сучасну країну з кращою інфраструктурою та вдосконаленими навичками робочої сили.

Тарас Жовтенко переконаний: той запас оптимізму і стійкості, які є в українському суспільстві, — це основна передумова того, що втілиться бачення перемоги як звільнення всіх окупованих територій і вигнання російських військ на кордони 1991 року.

«Результати цього опитування показали, що запас міцності і стійкості українського суспільства є достатнім для того, щоб не лише досягти ось того бажаного результату перемоги України, але й максимально ефективно проводити відновлення процес та реконструкції України», — підсумував аналітик.

Анастасія Руденко зі свого боку навела показові цифри щодо сприйняття українцями різних соціальних інститутів: найбільше вони довіряють зараз журналістам-розслідувачам і президентові. Тож саме на медійниках велика частина роботи над тим, щоб процеси відновлення були видимими для всіх регіонів і з усіх регіонів.

Саме це ставить собі за мету «Вікно Відновлення» (recovery.win) як мережа медіа, аналітичних центрів та громадських організацій, які акумулюють свої напрацювання на єдиному сайті-агрегаторі recovery.win. Доєднуйтеся!

Трансляцію заходу можна переглянути за посиланням.

 

Останні новини з категорії Події

Більшість своїх інформаційних атак росіяни останнім часом спрямовують на Європу — експертне обговорення

Основні інформаційні загрози Україні за квітень-червень 2024 року обговорили експерти
21 червня 2024

Легендарна соціологиня Ірина Бекешкіна увійшла до рейтингу NV «Люди десятиліття»

Видання NV склало список співвітчизників, які відіграли провідну роль в Україні за останнє десятиліття, куди ввійшла й Ірина Бекешкіна
18 травня 2024

Нове глобальне партнерство: що треба врахувати Україні задля розширення співпраці з Катаром – Марія Золкіна

Марія Золкіна підбила підсумки візиту української експертної делегації до Катару, проведеного в межах проєкту "Нове глобальне партнерство дл...
10 травня 2024

Виклики європейської політики пам’яті про Другу Світову в контексті російсько-української війни — експертне обговорення

Матеріали круглого столу «Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни».
9 травня 2024