Молдова готується до парламентських виборів – Маріанна Присяжнюк про те, яку загрозу несуть приховані проросійські проєкти

Молдовська Центральна виборча комісія не допустила до участі в парламентських виборах, призначених на 28 вересня, політичний блок «Перемога», пов'язаний із проросійським мільярдером-утікачем Іланом Шором, засудженим у Молдові до 15 років ув'язнення. Про підготовку до парламентських виборів у Молдові Суспільне поговорило з політичною аналітикинею Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та координаторкою проєкту «Дельта-24» про регіон Україна–Молдова–Румунія Маріанною Присяжнюк.

– Як у Молдові реагують на рішення не допустити цей блок до виборів? Чи має ця політична сила широку електоральну підтримку?

– Варто зазначити, що всі проєкти навколо Ілана Шора – зокрема й блок «Перемога» – проходили кілька етапів свого формування. З цим блоком асоціюється кілька політичних ініціатив. Недопущення до офіційної реєстрації та участі у виборчій кампанії було, загалом, цілком прогнозоване. Так, у них є певний контингент виборців, на який вони орієнтуються.

Але не секрет, що електоральна карта Молдови дуже розпорошена. Свою підтримку мають проросійські сили, як і так звані «молдовеністські» сили, а також уніоністи – прихильники об’єднання з Румунією, яких я, до речі, позитивно сприймаю як форму історичного румунського і молдовського  націоналізму. Є й європейсько орієнтовані виборці. Отже, електоральна база вкрай різноманітна, і в такій ситуації кожен політичний проєкт  орієнтується на свого виборця, маючи  як прихильників, так і противників ідеї, яку він транслює.

Блок «Перемога» – лише один із проросійських проєктів. Але я б радила звертати увагу не лише на такі відверто афілійовані з Кремлем партії. Є й інші політичні сили, які просувають проросійський порядок денний у прихованій формі – через меседжі про підтримку «євроінтеграції за зразком Угорщини», заклики до дистанціювання від України та Румунії чи заяви про «нейтралітет».

Враховуючи, що Молдова є сусідньою країною, яка найбільше відчуває наслідки російської агресії проти України, це, безумовно, звучить дивно і свідчить про те, що такі заяви мають на меті заблокувати певні рішення, пов'язані з військовою логістикою, а також певні рішення на користь і на підтримку міжнародного правосуддя та міжнародного права. Адже йдеться не лише про солідарність з Україною, а про елементарну національну безпеку – як України, так і Молдови.

Тож подібні заяви чи ідеї з подвійним змістом варто розглядати дуже уважно. На мою думку, саме такі проєкти, як блок «Перемога», які працюють у маргінальному ключі, маскують більш небезпечні політичні сили, які  працюють на межі подвійних стандартів і подвійних смислів.  Ситуація в Молдові цікава, але й небезпечна. І важливо бути уважними до всіх політичних гравців – не лише до тих, чию проросійську позицію видно одразу.

– Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга анонсував міністерську зустріч Україна–Молдова–Румунія. Чи буде тема безпеки частиною обговорення?

– Хочеться вірити, що тема безпеки буде включена до порядку денного. Але насамперед варто привітати сам факт проведення такої тристоронньої зустрічі. Якщо з іншими сусідніми країнами вже існують ідеологічні платформи для політичної взаємодії – як-от Львівський трикутник чи Вишеградська група (хоча Україна формально до неї не входить, але все одно існує формат, до якого можна зайти і порушити певну проблему), – то з південно-західними сусідами, Молдовою та Румунією, такого формату досі не було.

Його потрібно вибудовувати ідеологічно, інфраструктурно, політично, наповнюючи  сенсами та  новими ініціативами. І сам факт зустрічі – це добрий сигнал, що такий формат має майбутнє.

Я  хочу привітати Україну з тим, що це зрозуміли в Україні, що це  зрозуміли в Молдові та Румунії, тому що найбільша проблема в цьому сусідстві, в цьому трикутнику, полягає в тому, що ми маємо дуже різні уявлення один про одного. Наші суспільства дуже мало знають одне про одне. І мова навіть не про людські контакти – вони, навпаки, значно посилилися після міграційної кризи. Йдеться про глибші речі – про історичні стереотипи,  історіографічне сприйняття однієї країни іншою.

Україна і Молдова формувалися в пострадянських традиціях, які досі відчутні як у суспільному, так і в політичному дискурсі. Натомість у Румунії – зовсім інші історичні та політичні наративи. І Молдова, і Україна в румунському політичному сприйнятті мають зовсім інше трактування. Тому цей діалог потрібно поглиблювати, щоб знімати історичні кліше та вибудовувати справжнє регіональне партнерство.