Молдова або стане частиною ЄС, або – джерелом загроз для України – Маріанна Присяжнюк про те, чому вибори в Молдові важливі для України

20 липня в Республіці Молдова офіційно розпочалася передвиборча кампанія та висування кандидатів.  28 вересня там відбудуться парламентські вибори. Чому для нас важливо стежити за передвиборчою кампанією та результатами виборів у Молдові, а також розуміти, якою може бути  політична конфігурація в молдовському парламенті? Про це Українське радіо поговорило з Маріанною Присяжнюк, політичною  аналітикинею Фонду «Демократичні ініціативи» та координаторкою проєкту «Дельта-24» про регіон Україна-Молдова-Румунія.

Парламентські вибори в Молдові – не просто чергове волевиявлення в сусідній країні, це  тест на геополітичну стійкість усього східноєвропейського регіону, де триває боротьба між проросійськими реваншистськими силами й проєвропейським курсом. І для України ці вибори є стратегічно важливими, пояснює аналітикиня.

«Завжди важливо знати, чим живуть твої сусіди, чим живуть твої друзі, чим живуть твої вороги», – наголошує Маріанна Присяжнюк.

Молдова, за її словами,  вже давно перестала бути просто «тилом» України. Вона перетворилася на ключову транзитну територію –  як для військової допомоги, так і для економічної та гуманітарної співпраці. Київ активно співпрацює з Кишиневом у двосторонньому і тристоронньому форматах, зокрема, за участю Румунії, а отже внутрішня ситуація в Молдові має прямий вплив і на українську безпеку.

«Через Молдову Україні допомагає молдовська влада, молдовське суспільство забезпечувати потреби і військового часу, і звичайну економічну діяльність, і гуманітарну підтримку», – пояснює аналітикиня.

Щодо внутрішньої передвиборчої ситуації, то якщо перейти від ширшого регіонального контексту до конкретних політичних гравців у Молдові, важливо розуміти, що всередині країни щоразу під час виборів формується характерна геополітична динаміка. І цією динамікою без винятку маніпулюють усі основні політичні сили.

«Це архетипічний сценарій для Республіки Молдова під час кожної передвиборчої кампанії. Там проросійські наступають, проєвропейські не витримують, а ще якась третя сила намагається вклинитися між ними», – зазначає Маріанна Присяжнюк..

Вона звертає увагу, що нинішні вибори відбуваються на тлі особливої безпекової напруги, і ставки цього разу вищі, ніж будь-коли.

Одним з основних факторів ризику залишається Придністров’я – проросійський анклав, де, за оцінками Маріанни Присяжнюк, до 20 тисяч озброєних осіб перебувають під фактичним російським командуванням.

«Не важливо, який у них паспорт. Важливо, чиї накази вони виконують. І таких людей, озброєних, які виконуватимуть російські накази, до 20 тисяч у Придністров’ї», – наголошує вона.

Контроль над ситуацією всередині країни, зокрема над Придністров’ям, – це не лише внутрішнє завдання для Молдови, а й безпековий інтерес України та Румунії, адже країна лежить на стику двох держав.

За словами аналітикині, нинішня кампанія в Молдові несе серйозні виклики для регіональної стабільності. У разі прориву проросійських сил Молдова ризикує перетворитися на «червоний клин» між Україною і Румунією, і  саме такого сценарію прагне Москва.

«Цього року обставини, в яких розігрується цей сценарій, надзвичайно підвищують ставки у контексті безпеки регіональної. Питання в тому, чи не стане Республіка Молдова червоним клином, про який так мріє Російська Федерація, на східному фланзі НАТО», – акцентує  Маріанна Присяжнюк.

Росія, яка веде війну проти України, не полишає спроб розхитати й Молдову – політично, економічно, інформаційно. Попри відмову Центральної виборчої комісії зареєструвати проросійський блок Ілана Шора під назвою «Перемога», атаки Кремля не вщухають. Кремль діє багатогранно – від відкритого підкупу до просування більш «респектабельних» кандидатів, що вже мають історію співпраці з російським політичним істеблішментом.

«Сили Ілана Шора здійснюють політичну діяльність останні два роки.  Вони впевнено заявили про себе ще у 2023-му, коли здобули владу в Гагаузькій автономії, яка безпосередньо межує з українською Одещиною», – розповіла Маріанна Присяжнюк.

За словами аналітикині, методи впливу Ілана Шора на електорат – це не політика в традиційному розумінні, а цілеспрямована підривна діяльність: мітинги, дестабілізація, створення паралельних структур і, головне, масовий підкуп виборців.

«Через телеграм-канали, фінансовані Росією, розгорнули цілу мережу – “сітку Шора”, яка координувалась безпосередньо ним і фінансувалась через банк, афілійований із російським Міноборони. Так вербували виборців, розширювали електоральну базу, імітуючи масову підтримку», – пояснює  експертка.

Водночас вона вважає, що цього разу подібні проєкти  створені радше для того, щоб відволікти  на себе медійну увагу, поки Кремль просуватиме в парламент більш системних агентів впливу.

«Цього разу будуть просуватися сили, які з першого погляду виглядають конструктивно, але насправді діють в інтересах Росії», – застерігає Маріанна Присяжнюк.

До таких вона відносить партію «Серце Молдови» ексочільниці Гагаузії Ірини Влах. Її політична біографія тісно пов’язана з Росією – від виборчих кампаній за підтримки Матвієнко й Наришкіна до фото з Путіним.

«Це була відверта підтримка з боку перших осіб, першого політичного ешелону Кремля. І за її правління в Гагаузії відпрацьовувався “референдум”, який потім Росія провела в Криму і який нам обернувся окупацією наших територій», –  нагадує аналітикиня.

Ірина Влах – не єдина. Інший приклад – так званий «Блок Альтернатива», куди входить Олександр Стояногло, а також політики з проросійським шлейфом: Марк Ткачук, Іон Кіку та й мер Кишинева Іон Чебан. Усі вони свого часу брали участь у просуванні проросійського порядку денного, зокрема – в агітації за згаданий вище референдум.

За словами аналітикині, Молдова – частина регіональної системи безпеки.  І якщо вона опиниться під впливом проросійських агентів, це неминуче створить проблеми для Києва.

«Проросійські сили в Молдові відігравали важливу роль і у війні на Донбасі, і в анексії Криму, і в дестабілізації ситуації в Одесі.  До цих процесів, безсумнівно,  залучалися проксі з Республіки Молдова. Тому важливо бачити зв'язок, хронологічну логіку цих дій», – нагадала вона.

Тож збереження проєвропейського курсу – це не просто політична симпатія Києва до чинної влади Молдови. Це питання національного інтересу, переконана аналітикиня.

«Збереження проєвропейського курсу в Республіці Молдова – це для України абсолютний національний інтерес. Молдова або стане частиною європейського простору, або загрузне в проросійських проксі та стане джерелом загроз», – акцентує Маріана Присяжнюк.

Вона  також застерігає від образ і фрустрації, якщо Молдова першою стане членом ЄС.

«Мені здається очевидним, що Республіка Молдова, мабуть, першою вступить до Європейського Союзу. Але Україна повинна розглядати можливе членство Молдови в ЄС як формування європейського простору навколо себе – як черговий етап власної євроінтеграції», – впевнена вона.

Маріанна Присяжнюк наголошує, що цей наратив   вкрай важливо доносити до нашого суспільства, щоб  не допустити, аби  він трансформувався в деморалізуючу фрустрацію і образу – мовляв, одна країна отримує бенефіт від війни в  іншій.