Події
Перегляди: 137
21 листопада 2018

Майдан своєї перемоги досягнув - експерти

Абсолютна більшість опитаних 80 експертів вважають, що Майдан досягнув перемоги – 20 із них відповіли, що це «безумовно так», 46 – «скоріше так». Такі підсумки опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 12-18 листопада 2018 року. Про це розповіла Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Вона зазначила, що ця точка зору залишається домінуючою вже 5-й рік поспіль.

За підсумками опитування, експерти характеризують Євромайдан здебільшого як революцію за демократизацію та європейський вектор розвитку – так відповіли 42 із 80 опитаних. Друга найбільш поширена точка зору – що Майдан був рухом не стільки «за» європейський вибір, як проти тодішньої влади і спроб встановити авторитарний режим. Таку відповідь дали 28 опитаних.

Основними позитивними наслідками Майдану найчастіше називають утвердження західного вектора розвитку та активізацію співпраці із Заходом (53) і початок реформ (30). Основними негативними – російську агресію і втрату частини територій (47) і, на 2-му місці з великим відривом – погіршення соціально-економічної ситуації та добробуту (16 згадок).

Серед основних цілей Майдану, які вдалося досягнути, експерти найчастіше називають відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізового режиму (64 згадки)  а також повалення авторитарного режиму Януковича, часткове оновлення політичних еліт (52 згадки), відхід від авторитарного управління, збільшення прозорості органів влади (22), початок реформ (19).

Серед важливих цілей, які не були досягнуті, найчастіше називають невдачу з перезавантаженням системи, приходом нових еліт і люстрацією старих (50); системну боротьбу з корупцією (36 згадок), реформу системи судочинства та правоохоронних органів (24) і притягнення до відповідальності винних у злочинах проти активістів Євромайдану та покарання представників попередньої влади за вчинені злочини, деолігархізацію політики та економіки (по 22 згадки).

Серед кроків, необхідних для досягнення цілей Майдану, на першому місці називають боротьбу з корупцією, розбудову антикорупційних органів і забезпечення реальних покарань (36 згадок); на другому – завершення судової реформи та реформи правоохоронних органів (27 згадок); на третьому – виборча реформа та вибори до Верховної Ради за новими правилами (21 згадка).

Ірина Бекешкіна зазначила, що експертні думки щодо позитивних і негативних наслідків залишаються майже незмінними з року в рік. «Що стосується негативних наслідків – це зрозуміло; що стосується позитивних – це насторожує […]. Експертні опитування, які ми робимо вже 5-й рік, показують не дуже позитивну тенденцію: спочатку у нас був різкий прорив, з коментарем, що Україна зробила стрільки реформ, скільки не робилося за всі попередні роки, – і це правда, але це було зроблено у перші роки після Майдану. Далі почався період застою – ми живемо колишніми здобутками, але треба йти вперед», – зазначила Ірина Бекешкіна.

Олексій Гарань, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», серед невиконаних вимог Майдану відзначив запровадження виборів за відкритими партійними списками, серед вагомих виконаних – повернення до Конституції 2004 року. «Зараз повноваження Президента є достатньо обмеженими і конституційна система влади достатньо збалансована. І коли говорять, що є тенденції монополізації влади – я, насправді, бачу іншу проблему – що навіть коли влада хоче зробити якісь правильні речі, вона змушена шукати підтримку в парламенті, і далеко не завжди ця підтримка є», – зазначив Олексій Гарань. Також серед досягнень, додав він – зменшення економічної та енергетичної залежності від Росії; збереження свободи слова в умовах війни. Серед потенційних можливостей, які не вдалося використати – формування нової політичної еліти із нових демократичних сил, які були активними учасниками Майдану.

Оксана Кузяків, виконавчий директор Центру досліджень сучасного суспільства, нагадала, що оцінювати наслідки Майдану для економіки потрібно з урахуванням того, в якому стані була економіка у попередні роки,  а наслідки реформ – із розумінням, що для реального ефекту від них потрібен час. «Те, що відбувалося з економікою після Майдану, було не внаслідок Майдану, а внаслідок умов, в яких тоді опинилася країна. І найбільше досягнення – що за ці роки, у критичній ситуації, в умовах російської агресії, була створена макроекономічна стабільність. […] Якщо говорити про підсумки – економічні реформи мабуть вперше за роки нашої незалежності розпочалися. Швидкість недостатня, але вона залежить фактично від кожного з нас, наскільки ми будемо готові змінюватися – і бізнес, і урядовці», – зазначила Оксана Кузяків.

Євген Бистрицький, завідувач відділу Інституту філософії Національної академії наук України, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження», звернув увагу на те, що в останні 2 роки співпраця між громадянським суспільством та владою, яка активізувалася після Майдану, фактично припинилася. «Майдан задав один дуже важливий принцип, який зараз нас переслідує у формі критики влади, а саме – принцип єднання, діалогу і взаємодії, причому безпосередньої, влади і громадянського суспільства […]. Було розуміння, структурований і організований діалог влади з громадянським суспільством, але щойно розпочалася імплементація реформ, громадянське суспільство стало «каменем спотикання» для влади, і вона почала поступово відмовлятися від активної співпраці. Влада починає усамітнюватися і потерпає за це,тому що рівень до влади неймовірно низький», – зазначив Євген Бистрицький.

На його думку, одна з основних проблем  – відсутність системи публічної комунікації з боку державної влади як системи ефективного діалогу із суспільством, через неготовність влади бути прозорою і відкритою.

Олександр Калітенко, старший аналітик Transparency International Україна, зазначив, що за 5 років після Майдану відбулася низка антикорупційних реформ, зокрема – впровадження відкритих реєстрів, електронного декларування для посадовців, системи електронних торгів, створення нових антикорупційних органів. Водночас, реформи зустрічають серйозний спротив, є проблеми із гальмуванням проваджень НАБУ у судах, із роботою НАЗК. «Ми бачимо, що задекларована владою боротьба з корупцією як мета №1 не відповідає швидкості того руху вгору в індексі сприйняття корупції, який щорічно оприлюднює Transparency International – там ми додаємо по 1-2 бали. Це дуже повільний темп. Ми бачимо, що фактично безкарність корупціонерів і відсутність належної судової системи є тими гальмами, які заважають нам рухатися вгору», – зазначив експерт.

На думку Олександра Калітенка, серед найбільших ризиків для країни на найближчий час – згортання або суто формальна реалізація розпочатих антикорупційних реформ. На думку Олексія Гараня та Ірини Бекешкіної, один із найбільших ризиків – популізм.

«Популізм – це не лише те, що притаманне політикам, – вони відповідають на запит суспільства. […] Кожні вибори у нас – аукціон нездійсненних обіцянок. Потім вони приходять до влади, не можуть їх здійснити, настає розчарування і на останній рік каденції воно найбільш високе. Обирають інших – те ж саме. Доки суспільство не подорослішає і буде вірити в казки, боюся, у нас постійно буде якась турбулентність», – зазначила Ірина Бекешкіна.

Top