Події
Перегляди: 365
31 січня 2019

Майбутні вибори будуть першими виборами, на яких переселенці зможуть повноцінно голосувати - експерти

68,7% українців не мають переселенців серед родичів і знайомих. 58,3% опитаних готові приймати переселенців з окупованих територій як своїх сусідів, 34% як колег і як близьких друзів, 13% – як керівника на роботі, менше 10% – як людей, які можуть займати державні посади. 31% вважають, що переселенці мають голосувати на президентських, парламентських і місцевих виборах так само, як усі. Такі підсумки соцопитування моніторингу Інституту соціології Національної академії наук України «Українське суспільство» щодо ставлення до внутрішньо-переміщених осіб у 2018 році  30 січня 2019 року презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

 

Результати дослідження свідчать, що більшість людей не сприймають приїзд переселенців як загрозу. «Чим ближче до зони конфлікту і чим більше там переселенців – тим менше вони бояться напливу біженців», – зазначила Катерина Іващенко, науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України, яка презентувала результати дослідження.

Готовність приймати переселенців як своїх сусідів, колег тощо найбільше корелює з рівнем освіти респондентів (чим вища освіта, тим менша дистанційованість). Чинник рідної мови не має вирішального впливу.

Найбільше переселенців, яких респонденти знають особисто, проживають у підконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей –  майже вдвічі більше, ніж у інших регіонах; також в цілому на Сході та у Центрі. Перебувають за межами України близько 1,3%, це менше, ніж у 2015 році.

Серед проблем, яких «люди побоюються найбільше», «наплив біженців, переселенців і приїжджих» згадали 12,3% респондентів (у 2015 році – 15,1%). Для порівняння, підвищення цін згадали 74,3% респондентів, безробіття – 57,8%. На думку опитаних громадян, топ-3 проблеми переселенців – неможливість повернутися додому у разі потреби (33,8%), знайти офіційну постійну роботу (29,3%) та можливість підтримувати контакт із рідними, які залишилися на окупованій території (23,7%).

71,3% опитаних переконані, що більшість переселенців з Донбасу вважають себе громадянами України з таким ж правами та обов’язками, як у решти. У 2017 році цей показник становив 41,5%.

Підсумовуючи, Катерина Іващенко наголосила, що багато в чому  ставлення до переселенців зумовлено наявністю міфів і своєрідного «клейма» внутрішньо переміщені особи – «ВПО». Тому і в даних опитування відчуваються дискримінаційні моменти. «Давайте не будемо використовувати термін ВПО, давайте говорити «громадяни з Донецька», - закликала вона.

Олександра Дворецька,виконавча директорка благодійного фонду «Восток-SOS», зазначила, що на готовність прийняти переселенців як членів громади суттєво впливає розуміння їхньої життєвої ситуації (найбільша – поблизу зони бойових дій, де люди живуть у схожих умовах), а також рівень закритості громади (найпростіша інтеграція – у великих містах на зразок Києва, де дуже багато приїжджих).

Експерткиня також згодна з тим, що треба позбуватися  «клейма» внутрішньо переміщених  осіб  і не виділяти  ці групи в окремі  категорії.

«Ми закликаємо у першу чергу кандидатів не апелювати до таких окремих категорій, не виділяти їх окремо. І для того, щоб люди відчували себе рівноцінними і рівноправними – потрібно надати їм право голосу на всіх виборах», – наголосила Олександра Дворецька.

Тим часом  Тетяна Дурнєва   зазначила, що майбутні вибори будуть першими виборами, на яких переселенці зможуть повноцінно голосувати, якщо подадуть заяву про зміну місця голосування. Вона зазначила, що близько 70% громадян, які станом на сьогодні вже подали такі заяви – громадяни з пропискою на окупованих територіях.

«Люди не готові йти на вибори, тому що думають, що не мають на це права. Тому потрібно проговорювати, що на виборах Президента можуть голосувати всі громадяни України, яким є 18 років і які не визнані недієздатними. […] Від того, як ми зараз скористаємося цією можливістю, буде залежати і доля законопроекту №8240, або зміни до Виборчого кодексу, які стосуються прав мобільних категорій громадян на участь у всіх видах виборів. Тому що зараз один з аргументів – що люди не хочуть голосувати».

Учасники дискусії  також наголосили,  що у формуванні негативного образу переселенців зіграли роль ЗМІ, які допускали маніпулятивні заголовки і акценти. Тетяна Дурнєва  висловила здивування тим, що українці в більшості своїй не стикаються безпосередньо з переселенцями і вважають, що переміщених осіб варто обмежити в праві голосувати. «Запитайте переселенців - чи хочуть вони називати себе переселенцями?.. люди відчувають себе дискримінованими», – сказала вона, додавши, що частково в цьому є вина і ЗМІ, які акцентують увагу на негативних новинах, що стосуються цієї категорії осіб.

Проте Олександра Дворецька зауважила, що журналісти здебільшого транслюють те,  що відбувається у суспільстві, тому  покладати відповідальність лише на людей зі ЗМІ не можна.

«Я пам'ятаю слова Авакова, який сказав, що зростання злочинності відбувається, зокрема, через людей, які переселені з Донбасу, –  каже експерткиня. – Журналісти апріорі довіряють чиновникам високого рівня,  тому це відповідальність далеко не журналістів,  це відповідальність в першу чергу чиновника». Однак журналістам треба уважно дивитися на висловлювання політиків, наголошує Олександра Дворецька. «Можливо, балансувати їх іншими думками – міжнародних, національних організацій і соціології, щоб такі заголовки не формували сприйняття тих 70% населення, які переселенців не знають особисто», – акцентувала виконавча директорка благодійного фонду «Восток-SOS».

У свою чергу  Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, сказав, що озвучені під час презентації результатів опитування цифри йому складно коментувати, тому що вони його «відверто насторожують». За словами Г.Туки, досить тривалий час у ЗМІ формувався негативний образ переселенця, і це сприйняття варто змінювати, як таке, що спотворює реальну ситуацію.

Він також додав:

«Зміни, які зараз внесені ЦВК, про можливість участі у загальнонаціональних виборчих процесах мешканцям окупованих територій свідчать про те, що ті тези, які зараз лунають від деяких кумів Путіна по всіх телеканалах про те, що «влада не хоче чути мешканців Донбасу і Криму», «вони не є електоратом влади, тому влада не дає їм можливості голосувати» – це все відверта брехня. Звісно, влада не має можливості відкривати дільниці на окупованих територіях. Але наші громадяни, які мешкають постійно на окупованих територіях, мають можливість (я б сказав – і обов’язок) брати участь у виборах президента нашої держави і загальнонаціональних виборах до парламенту».

Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології Національної академії наук України , підсумовуючи, акцентувала:

«Ми наполягаємо, що ці теми повинні бути у виборчій кампанії, вони повинні обговорюватися, і очевидно, що треба вимагати відповідей і від кандидатів і політичних партій, коли будуть парламентські вибори».


Презентація опитування «Внутрішньо переміщені особи: реалії і перспективи» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів презентації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Top