Ставлення населення України до внутрішньо переміщених осіб

Опитування
Перегляди: 6016
30 січня 2019

Результати опитування громадської думки 2015-2018 рр.

Моніторинг Інституту соціології НАНУ «Українське суспільство» – щорічне  загальнонаціональне опитування населення, яке  з 2015 року висвітлює динаміку змін у ставленні населення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО)  та оцінює суб’єктивний інтеграційний потенціал  громад, які приймають вимушених переселенців. Запитання щодо ставлення населення до ВПО, зокрема,  готовності місцевого населення до взаємодії з переміщеними особами на приватному, професійному та громадському рівнях, ставились респондентам протягом 2015-2018 років у всіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької й Луганської областей. Кожного року було опитано 1800 респондентів віком від 18 років.
Презентація опитування «Внутрішньо переміщені особи: реалії і перспективи» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів презентації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Результати опитування підтверджують дані міжнародних та вітчизняних установ стосовно напрямків вимушеного переселення: переважна більшість переміщених внаслідок конфлікту осіб залишаються в Україні. Дані також свідчать про суттєве зменшення з 2015 року кількості переміщених осіб, що перебувають за кордоном, у тому числі, сусідніх країнах (див. таблицю 1).
  • Пріоритетною територією розміщення ВПО в Україні є підконтрольні Україні райони Донбасу, що межують з зоною конфлікту, та Схід (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька області), тож можемо стверджувати, що жителі цих областей найчастіше опиняються  у ситуаціях, що передбачають особисту взаємодію з вимушеними переселенцями. Загалом по Україні  трохи менше третини опитаних особисто знайомі з тими, хто покинув свої домівки внаслідок нещодавніх подій у Криму та Донбасі. Найбільше ВПО  у підконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей –  майже вдвічі більше, ніж у інших регіонах.
  • Попри те, що масове переміщення населення внаслідок конфлікту стало для сучасної України новим викликом, з яким країна раніше не стикалась,  проблема вимушеного переселення не сприймається громадянами України як загроза, що, непокоїть населення найбільше. Проблема напливу біженців, переселенців та приїжджих хвилювала людей у 2015 році не набагато більше, ніж тоді, коли проблеми ВПО в країні взагалі не існувало (для порівняння:  у 2012 році 10% опитаних вважали, що люди бояться напливу різних груп мігрантів, у 2014 – 14%, у 2015 –  15%, у 2016 – 20%, у 2017 – 13%, у 2018 – 12%). Тобто з 2014 до 2016 року стурбованість проблемою дещо зростала, але актуалізація загрози, на тлі стрімкого зростання числа переселенців, не була значною, а з 2017 р. впала до передвоєного рівня. А  серед найбільших суб’єктивних загроз у 2018 році респонденти назвали зростання цін (74%), безробіття (58%) та невиплату зарплат та пенсій (57%) (див. таблицю 2).
  • Оцінюючи умови, яких найбільше не вистачає ВПО з Донбасу (тих, що виїхали з зони конфлікту до інших регіонів України), респонденти назвали, передусім, можливість повернутися додому в будь-який час (34%). На другому місці  –  можливість знайти легальну роботу (29%) (див. таблицю 3).
  • Дослідження конфліктів в інших країнах свідчать про те, що у разі, якщо повноцінної інтеграції переміщених осіб не відбувається протягом тривалого часу, особливо в умовах  можливого погіршення соціально-економічної ситуації та продовження воєнного конфлікту, навколо новоприбулих місцеве населення може утворювати атмосферу  недовіри. Результати опитування моніторингу 2018 року підтверджують зазначену тенденцію (див. табл. 4–5). Зокрема, за рік  зменшився  з 41,5% до 31% відсоток  опитаних, які згодні допустити ВПО з Донбасу  як громадян, які голосують на виборах Президента України, Верховної Ради або місцевих органів влади. За цей період також зменшилась з 24% до 15% частка респондентів, які готові допустити ВПО з Донбасу як отримувачів  податкових, кредитних та інших пільг (див. таблицю 4).
  • Абсолютна більшість населення – 71%  – переконані,  що  більшість переселенців з Донбасу вважають себе громадянами України з такими же правами та обов’язками, як у решти. Проте значна частина українців –  20% у цьому не впевнені, а на думку 8%,  ВПО не вважають себе такими громадянами України, як решта. Крім того, у 2017 році 15% та у 2018 році 11%  опитаних були свідками конфлікту між переселенцями та місцевими (див. таблицю 6). Найбільше таких конфліктів спостерігалося на Донбасі (на це вказали 25% жителів).   Як  свідчать результати якісних опитувань (фокус-групи), негативне ставлення приймаючих громад до переселенців подекуди  спровоковане  надмірною, часто подвійною, підтримкою ВПО у прикордонних до зони бойових дій територіях, з боку місцевих та міжнародних організацій з гуманітарної допомоги.
  • Серед чинників, що впливають на міру дистанційованості приймаючого населення по відношенню до вимушених переселенців, найбільш  значущими є фактори освіти (чим вона вища, тим дистанційованість менша).   Особливо важливим є те, що чинник рідної мови респондентів не має вирішального впливу на готовність до взаємодії з переселенцями з Донбасу та Криму, переважна більшість яких є російськомовними.
     

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ