Ставлення населення України до внутрішньо переміщених осіб

Опитування
Перегляди: 5648
30 січня 2019

Результати опитування громадської думки 2015-2018 рр.

Моніторинг Інституту соціології НАНУ «Українське суспільство» – щорічне  загальнонаціональне опитування населення, яке  з 2015 року висвітлює динаміку змін у ставленні населення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО)  та оцінює суб’єктивний інтеграційний потенціал  громад, які приймають вимушених переселенців. Запитання щодо ставлення населення до ВПО, зокрема,  готовності місцевого населення до взаємодії з переміщеними особами на приватному, професійному та громадському рівнях, ставились респондентам протягом 2015-2018 років у всіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької й Луганської областей. Кожного року було опитано 1800 респондентів віком від 18 років.
Презентація опитування «Внутрішньо переміщені особи: реалії і перспективи» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів презентації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Результати опитування підтверджують дані міжнародних та вітчизняних установ стосовно напрямків вимушеного переселення: переважна більшість переміщених внаслідок конфлікту осіб залишаються в Україні. Дані також свідчать про суттєве зменшення з 2015 року кількості переміщених осіб, що перебувають за кордоном, у тому числі, сусідніх країнах (див. таблицю 1).
  • Пріоритетною територією розміщення ВПО в Україні є підконтрольні Україні райони Донбасу, що межують з зоною конфлікту, та Схід (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька області), тож можемо стверджувати, що жителі цих областей найчастіше опиняються  у ситуаціях, що передбачають особисту взаємодію з вимушеними переселенцями. Загалом по Україні  трохи менше третини опитаних особисто знайомі з тими, хто покинув свої домівки внаслідок нещодавніх подій у Криму та Донбасі. Найбільше ВПО  у підконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей –  майже вдвічі більше, ніж у інших регіонах.
  • Попри те, що масове переміщення населення внаслідок конфлікту стало для сучасної України новим викликом, з яким країна раніше не стикалась,  проблема вимушеного переселення не сприймається громадянами України як загроза, що, непокоїть населення найбільше. Проблема напливу біженців, переселенців та приїжджих хвилювала людей у 2015 році не набагато більше, ніж тоді, коли проблеми ВПО в країні взагалі не існувало (для порівняння:  у 2012 році 10% опитаних вважали, що люди бояться напливу різних груп мігрантів, у 2014 – 14%, у 2015 –  15%, у 2016 – 20%, у 2017 – 13%, у 2018 – 12%). Тобто з 2014 до 2016 року стурбованість проблемою дещо зростала, але актуалізація загрози, на тлі стрімкого зростання числа переселенців, не була значною, а з 2017 р. впала до передвоєного рівня. А  серед найбільших суб’єктивних загроз у 2018 році респонденти назвали зростання цін (74%), безробіття (58%) та невиплату зарплат та пенсій (57%) (див. таблицю 2).
  • Оцінюючи умови, яких найбільше не вистачає ВПО з Донбасу (тих, що виїхали з зони конфлікту до інших регіонів України), респонденти назвали, передусім, можливість повернутися додому в будь-який час (34%). На другому місці  –  можливість знайти легальну роботу (29%) (див. таблицю 3).
  • Дослідження конфліктів в інших країнах свідчать про те, що у разі, якщо повноцінної інтеграції переміщених осіб не відбувається протягом тривалого часу, особливо в умовах  можливого погіршення соціально-економічної ситуації та продовження воєнного конфлікту, навколо новоприбулих місцеве населення може утворювати атмосферу  недовіри. Результати опитування моніторингу 2018 року підтверджують зазначену тенденцію (див. табл. 4–5). Зокрема, за рік  зменшився  з 41,5% до 31% відсоток  опитаних, які згодні допустити ВПО з Донбасу  як громадян, які голосують на виборах Президента України, Верховної Ради або місцевих органів влади. За цей період також зменшилась з 24% до 15% частка респондентів, які готові допустити ВПО з Донбасу як отримувачів  податкових, кредитних та інших пільг (див. таблицю 4).
  • Абсолютна більшість населення – 71%  – переконані,  що  більшість переселенців з Донбасу вважають себе громадянами України з такими же правами та обов’язками, як у решти. Проте значна частина українців –  20% у цьому не впевнені, а на думку 8%,  ВПО не вважають себе такими громадянами України, як решта. Крім того, у 2017 році 15% та у 2018 році 11%  опитаних були свідками конфлікту між переселенцями та місцевими (див. таблицю 6). Найбільше таких конфліктів спостерігалося на Донбасі (на це вказали 25% жителів).   Як  свідчать результати якісних опитувань (фокус-групи), негативне ставлення приймаючих громад до переселенців подекуди  спровоковане  надмірною, часто подвійною, підтримкою ВПО у прикордонних до зони бойових дій територіях, з боку місцевих та міжнародних організацій з гуманітарної допомоги.
  • Серед чинників, що впливають на міру дистанційованості приймаючого населення по відношенню до вимушених переселенців, найбільш  значущими є фактори освіти (чим вона вища, тим дистанційованість менша).   Особливо важливим є те, що чинник рідної мови респондентів не має вирішального впливу на готовність до взаємодії з переселенцями з Донбасу та Криму, переважна більшість яких є російськомовними.
     

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Останні новини з категорії Опитування

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024

"Нова українська школа" в 5–6-х класах: виклики впровадження

Результати опитування близько 600 педагогів/-инь, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю, проведених ГО “Смарт...
15 березня 2024