Події
Перегляди: 1613
24 березня 2021

Людина, соціологиня та громадська діячка – у Києві вшанували пам’ять Ірини Бекешкіної

В Україні невдовзі видадуть книгу про знану соціологиню Ірину Бекешкіну та започаткують іменну стипендію для молодих соціологинь.

Рік тому, 20 березня 2020-го, пішла з життя видатна  соціологиня  Ірина Бекешкіна  – велика особистість, лідерка громадянського суспільства, невтомна  поборниця  соціологічної науки,  відкритої та чесної громадської думки в Україні.

19 березня 2021 року експерти-соціологи, громадські активісти  та  представники медіа зібралися вшанувати пам’ять славетної українки, поділитися  своїми спогадами про діяльність та особистість Ірини Бекешкіної.  На заході також представили  соціологічні дослідження щодо довіри громадян до соціальних та державних інститутів та соціологів.

Юрій Горбань: «Демініціатви» збирають увесь матеріал про видатну соціологиню до книжки, яку  планують видати восени»

Модератор зустрічі, комунікаційний менеджер Фонду «Демократичні ініціативи» Юрій Горбань повідомив, що у  Фонді «Демократичні ініціативи» готують книгу про Ірину Бекешкіну, куди увійдуть численні статті, публікації, виступи знаної соціологині, інтерв’ю з нею та спогади друзів і колег.

«Збираємо весь матеріал про Бекешкіну до книжки, яку плануємо видати восени. Один рік її виступів у ЗМІ – це сотні сторінок розшифровок, інтерв’ю, статей та іншого. Тобто, величезні томи її виступів лише у ЗМІ. Якщо говорити про соціологію, як про науку, яка увійшла в повсякденне життя, то Бекешкіна, як публічний провайдер, зробила в це найбільший внесок», – наголосив Горбань.

Він запевнив, що у Фонді «Демініціативи», який впродовж багатьох років очолювала Бекешкіна, й надалі послуговуються високими принципами, які сповідувала соціологиня.

«Ми проводимо чесні соціологічні опитування, працюємо зі ЗМІ та громадським сектором. Це три стовпи, на яких трималася діяльність Бекешкіної, і яку ми продовжуємо. Вона говорила дуже яскраво, емоційно й водночас інформативно, змістовно й просто про важкі соціологічні речі, які розуміли і студенти-першокурсники, і люди у віддалених селах», – зазначив представник «Демініціатив».

Олексій Гарань: «Вона була частиною громадянського суспільства і водночас вивчала його, бачила проблеми та вади»

Науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань  завважив, що  колеги повсякчас згадують точні визначення, влучні вислови, думки й поради  Ірини Бекешкіної, адже її  внесок був великим у дуже багато різних сфер.

«Вона для мене така триєдина, в трьох обличчях, як Трійця свята – людина, соціолог і громадський діяч. Тобто дійсно надзвичайно проста людина, проста в спілкуванні, весела, імпульсивна. Могла іноді «різанути» правду-матку, але при цьому завжди намагалася дотримуватися наукової лінії», – каже Олексій Гарань.

Він відзначив, що Ірина Ериківна разом із Ільком Кучерівим були першими, хто  започаткували екзит-поли в Україні, коли  в 1998 році  «Демініціатви» оголосили про перше таке опитування на виході з виборчих дільниць.

 «Відтоді в країні була запроваджена практика екзит-полів, і ми добре пам’ятаємо екзит-пол 2004 року, який вскрив фальсифікацію і став поштовхом для Помаранчевої революції», – нагадав науковий директор «Демініціатив».

Була Ірина Бекешкіна і на Майдані 2014 року, зазначає колега.

«Власне там був увесь фонд «Демократичні ініціативи» і просто за  покликом серця, і проводили польові дослідження на Майдані, роздавали анкети, аналізували його склад», –  зауважив Олексій Гарань.

Він відзначив, що  Ірина Бекешкіна сама була частиною громадянського суспільства  і вона ж вивчала його, бачила його проблеми та вади. Саме тому, за його словами, колеги підготували до заходу презентацію даних щодо довіри громадян до соціальних і державних інституцій –  над чим багато працювала й аналізувала  соціологиня.

Зокрема, Олексій Гарань повідомив, що за даними дослідження КМІС, найбільше українці довіряють саме волонтерам, особливо тим, що допомагають армії (74%). Громадським організаціям довіряють 39% респондентів. Найнижчий рівень довіри в українському суспільстві мають російські ЗМІ — 4% (українським медіа довіряють 30%). Серед державних інститутів найвищий  баланс довіри лише у Збройних сил — 52%. Інші інститути мають від’ємні показники, приміром, баланс довіри президенту становить - 13%.

Євген Бистрицький: «Дуже світлий образ, активна  громадянка,  яка заслуговує на історичну пам’ять в Україні»

Громадський діяч і близький друг Ірини Бекешкіної  Євген Бистрицький також  поділився  відчуттям, що не може прийняти такої втрати:  «Ніби  вона просто вийшла, прийде і буде з нами спілкуватися».

Він  розповів, що познайомився з Іриною Бекешкіною в 1973–1974 роках на філософському факультеті Київського університету Тараса Шевченка. 

«Вона була дуже активним членом Студентського наукового товариства, виділялась своєю енергією, організаційними здібностями. Потім ми йшли паралельно по життю. Вона опинилась  в Інституті філософії, була редактором журналу «Філософська  соціологічна думка». У 1996 році пішла до Ілька Кучеріва… Я у 1998 році, у тому числі за її порадою,  пішов на конкурс  директора Фонду «Відродження». Тоді вже почалась наша спільна робота. Чому вона була спільною? Тому що  вона у нас часто була експертом у різних галузях».

Євген Бистрицький відзначив, як людина Ірина Бенкешкіна була  дуже прямолінійною, «вона ніколи не була хитрою, вона ніколи не мала задніх думок, завжди говорила те, що думає  і вміла це сказати». А ще мала одну фантастичну здібність –  дуже просто висловлювати думки, так, що вони доходили до людей.

Щодо людей, то її завжди  впізнавали, згадує Євген Бистрицький: «Коли ми з нею їздили по Україні, це часто досить бувало, її завжди впізнавали. Їй було це приємно, звичайно, але водночас з нею радились».

Ірина Бекешкіна ввійша у рейтинг100  найвпливовіших жінок в Україні.  А її впливовим інструментом була об’єктивна громадська думка. Вона палко вірила в  її дієвість. Саме спираючись на дані опитування, затято обстоювала необхідність запровадження і збереження  зовнішнього незалежного оцінювання як антикорупційного інструменту. Таким же ефективним інструментом контролю за виборами були екзит-поли «Демініціатив».

«Я хотів би згадати, як починалась практика екзит-полів. Їх привіз  Ілько Кучерів із Штатів, вони були підтримані Міжнародним фондом «Відродження» і NDI.  Ірина і донори відразу звернулись до зовнішніх спостерігачів, до зовнішніх соціологів, зокрема,  до центру «Левада» з Росії, щоб вони контролювали саму методику і процес соціологічного дослідження. Потім – до польських колег. Це давало змогу переконувати громадську думку у тому, що ці екзит-поли мають високу ступінь надійності і є дієвим інструментом чесності та прозорості волевиявлення», – згадує Євген Бистрицький.

Була   Ірина Бекешкіна й активною учасницею громадської ініціативи «Виборча Рада UA»  під час виборів президента та парламенту в 2019 році.

 «Тут сидять мої колеги з Виборчої Ради, які знають – були випадки, коли я розчаровувався у можливості щось зробити, але вона у цьому сенсі дуже спокійно  казала: «Не вийде – погано, а вийде це – добре!». Вона дуже підтримувала і завжди була активним учасником Виборчої Ради».

Активна громадянка, член громадянського суспільства, дуже світлий образ, який ще не до кінця оцінений – так відгукується про свою колегу Євген Бистрицький.

«Цей образ дуже світлий, я думаю, що він ще не до кінця оцінений. І думаю, що книжка, яка, вийде, допоможе цей образ висвітлити. А нам,  в тому числі і «Демініціативам», треба вимагати, щоб  була вулиця, названа іменем Ірини Бекешкіної. Тому що як громадський діяч, який постійно виборював, відстоював відкрите громадянське демократичне суспільство, Ірина Бекешкіна, безумовно, заслуговує на  історичну пам’ять в Україні», – наголосив він.

Володимир Паніотто: «Вона займала  унікальну позицію в соціологічному співтоваристві, тому що була медійною зіркою»

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто, який, за його словами, був знайомий з Іриною Бекешкіною 45 років, відзначив,  що вона займала  унікальну позицію в соціологічному співтоваристві, тому що була медійною зіркою.

«Якщо КМІС організовував якусь прес-конференцію, то на порядок менше людей приходило, ніж коли це організовували «Демініціативи» з її присутністю», – зізнався гендирекотр КМІС.

Унікальність її як експертки він пояснив особливими якостями:

«По-перше, вона поєднувала якості соціолога і журналіста. Це просто унікальна позиція, якої поки що ні в кого з соціологів, на жаль, немає. По-друге, була людиною чесною, принциповою, миттєво реагувала на ситуацію і не боялася висловити свою думку, іноді дуже різко. Вона також була людиною самовідданою, фактично присвятила соціології все своє життя».

Ірина Бекешкіна віднаходила влучні слова і назви багатьом процесам і явищам, які потім ставали загальновживаним. Наприклад, її назви опитувань на Майдані 2013–2014 років  – «Майдан-мітинг», «Майдан-табір», «Майдан-Січ» – ввійшли в науковий обіг як терміни. «Удавкою для соціологів» вона назвала небезпечний законопроект, поданий від «Батьківщини», який зобов’язував соціологічні центри проходити ліцензування, а в підсумку міг позбавити ліцензій кращі соціологічні інституції, відкривши «зелене світло» лояльним до влади центрам.

 «Дуже влучна назва. І мені здається, що це добило цю всю ситуацію, і цей законопроект не пройшов, – пригадує Володимир Паніотто.  – Псевдосоціологів вона називала «рогами й копитами», і зараз всі журналісти використовують цю назву. Ще мені весь час доводиться пояснювати, що соціологи не мають жодного стосунку до цих даних. І я пригадую, як в одному інтерв’ю Ірина дуже влучно зауважила журналістці, яка згадала про якісь неправильні дані: «Вибачте, але при чому тут соціологія? Чому ви соціологію звинувачуєте? От я одягну білий халат, візьму скальпель і почну різати людей направо і наліво, у цьому буде винна медицина?».

А згадуючи славнозвісний суд Наталії Королевської проти соціологів,  Володимир Паніотто, мабуть, уперше публічно повідомив, що  після того, як судовий процес почав втрачати шанси на успіх, лідерка партії «Україна – вперед»  йому зізналася, що подала на соціологів, тому що в її команді порадили – робота з «Демініціативами» найбільше привертає увагу.

 «Ви розумієте, на нас подали в суд завдяки популярності Ірини Бекешкіної», – акцентував соціолог.

Олександо Сушко: «В Україні з'явиться меморіальна стипендія імені Ірини Бекешкіної для молодих соціологинь»

Публічна дипломатія, міжнародна аналітика, робота з закордонними аудиторіями, просування українських інтересів і наративів у світі – це ще один великий пласт роботи, яку провадила Ірина Бекешкіна. Про це говорив виконавчий директор МФ «Відродження» Олександр Сушко.  

 «Дуже багато правильних ідей були ефективно комуніковані там, у той спосіб і з тими аргументами, які фактично допомагали переконувати тих людей, які або не знали достатньо про Україну, або володіли якимись неточними даними, або навіть знаходились «не з нашого боку», і їх треба було переконувати. Власне, вміння не просто проводити опитування, а їх правильно подати, інтерпретувати, упакувати у такий спосіб, щоб воно було переконливо, у тому числі для зарубіжних аудиторій, що теж дуже важливо – відповідно завдяки цьому Ірина, як міжнародний громадський діяч, була знаною і неоціненною», – зазначив  виконавчий директор МФ «Відродження».

Олександр Сушко також повідомив, що в Україні з'явиться меморіальна стипендія імені Ірини Бекешкіної для молодих соціологинь, яка має на меті збільшити мотивацію молодих людей, які приходять у соціологію.

«З’явилася ідея спеціальної іменної стипендії імені Ірини Бекешкіної для молодих соціологинь. Цього року буде перший цикл, і ми сподіваємося, що це буде тривалий проєкт. Буде оголошено конкурс, подання матеріалів на цю стипендію, буде відібрано перше коло на таких стипендіаток. Вони отримають можливість стажуватись насамперед у «Демократичних ініціативах». І Фонд «Відродження» допомагатиме молодим соціологиням комунікаційно у фаховій кваліфікації та розширити свої горизонти», – повідомив  Олександр Сушко.

За його словами, завдяки цьому проєкту збираються виплекати плеяду талановитих соціологинь, які продовжуватимуть місію, яку несла й уособлювала собою Ірина Бекешкіна.

Як підтвердив комунікативний менеджер Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Юрій Горбань, іменна стипендія Ірини Бекешкіної є спільним проєктом фондів «Відродження» та «Демініціативи», і невдовзі вони повідомлять про умови цього конкурсу для стипендіаток.

Наталія Лигачова: «Пані Ірина  була перфекціоністом у всьому і дуже багато уваги приділяли журналістам і журналістиці»

Ірина Бекешкіна, безумовно, належала до тих соціологів, яким можна беззаперечно довіряти, і це визнавала більшість політиків, зауважила Наталія Лигачова, шефредакторка «Детектора медіа». Вона пригадала, як 2004 року,  між другим і третім турами виборів президента, тодішній  посол США в Україні, пан Джон Гербст під час зустрічі з журналістами та соціологами, де була й Ірина Бекешкіна, особливо підкреслив вагомість соціології, якій можна довіряти, і вагомість свідчень журналістів про те, що відбувається в країні.

Ірина  Бекешкіна була дуже активною громадською діячкою, а ще була членом ради Реанімаційного пакету реформ, згадує Наталія Лигачова.

«Деякий час ми разом туди входили. Пані Ірина була перфекціоністом у всьому і прикладом для громадських активістів не тільки в тому, щоб працювати на свої організації, на свою допомогу суспільству, а й у дуже відповідальному ставленні до коаліції громадських організацій. Вона розуміла необхідність цього», – розповідає експертка з медіа.

А ще, за її словами, Ірина Бекешкіна була одною з тих соціологів, які дуже багато уваги приділяли журналістам і журналістиці.

«Я згадую 2002 – 2003 роки. «Демініціатви» проводили опитування серед журналістів, щоб виявити найбільш авторитетних і сформувати їх рейтинг. Це було дуже цікаво, і мені здається, що було б дуже цікаво повторити цей досвід і зараз. Ідея пані Ірини зробити такий рейтинг була дуже важливою, бо він показував, яким саме журналістам довіряють їхні колеги. Адже колеги знають, хто є хто. Навіть інколи більше знають, ніж, на жаль, споживачі інформації», – акцентувала Наталія Лігачова.

Світлана Конончук: «Її голос завжди важив, завжди було чути, її особистість була помітною і залишається помітною й сьогодні»

В усе, що робила Ірина Бекешкіна, вона привносила себе, – долучилася до слова Світлана Конончук, виконавча директорка УНЦПД.  

«В усьому було видно те, що це робить людина, яка небайдужа і віддає себе тому, що вона робить. Вона принесла в громадський сектор підхід, який базується на цінності наукового знання, доведенні думок, аргументації», – завважила експертка.

Ірина Бекешкіна не думала, як сприймуть її слова, їй було важливо сказати те, що для неї було важливим, каже  Світлана Конончук.

«І її голос завжди важив, можливо, не завжди робили так, як вона хотіла, але завжди її голос було чути, і її особистість була помітною і залишається помітною й сьогодні», – підмітила  вона.

Щедрість Ірини Бекешкіної – теж сутнісна її риса, веде далі свою думку Світлана Конончук:

«Вона завжди була готова поділитися ідеями, думками, вона завжди запрошувала до якихось ініціатив. Ми ще пам’ятаємо перші видання Фонду «Демократичні ініціативи», які називались «Політичний портрет України»: одні з перших колективних видань, куди залучалися дуже багато політологів, соціологів, журналістів. Ірина Ериківна робила такі збірки та журнали, і  завжди збирала довколо себе людей, які могли б створити такий продукт, який був важливим для багатьох. Вона створювала колективи людей, яким було цікаво і важливо працювати разом над утвердженням якихось знань і фактів».

Олександр Резнік: «Вона виявляла прогностичні здібності й вміла перекладати сухі наукові факти на зрозумілу мову для публічної сфери»

Олександр Резнік, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, керівник Центру політичної соціології,  осібно відзначив прогностичні здібності  своєї колеги, які завжди базувалися на науковому аналізі.  

В 2000 році Ірина Бекешкіна опублікувала статтю про проблеми ставлення громадян до політичних інститутів, де показала, що показник довіри до них більшою мірою віддзеркалює очікування громадян від рішень та дій влади у майбутньому, ніж в минулому. Йшлося про те, що показник довіри, крім інших детермінант, має ще й раціональний мотив.

«Через багато років вона якраз показала це на прикладі громадянського суспільства, – пояснює Олександр Резнік. – Вона написала великий розділ у монографії, де зазначила, що з 2014 по 2018 рік найбільшою довірою користувався саме громадський сектор: це, волонтерські рухи, добровольці, громадські організації. Натомість влада, крім армії, мала досить низькі показники довіри. А ось після президентських, парламентських виборів 2019 року різко зросла довіра до владних інститутів, які тимчасово відтіснили громадський сектор. Вона пов’язувала це з тим, що довіра певним чином корелює з патерналістськими настроями».

Нині довіра до громадського сектору знову поступово відновлюється, і це підтверджують дані КМІС.

Інший її пророчий аспект проявився в сфері дослідження проблем демократизації і демократичного транзиту, веде свою думку Олександр Резнік.  Економічна криза 2008 року вплинула на оцінку демократії як найбільш базового типу суспільного устрою, і все вказувало на те, що погіршення економічного становища призведе до зниження підтримки демократичного устрою, а відповідно й підтримки авторитарного устрою. Однак Ірина Бекешкіна тоді зазначила, що зовнішньополітичні орієнтації мають більшу кореляцію з підтримкою державного устрою, ніж саме оцінка економічного становища й певного політичного устрою.

«І справді у 2012-2013 роках ми побачили, як зростають проєвропейські орієнтації громадян, що в принципі тоді не дали скотитися Україні саме в авторитаризм», – пригадую соціолог.

Він так само відзначив дивовижне  вміння Ірини Бекешкіної  перекладати сухі наукові факти на зрозумілу мову для публічної сфери.

«Вона щороку організовувала презентацію результатів соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України, і саме завдяки їй це дало змогу академічній соціології поширити інформацію про себе не лише серед фахівців, але й більш широкого загалу», – зазначив Олександр Резнік.  

Говорили колеги Ірини Бекешкіної і про її надзвичайну скромність та невибагливість до себе на тлі цілковитої відданості своїй справі.

Ось що пригадав Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ:

«Бувають  в  організаціях громадського сектору різні періоди, і  коли дуже різко скачуть зарплати. Тоді  починаються всередині обговорення: чи не пора нам щось робити, треба якось наздоганяти колег, ми відстаємо. То я завжди згадую слова Ірини Ериківни про якусь там незначну для нас суму грошей. Вона каже: «О! Якби в мене такі гроші були, та я б стільки всього зробила!». Оця, власне, її жертовність, її професіоналізм і при цьому її скромність – це те, що завжди впадало в очі і те, що завжди буде пам’ятатися і завжди певним імперативом поведінки для всіх нас служитиме дуже довго».

Ірина Бекешкіна – українська соціологиня, спеціаліст у галузі політичної та електоральної соціології. Директорка фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який  першим почав проводити екзит-поли в Україні. До кола наукових інтересів Бекешкіної належали проблеми вивчення тенденцій громадської думки щодо найважливіших політичних процесів всередині країни, зокрема, реформ у ключових сферах, а також проблеми комунікації держави з прифронтовими територіями Донбасу. Вона є авторкою структурної моделі особистості як об'єкту комплексного дослідження та концепції електоральної поведінки, її особливостей в Україні. Авторка понад 100 наукових праць та великої кількості публікацій у ЗМІ.

Відеозапис заходу:

Матеріал підготували: стажерки Фонду «Демократичні ініціативи» Лілія Вахняк, Соня Голубцова,  Олександра Ладиченко, Єлизавета Хомовська, Ірина Хомко

Останні новини з категорії Події

Два роки Президента Зеленського: країна іде в неправильному напрямі, але електоральне поле майже не змінилося – експертне обговорення

З пресконференції «Два роки президентства Зеленського: успіхи, помилки, рейтинги».
15 червня 2021

Свої позиції у переговорах щодо Донбасу Україна має просувати, ґрунтуючись на думці своїх громадян – експертне обговорення

Тези пресконференції "Від Парижа до Женеви: як змінилася думка українців про російсько-українську війну за два роки президентства Зеленськог...
11 червня 2021

Україна не веде війни пам'яті, війну пам'яті веде Росія

Презентація дослідження про вплив епідемії COVID-19 на російський порядок денний в Україні на конференції "Democracy in Action: Zero Corrupt...
10 червня 2021

На нових тренінгах стажерки «Демініціатив» опрацювали практичний базис аналітики та соціології

Для своїх стажерок Фонд провів дводенний тренінг з основ аналітики та соціології
1 червня 2021