Критерії належності до журналістики та ставлення до єдиної прескарти

Опитування
Перегляди: 2244
19 серпня 2022

Експертне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 28 липня по 15 серпня 2022 року на замовлення Комісії з журналістської етики та за підтримки International Media Support (IMS). Всього опитано 212 респондентів.

  • Абсолютна більшість опитаних журналістів не погоджується з тезою, що кожен, хто поширює інформацію, може називати себе журналістом. Зовсім не погоджуються 79% і ще 17% скоріше не погоджуються з таким твердженням. Погоджуються або скоріше погоджуються з цією тезою менше 3% респондентів.
  • Журналіста від інших людей, які продукують та поширюють інформацію, відрізняє те, що журналіст перевіряє інформацію й може відрізнити факти та домисли (94%). Частою також є думка, що журналіста відрізняє те, що він працює в штаті видання або є незалежним підрядником (52%). Менш популярні твердження про те, що журналіст має профільну освіту або проходження фахових курсів (31%), а також що журналістська діяльність є основною зайнятістю людини і забезпечує її фінансово (26%).
  • Основною ознакою належності автора інформації до професії журналіста опитані вважають власний досвід відповідальності автора за інформацію (його репутація) – 82,5%. Рідше говорять про роботу в штаті ЗМІ (47%) та наявність у автора посвідчення редакції чи видання (37%).

PNG
Основні негативні наслідки купівлі фальшивих посвідчень журналістів та використання їх в корисних цілях, на думку респондентів, – зниження рівня довіри аудиторії до ЗМІ (91%) та погіршення репутації професії журналіста (85%). Ще 61% говорять про дезорієнтацію аудиторії, а 49% вважає, що це перешкоджає справжнім журналістам отримувати актуальну інформацію. Думку, що це ні на що принципово не впливає, поділяє близько 1% опитаних. 

  • Близько 13% опитаних заявили, що добре ознайомлені з процедурою видачі та реєстрації прескарт в окремих країнах Європейського Союзу. Більшість (55%) щось про це знають, але докладно не ознайомлювались. Близько третини (32%) – нічого про це не знають.
  • Більшість опитаних медіапрацівників підтримує чи скоріше підтримує впровадження прескарти єдиного зразка для журналістів в Україні (74,5%). Проти – 11%. Ще близько 14,5% не мають сформованої позиції. [1]


  • У разі запровадження єдиної прескарти для журналістів –  видавати її має недержавний орган. Лише 7% респондентів вважають за доцільне надати такі повноваження державі. Водночас думки респондентів розділились стосовно того, який з недержавних органів мав би відповідати за цей процес. Майже 43% вважають, що це має бути орган саморегулювання журналістів, а понад 37% вважать, що це має бути коаліція медіа та журналістських організацій.
  • Основні переваги запровадження такої прескарти, на думку опитаних, наступні: дасть змогу відмежувати справжніх журналістів від людей, які такими не є – 68,5%; журналісти будуть більше захищені (від обмежень чи невмотивованих втручань з боку правоохоронних органів, під час роботи на судових процесах тощо) під час здійснення своєї діяльності – 57%, а також внормування чітких критеріїв видачі і анулювання прескарт – 55%. Дещо рідше (39%) говорять про те, що журналісти відповідальніше готуватимуть свої матеріали та ретельніше перевірятимуть джерела,  ще 38% кажуть про те, що це дасть змогу журналістам швидше отримувати запитувану інформацію від органів влади і недержавних організацій. 11% вважають, що жодних переваг при запровадженні єдиної прескарти не буде.

PNG

  • В процесі впровадження єдиної прескарти опитані журналісти найбільше переймаються через можливу корупцію – 75,5%. Ще 64% кажуть про появу додаткових бюрократичних формальностей, які непотрібні у журналістській діяльності, а 31,5% про збільшення можливостей тиску на журналістів. Лише 7% не бачать жодних ризиків та загроз від запровадження такої єдиної прескарти.

PNG

  • Для того, щоб впровадження єдиної прескарти дало більше переваг, аніж ризиків, потрібно забезпечити незалежність органу, який здійснює видачу таких прескарт (74%), унормувати процес видачі і скасування прескарт за чіткими критеріями (70%), здійснити законодавче унормування всіх прав журналістів, які отримають єдині прескарти та невідворотність покарання за порушення таких прав (61%). Важливою також є ретельна перевірка всіх аплікантів, які подаються на видачу прескарт – 50,5%.

[1] Більш детальна аргументація «За» чи «Проти» єдиної прескарти наведена у відповідях на запитання №7 результатів дослідження.

Пресреліз з таблицями розподілів відповідей і списком опитаних журналістів.