Кремль використовує Придністров'я, щоб тиснути на Україну – Маріанна Присяжнюк про те, що стоїть за активізацією Росії в окупованому регіоні Молдови

Росія намагається використати окупований регіон Молдови – Придністров’я – для дестабілізації ситуації в регіоні та посилення тиску на Україну. За даними українських спецслужб, на території невизнаного утворення розпочалася мобілізація резервістів, зі складів вилучають зброю, розгортають виробництво дронів і готують їхніх операторів. У спецслужбах вважають, що такими діями Москва прагне розхитати ситуацію в Молдові, а російські диверсанти можуть потрапляти з Придністров’я до України для здійснення підривної діяльності. Ці ризики прокоментувала політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Маріанна Присяжнюк.

На її думку, Росія системно використовує Придністров’я протягом усього періоду повномасштабного вторгнення і загалом упродовж війни проти України, яка триває з 2014 року.

«Звісно, це не такий повноцінний військовий актив, але гібридні операції, шпигунські проникнення відбувалися весь цей час. І це публічна інформація. Щомісяця щось трапляється, що пов’язане  з Придністров’ям», – прокоментувала аналітикиня.

За словами Маріанни Присяжнюк, історія з дронами не є новою і стала  публічною  ще влітку цього року. А ознаки підготовки відповідних спроможностей у регіоні фіксувалися ще минулого року. На румуно-молдовському кордоні був затриманий вантаж із Білорусі з товарами подвійного призначення для виготовлення дронів у Придністров’ї. Ця новина викликала великий резонанс  – і це абсолютний індикатор того, що процеси зі створення дронових потужностей там ведуться, каже Маріанна Присяжнюк.

Аналітикиня звертає увагу і на такі сигнали, як освітні ініціативи, що маскувалися під цивільні потреби.

«Ще минулого року місцевий університет оголосив курси з підготовки операторів дронів, подаючи це як потреби аграрного сектору. Але Придністров’я – це не аграрний регіон, це індустріальна територія. Там немає такого запиту на високотехнологічні аграрні рішення. Тому виникає логічне питання: для чого їм ці технології? Очевидно, що для гібридних задач», – стверджує вона.

Як наголошує Маріанна Присяжнюк, конкретні факти свідчать про безпекову загрозу, яку не можна недооцінювати. Зокрема, йдеться про шпигунську діяльність проти України.

«У березні минулого року Служба безпеки України затримала шпигуна з Придністров’я, який полював на Одещині за українськими технологіями розробки дронів. Це не припущення – це факти, які можна перевірити. Тому я вважаю, що Росія використовує Придністров’я настільки, наскільки може», – зазначає вона.

І хоча цей регіон не має достатніх ресурсів для повномасштабного військового протистояння з Україною, проте, на думку аналітика, з точки зору політичних та прогнозних тенденцій Придністров'я було і залишається загрозою для України.

Маріанна Присяжнюк також звертає увагу на різницю у сприйнятті цієї проблеми в Україні та Молдові. У Кишиневі акцент часто роблять на соціальному вимірі, тоді як в Україні – на безпекових ризиках.

«У Молдові говорять, що там молдовські громадяни, які перебувають у заручниках. Це правда, але одне іншого не скасовує. В Україні ми аналізуємо цю ситуацію не через соціальну призму, а через призму безпеки. І це різні підходи. В них бюро з реінтеграції, а не з деокупації –  це має  пояснювати багато речей про те, як молдовські партнери підходять до вирішення питання», – поінформувала вона.

Окремо вона застерігає від недооцінки військової інфраструктури в Придністров’ї та чисельності сил, які можуть бути задіяні.

«Я б не недооцінювала інституційність і розгалуженість російської присутності. Мова не лише про ОГРВ у Придністров’ї чи так званих миротворців. Є ще армія Придністров’я, силові структури, курсанти, МВС, МЧС, КДБ. У певний момент це може бути не півтори тисячі людей, а значно більше – до десяти тисяч», – наголосила Маріанна Присяжнюк.

Окремо аналітикиня звернула увагу на ширший безпековий контекст, у якому нині опинилася Молдова. Переосмислення безпекової архітектури сьогодні відбувається навколо дискусій про посилення спроможностей Європи, і Молдова є частиною цього процесу. Сьогодні  Кишинів  намагається балансувати, зокрема зберегти партнерів і зв’язки, вибудувані до 2022 року, а також ті, що сформувалися до приходу Дональда Трампа в Білий дім.

«Мою увагу  привернув той факт, що зараз потужна молдовська делегація перебуває у США й проводить низку зустрічей саме з безпекових питань. Не в Брюсселі,  не в Києві, а саме у США. Це не означає, що Молдова долучається до табору, який тисне на Україну чи пропонує альтернативні безпекові сценарії. Водночас це й не свідчить про те, що молдовські друзі якось орієнтуються на  ті безпекові рішення, які нині обговорюють у Європі. Тому нам треба втримати Республіку Молдова як наших партнерів», – наголосила Маріанна Присяжнюк..

Аналітикиня зазначає, що внутрішній стан молдовського суспільства залишається вразливим, а питання Придністров’я – без стратегічної відповіді.

«Якраз нещодавно був опублікований останній соціологічний прогноз: ПАС – партія президентки – зберігає досить явну підтримку, певний кредит часової рамки є після призначення нового уряду. Водночас  радикалізованість, втома, емоційне навантаження в суспільстві дуже відчутні. Питання Придністров’я – одне з тих, на які держава досі не має стратегічної відповіді. І саме тому за цією темою потрібно уважно спостерігати», – підсумувала Маріанна Присяжнюк.