Загальнонаціональне опитування населення України, присвячене питанням ставлення громадян до Конституції, було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова для проекту Центру політико-правових реформ. Опитування було проведене з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 25 грудня 2015 року.
- Загалом в Україні залишається доволі низька обізнаність громадян зі змістом Основного Закону країни – Конституції. Майже половина населення (47%) взагалі не читала її текст, а близько третини (32%) читали лише окремі її підрозділи. Фактично такі самі дані були й у 2015 році: 50% Конституцію не читали, а 33% громадян читали окремі підрозділи. З усіма розділами знайомі лише 11% населення (у 2015 році – 12%). Із тих, хто зі змістом Конституції знайомився, половина (як і у 2015 році) робила це для того, аби знати свої права.
- Якщо порівняти з 2015 роком, у мотивах зацікавлення громадян Конституцією відбулися певні зміни: у 2015 році 40% читали Конституцію, бо потребували цих знань для навчання чи роботи, сьогодні це є головною метою для 32%. Натомість тепер громадяни частіше звертаються до Конституції, щоб перевірити, чи діють вищі органи влади відповідно до Основного Закону (22% у 2019 році і 10% у 2015 р.). Дещо зріс інтерес і до того, якою є в Україні політична система (11% у 2015 р. і 18% у 2019 р.).
- Майже половина опитаних (46%) знає, що, згідно із Конституцією, носієм суверенітету та джерелом влади в країні є народ України, тоді як 34% вважає, що таким суб’єктом є Президент, 8% не змогли дати відповідь на це запитання. Порівняно з 2015 роком відбулися певні зміни: на 5% побільшало тих, хто вважає, що, згідно з Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є Президент і, відповідно, на 4% поменшало тих, хто бачить такого суб’єкта в народі.
- Як і у 2015 році, переважна більшість опитаних (58%) розглядають Конституцію як засіб закріплення прав та свобод людини, і водночас лише 17% опитаних вважають, що вона має встановлювати обов’язки для громадянина.
- Серед більшості опитаних зберігається переконання, що вищі органи державної влади та посадовці постійно (38%) або часто (43%) порушують Конституцію. Водночас порівняно з 2015 роком відбулися певні зміни: тоді було значно більше (52%) тих, хто вважав, що ці порушення є постійними. Серед причин порушення Конституції найчастіше згадувалося нехтування законами і правом з боку посадових осіб (цю причину відзначили 59% опитаних – на 10% менше, ніж у 2015 р.).
- Переважна більшість опитаних (60%) певна, що порушення Конституції є неприпустимим за будь-яких умов і лише 11% допускають, що орган влади може порушити Конституцію, якщо це сприяє швидшому ухваленню рішень, які принесуть користь суспільству. Водночас, якщо порівняти з 2015 роком, то істотно зріс – з 11% до 18,5% – відсоток тих, хто вважає, що орган влади може порушити Конституцію, якщо, на його думку, певне положення Конституції не відповідає інтересам суспільства. Відповідно, на 14% зменшилася кількість тих, хто проти порушення Конституції за будь-яких умов. У ставленні до порушень Конституції особливо вирізняється регіон Донбасу, де 31% опитаних вважають, що орган влади в інтересах суспільства може порушити Конституцію.
- Більшість населення (67%) вважає, що Конституцію необхідно змінювати, зокрема 35% вважають це нагальним питанням (у 2015 році – 28%), яке необхідно вирішувати негайно, а 32% (39% у 2015 році) певні, що такі зміни потрібні, але не зараз, а лише після стабілізації ситуації в країні. Лише 12% не бачать потреби в зміні Конституції, а 20% не сформували певної думки.
- Щодо того, який орган має розробляти зміни до Конституції, як і в 2015 році, переважає думка, що це має бути незалежний орган, до складу якого увійдуть представники різних гілок влади та незалежні експерти (цю позицію підтримали 37% опитаних, у 2015 р. – 46%). Водночас щодо інших можливих варіантів у порівнянні з 2015 роком відбулися істотні зміни: у 2015 році цю місію розробки змін до Конституції лише 4,5% ладні були довірити спеціальному органу при Президентові, у 2019 р. – 18%. Готові були покласти це завдання на спеціальну комісію Верховної Ради у 2015 р. – 9%, у 2019 р. – 17%. Натомість скоротилася кількість тих, хто готовий був доручити це завдання науковцям та експертним організаціям громадянського суспільства – з 21% до 13%.
- У разі ухвалення нової Конституції найкращим способом її затвердження громадяни вважають Всеукраїнський референдум (41%), ще 24% ладні довірити цю справу спеціально обраному для цього органу, а 19% – Верховній Раді.
- У 2019 році зросла довіра до Конституційного суду: з 10% у 2015 році до 22%. Проте більшість громадян (56%) і зараз Конституційному суду не довіряє, хоча ця недовіра й менша, ніж у 2015 р. (68%).
