Коли високий рівень суспільної довіри грає не на користь і чому важливо хоча б формально дотримуватися Конституції – Олексій Гарань про ймовірні кадрові зміни в уряді

На Україну чекає чергове переформатування уряду і однією з інтриг кадрових змін стала кандидатура Сергія Корецького, якого називають основним претендентом на посаду прем'єр-міністра. Паралельно обговорюються й інші можливі перестановки в уряді, зокрема в безпековому блоці. Професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань вважає, що кадрові рішення свідчать про збереження нинішньої моделі ухвалення рішень, а вибір кандидатів визначається не лише їхніми професійними якостями, а й політичною логікою Банкової, яка, на його думку, робить ставку на людей, які здатні працювати в кризових умовах і водночас не демонструють виразних політичних амбіцій. Про це науковець сказав в інтерв'ю Radio NV.

Пояснюючи, чому вибір міг зупинитися саме на Сергієві Корецькому, він назвав одразу кілька причин.

«По-перше, він добре себе показав в "Укрнафті" і "Нафтогазі". Ці компанії були у важкій фінансовій ситуації, а зараз виглядає, що вона стабілізувалася. Тобто він показав себе, цитуючи класику, "ефективним менеджером". По-друге, попереду дуже важка зима з огляду на російські удари по енергетиці, тому досвід роботи в цій сфері є додатковою перевагою. І третє – виглядає, що Корецький політично нейтральний і поки що не заявив про якісь свої амбіції. Я кажу "поки що", тому що ми не знаємо, що буде далі», – зауважив Олексій Гарань.

Він також відзначив, що Корецький очолював великі державні компанії вже за нинішньої влади. На думку професора політології, саме результати його роботи могли стати одним із вирішальних аргументів на користь його кандидатури.

«Для Зеленського ключове – це Банкова, яка все визначає. А Кабмін – це такий технократичний або технічний виконавець. Якщо говорити про Корецького, то він теж став очільником великих компаній за часів Єрмака. Але ми бачили, що результати його роботи були позитивними. Як керівник він не завалив цю справу, а, навпаки, показав результат, що для Зеленського є важливим», – зазначив Олексій Гарань.

Водночас він звернув увагу, що серед потенційних кандидатів розглядався і Михайло Федоров. Однак, на його думку, саме високий рівень суспільної довіри міг стати одним із чинників, які зіграли не на користь нинішнього міністра оборони.

«Федоров дуже ініціативний, він постійно пропонує нові ідеї та інновації. Але, можливо, це занадто радикально для нинішнього етапу. Крім того, за останніми даними КМІС, баланс довіри й недовіри у нього був практично таким самим, як у президента», – зазначив науковець.

На його думку, в українській політиці такі рейтинги також можуть впливати на кадрові рішення, особливо коли йдеться про потенційно самостійних публічних політиків.

Коментуючи припущення, що новим міністром оборони може стати чинний керівник МВС Ігор Клименко, Олексій Гарань сказав:

«Це означало б недовіру до Федорова, причому висловлену в досить жорсткій формі. Я не думаю, що це було б заслужено. Поки що ми бачимо, що там, де працював Федоров, він намагався проводити зміни. Наскільки вони будуть успішними – покаже час». 

Водночас, на думку Олексія Гараня, головне питання полягає навіть не в тому, хто саме очолить уряд, а в тому, як ухвалюються такі рішення. Політолог наголошує, що за Конституцією кандидатуру прем'єр-міністра має висувати парламент, тоді як на практиці вже давно саме президент визначає, хто формуватиме Кабмін.

«Хотілося б, щоб хоча б формально дотримувалися Конституції. Прем'єра висуває парламент, а не президент. Усі й так розуміють, як ухвалюються політичні рішення, але важливо хоча б демонструвати повагу до конституційних процедур», – заявив науковець.

Олексій Гарань зазначає, що в умовах війни президент і надалі відіграватиме ключову роль у кадрових рішеннях. Однак, за його словами, дотримання передбачених Конституцією процедур залишається важливим і для довіри всередині країни, і для того, як українська влада виглядає в очах міжнародних партнерів.