Довіра до прокуратури залишається низькою – Олексій Гарань про причини недовіри, репутаційні ризики для президента та роль відкритих конкурсів

Всеукраїнське опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з КМІС на замовлення Центру протидії корупції 21 серпня – 10 вересня 2026 року, засвідчило  низький рівень довіри до прокуратури. При тому, що дослідження завершилося ще до того, як скандал навколо Генерального прокурора Руслана Кравченка набув широкого розголосу. За словами професора політології Києво-Могилянської академії, наукового радника Фонду «Демократичні ініціативи» Олексія Гараня, який прокоментував результати опитування 5 каналу,  70% громадян не довіряють прокуратурі, тоді як довіряють їй 26%.

Науковець  вважає ці показники закономірним наслідком тривалих проблем у роботі правоохоронної системи.

«На жаль, цифри показали те, що мали показати. Тобто 70% не довіряє українській прокуратурі, 26% довіряє. Тобто кожен четвертий довіряє. Але три чверті не довіряє. Ясно, що це результат того, що відбувається в цій сфері», – сказав Олексій Гарань.

Окремо в опитуванні респондентів запитували про незалежність Генерального прокурора. 51% не вважає Руслана Кравченка незалежним, 16% дотримуються протилежної думки, ще 32% не визначилися з відповіддю. На думку Олексія Гараня, ці результати варто розглядати не лише крізь призму особистості чинного генпрокурора, а й у ширшому контексті його призначення та політичної відповідальності за нього.

«В кінцевому результаті відповідальність лежить на президенті, тому що за Конституцією написано, що подає кандидатуру Генпрокурора, вносить її президент і схвалює парламент. От відповідальність лежить на тих, хто подавав і тих, хто схвалював цю кандидатуру», – зазначив політолог.

За його словами,  історія з прокуратурою може мати політичний  вимір для президента Володимира Зеленського. І хоч  говорити про різке падіння особистої довіри до Зеленського наразі підстав немає (за останнім опитуванням  КМІС, президенту довіряють 54% українців, а не довіряють 41%), але  попередні електоральні дослідження фіксували розрив між Зеленським та іншими потенційними політичними лідерами: у другому турі гіпотетичних президентських виборів він поступався Валерію Залужному та Кирилу Буданову. Саме тому, за словами науковця, кадрові скандали навколо правоохоронної системи створюють для президента репутаційні ризики.

Слухайте також (з 17:35 хв.): Довіри до прокуратури немає І Олексій Гарань для Українського радіо

Водночас Олексій Гарань звертає увагу на обставину, яка, на його думку, характеризує проблему кадрового добору в правоохоронній системі значно ширше за нинішній скандал. До призначення Генеральним прокурором Кравченко претендував на посаду директора НАБУ, однак не пройшов перевірку на доброчесність.

«Що цікаво, що свого часу Кравченко подавався на голову НАБУ. І він не пройшов доброчесність.  А в Генпрокуратуру пройшов. А тепер уявіть собі, якби така людина опинилася на чолі НАБУ», – припустив із тривогою Олексій  Гарань.

За словами політолога, ця історія вписується у значно давнішу проблему, коли кадрові рішення у правоохоронному блоці ухвалюються без достатніх запобіжників від політичного впливу та без належної уваги до доброчесності кандидатів.

Одним із можливих механізмів відновлення довіри до прокуратури респонденти назвали відкритий конкурс із залученням незалежних міжнародних експертів. 56% опитаних заявили, що більше довіряли б прокуратурі, якби Генерального прокурора та прокурорів обирали за результатами відкритого конкурсу за участі міжнародних експертів.

Олексій Гарань застерігає від сприйняття міжнародної участі як універсального вирішення проблеми, однак вважає її важливим запобіжником у кадрових процесах.

«Хочу сказати, що участь міжнародних експертів не є панацеєю, але безумовно, що їхня присутність краща, ніж їхня відсутність», – наголосив він.

На думку науковця, останні події навколо правоохоронної системи можуть мати і ширший наслідок – змусити політиків уважніше ставитися до власних кадрових рішень та голосувань.

«Зрушення є, я думаю, це хороший урок, і це урок, в тому числі, і для депутатів, що не треба голосувати чорт зна за що. Я маю на увазі, це урок річної давнини, коли взагалі була історія, коли їм нав’язали це голосування (голосування за законопроєкт, який обмежував повноваження та незалежність НАБУ і САП (закон №12414), яке відбулося 22 липня 2025 року – Ред.), вони проголосували, а через день їм сказали переголосовуйте. Тому люди починають думати: чи їм є сенс підставлятися?», – підсумував Олексій Гарань.