Колапс самоврядування в Прилуках: місцеві громади стали заручниками недосконалого законодавства

Микола Кірєєв,
журналіст, Чернігів

Поки точаться баталії за право керувати Черніговом, де внаслідок доволі сумнівного судового рішення міського голову Владислава Атрошенка відсторонили від посади, в Прилуках – одному з ключових міст області – триває перманентна криза у міській раді.

На перший погляд, це звичайна містечкова розбірка. Однак ситуація набагато глибша і складніша, оскільки патова ситуація, що склалася у Прилуках, демонструє кричущі прогалини у законодавстві, яке регламентує діяльність місцевого самоврядування. Робота міської влади заблокована, але в умовах воєнного стану призначати нові вибори не можна. Втрутитися у повноваження міської ради обласна адміністрація теж не може. Наразі ситуація загнана в глухий кут, а її заручниками стали жителі всього міста.

Історія питання

Ця криза розпочалася майже одразу після виборів, ще у 2020 році, коли депутатський корпус Прилук розколовся навпіл. Каменем спотикання стала посада секретаря ради, після того як міська голова Прилук Ольга Попенко не погодилася з рішенням про обрання на цю посаду представника опозиційної (зокрема, до неї) частини депутатів Артема Рожка. Міська голова не підписала цей документ.

Як наслідок – було заблоковано роботу ради. Всього до складу Прилуцької міської ради входить 34 депутати. Згідно з чинним законодавством, щоб сесія ради вважалася правочинною, на чергове засідання має прийти і зареєструватися більшість, тобто – 18 народних обранців.

Колаж – «Суспільне. Чернігів»

Однак внаслідок конфлікту, який стався суто за партійною ознакою, сесії тривалий час не скликалися. Домінуючі сили все ж таки є. На боці міської голови Ольги Попенко виступає партія «Батьківщина», а на боці Артема Рожка – «Рідний дім» (регіональна партія, створена Владиславом Атрошенком, яка досить популярна в області). Проте головну роль відіграють місцеві горизонтальні зв’язки та особисті стосунки.

Це призвело до патової ситуація, коли жодна зі сторін не мала більшості, але могла блокувати будь-які дії іншої. Ще восени 2020-го року сторона мера на якийсь час «взяла гору», переконавши кількох депутатів із протилежного табору змінити свою позицію. Робота міської ради була розблокована, але це тривало недовго, оскільки опозиція невдовзі відновила свої сили.

Деталі цього процесу досить цікаві, однак автор матеріалу не ставить за мету дослідити, хто тут правий, а хто винен. Справа в тому, що внаслідок конфлікту між сторонами робота Прилуцької міської ради наразі знову заблокована. Станом на червень 2023 року не відбулося щонайменше п’ять запланованих сесій.

Що відбувається cьогодні

Сесії не можуть відкритися, оскільки представники опозиції на них не приходять. На її бік перейшов ще один депутат, і тепер розклад сил змінився: на боці міської голови – 16 депутатів, на боці Артема Рожка – 18 народних обранців.

Сесійна зала міської ради. Джерело: ФБ Артема Рожка

Щоправда, одну сесію у квітні таки вдалося провести. Сторони досягли тимчасового хиткого компромісу, і на це засідання було винесено кілька нагальних питань, що потребували вирішення. Найголовніше з них – бюджет, який досі не ухвалено.

Позиції сторін

Сторони мають принципово протилежні підходи до проєкту міського бюджету. Опозиція стверджує, що він є абсолютно непрозорим: частина витрат у ньому явно завищена і спрямована винятково на «своїх». Сторона мера, зрозуміло, ці звинувачення відкидає і заперечує будь-яку упередженість у підході до міського кошторису. 

Однак точка зору опозиції видається ближчою до істини. Міська голова і депутати, які її підтримують, апелюючи до містян, більше тиснуть на емоції, тоді як опозиція куди конкретніше вказує на очевидні перекоси в головному фінансовому документі міста.

Так, Ольга Попенко стверджує , що опозиція на чолі з Артемом Рожком просто не бажає працювати:

«Порядок денний не змінюється майже півроку. Єдине, треба мати бажання прийти, виступити, сказати. Може, я не хочу, щоб виділялися кошти на харчування дітей, може, я не хочу, щоб виділялися кошти на заробітну плату медичних сестер? Прийдіть і скажіть. Правильно? Скажіть, чого ви не хочете. На сьогодні нема бажання прийти, сказати або внести якусь пропозицію».

Міська голова  Прилук Ольга Попенко. Джерело: «Суспільне Чернігів»

Крім того, у своїх виступах і діях пані Попенко помітно педалює емоційний бік справи. Її сторона наголошує на проблемі дітей, які не отримують харчування у дитячих садочках і школах. Крім того, до міської ради приходять бюджетники, яким затримують зарплатню тощо. Останніми днями комунальники перестали вивозити сміття, пояснюючи свої дії відсутністю коштів через неухвалений бюджет, хоча жителі міста регулярно отримують за цю послугу платіжки, кошти з яких ідуть напряму обслуговчій  фірмі.

Проте опозиція має свої аргументи.  Артем Рожко каже:

«Проблема в тому, що немає прозорості цього бюджету. Ми чітко знаємо і бачимо, що цей бюджет розроблений таким чином, що  буде марнотратство, буде нераціональне використання коштів, що й підтверджується певними діями попереднього, 2022 року».

Депутат Прилуцької міської ради, голова фракції «Рідний дім»,  Артем Рожко. Джерело: «Суспільне Чернігів»

Погляд опозиції більш переконливий з очевидних для містян причин. Ревізія фінансово-господарської діяльності управління житлово-комунального господарства Прилуцької міської ради, проведена Держаудитслужбою минулого року, виявила «фінансових порушень на загальну суму 41 млн грн, в тому числі порушень чинного законодавства, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 20,5 млн гривень».

Скриншот сторінки видання «Чернігівський монітор»

Саме на це, власне, і натякає Артем Рожко. Оприлюднені факти – не секрет для тих, хто хоч трохи цікавиться роботою міської голови. Як і те, що цього року в міськраді вже відбувалися обшуки. Тож, скоріш за все, опозиційна частина депутатів, яка зриває сесії  протягом майже всієї каденції, має вагомі підстави для перегляду бюджетного проєкту.

Однак, як уже зазначалося вище, річ не в цій, по суті, дрібній місцевій розбірці, яка попри те, що у самих Прилуках доволі резонансна і вочевидь вельми болісно позначається на життєдіяльності міста, у масштабах країни, особливо під час війни, є справді малозначущою.

Криза в маленьких Прилуках – це проблема загальнодержавного масштабу

Справа у наслідках і в тому, що ніхто у вищому керівництві держави, схоже, не збирається вживати жодних заходів для врегулювання ситуацій, подібних до прилуцької. Не кажучи вже про те, щоб запобігти таким кризам. А причини того, що там відбувається, цілком очевидні, якщо абстрагуватися від самого конфлікту і подивитися на нього з точки зору колапсу законодавчої бази, яка унормовує діяльність органів місцевого самоврядування.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», який регламентує діяльність місцевих рад і, теоретично, передбачає й такі ситуації, виписаний настільки невдало, що трактувати його можна на будь-який смак. Що, власне, і роблять сторони конфлікту.

Якщо не вдаватися до юридичних тонкощів, то закон передбачає розпуск місцевої ради у разі її недієздатності. Але це має вирішувати місцевий референдум, проведення якого в умовах воєнного стану, який наразі діє у державі, заборонено. Є в законі і норма про відкликання депутатів, проте реалізувати її практично неможливо навіть у мирний час.

Крім того, розпустити місцеву раду начебто має право Верховна Рада, однак це положення спірне. Ми не будемо про те сперечатися, хоча очевидно: якщо парламент ухвалить таке рішення, то буде багато позовів до суду щодо його законності. Після розпуску місцевої ради Верховна Рада зобов’язана призначити позачергові вибори протягом дев’яноста днів, але знову ж таки – проводити їх під час воєнного стану заборонено.

Можна апелювати до законів України «Про військово-цивільні адміністрації» та «Про правовий режим воєнного стану», які також передбачають розпуск місцевих рад у деяких випадках і створення військово-цивільних адміністрацій, але вони теж дуже суперечливі. Врешті, маємо приклад того ж Чернігова, де ВЦА та міська рада активно воюють зі схожого питання. Читайте про це більше у статті: Чернігівська міська рада VS військова адміністрація: конфлікт триває.

Тобто ситуація справді зайшла в глухий кут, але найголовніше, що Прилуки – далеко не єдині. Торік, наприклад, кілька місяців поспіль не проводилися сесії у Львові. Те саме було у Чернівцях і в Полтаві, не кажучи вже про менші міста і села, де такі ситуації досить поширені. Причини різні – суть не в них, а в самому явищі.

Головна проблема полягає в тому, що влада навіть не намагається хоча б якось врегулювати очевидну прогалину в законодавстві. Чинне законодавство від самого першого дня Незалежності і до сьогодні не передбачає жодних дієвих важелів, які давали б змогу меру чи громаді відкликати депутатів, які не працюють, або розпустити місцеву раду. Те, що написано в законі з цього приводу, є суто декларативним.

Як уже зазначалося, механізм втручання у подібні ситуації передбачають закони про воєнний стан та ВЦА, однак влада втілює їх вибірково. Приклади лише Черніговом не обмежуються. Наразі Банкова робить спроби застосувати зазначені закони принаймні у Києві та Львові, де міські голови перебувають у перманентному конфлікті з Офісом Президента.

Це не вирішує проблем як Прилук, так і тих громад, де діяльність органів місцевого самоврядування перебуває у колапсі майже з моменту виборів, що відбулися ще у 2020 році. Війна не вічна. А після нашої перемоги ніяких ВЦА не буде, і застосовувати такий суперечливий механізм у разі конфліктів у радах буде неможливо.