Громадська думка України на 28-му році незалежності держави

Опитування
Перегляди: 10033
22 серпня 2019

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні  ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року.  Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, які контролюється Україною.  Усього було опитано  2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (старше 18 років).  Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування    фінансово підтримане Міжнародним Фондом «Відродження». Деякі питання були  включені на замовлення  проекту Центру політико-правових реформ. 

Для порівняння змін громадської думки долучаються результати опитувань, проведених у різний час Фондом  «ДІ» разом зі своїми партнерами – Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології, а також деякі дані Моніторингу Інституту соціології НАН України. 

  • Якби референдум щодо проголошення незалежності  відбувся у серпні 2019 року, абсолютна більшість учасників референдуму (89%) підтримала б незалежність. Такий високий показник спостерігався лише в опитуванні 1991 року, проведеному напередодні референдуму.
  • Для абсолютної більшості громадян (68%) День Незалежності України – це державне свято, для 23% – це просто вихідний день, і лише 4% українців вважають цей день історичною помилкою. День Незалежності як державне свято найбільше сприймають у Центральному (77%) та Західному (75%) регіонах, дещо менше – на Півдні (58%) та Сході (60%).
  • Дещо більше половини громадян – 53% – дали  відповідь, що святкування Дня Незалежності 24 серпня пов’язано з ухваленням Верховною Радою Акту проголошення незалежності України. Решта пов’язує цю дату або з референдумом про незалежність (22%), або з ухваленням Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України (11%), а 14,5% не змогли дати певної відповіді.
  • У ставленні до років незалежності – чого за ці роки було більше, позитивного чи негативного – думки поділилися: 26% українців вважають, що більше було позитивного, 23% – негативного, а більшість – 46% – схиляється до думки, що було порівну й позитивного, й негативного. Водночас  порівняно  з 2011 роком ці оцінки істотно  позитивніші: тоді 31% опитаних відповіли, що більше було негативного і лише 13,5%  відповіли, що більше було позитивного. 

Вагома особливість соціально-політичної ситуації в України на 28-му році незалежності – суттєве зростання оптимістичних настроїв та віри у краще майбутнє.

  • У серпні 2019 року вперше за  роки замірів (з 2004 року) половина громадян вирішила, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі (протилежної думки дотримуються 23% і ще 26% не визначилися).  Позитивна оцінка розвитку подій в Україні переважає в усіх регіонах та вікових групах, а найбільш оптимістичні оцінки  у Західному регіоні (63%) та в групі молоді, віком до 30 років (71%). Для порівняння: у грудні 2018 року лише 18% визначали розвиток подій як правильний, а 70% – як неправильний. Відносно позитивні оцінки були зазвичай після президентських виборів: у червні 2005 року (43% громадян оцінювали розвиток подій як правильний і 31% – як неправильний) та у квітні 2010 року (відповідно, 35% і 34%). 
  • Після виборів істотно зросла віра громадян у те, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі впродовж найближчих кількох років:  за попередні роки,  з  2015-го по 2018-й,  таких «оптимістів» було 17–22%, а у серпні 2019 року – вже 48%, і лише 8% не вірять, що Україна на це здатна.  Віра в перспективи України здолати труднощі переважає в усіх регіонах та серед громадян усіх вікових категорій, особливо – серед молоді віком до 30 років (62%).
  • Серпень 2019 року відзначився значно більш сприятливими оцінками політичної ситуації. Вперше 31% громадян визначили ситуацію як достатньо позитивну – благополучну (5,5%) або спокійну (26%).  Особливо позитивні настрої серед молоді – 9% оцінює нинішню політичну ситуацію як благополучну і ще 43% – як спокійну. У 2015–2018 рр. позитивні оцінки  становили лише 4–10%. Як критичну, вибухову визначали політичну ситуацію 37% громадян у 2015 році, 30% – у 2016-му, 30% – у 2017-му, 25% – у 2018-му і лише 8% – у 2019-му. Водночас усі ці роки переважає оцінка ситуації в Україні як напруженої (52–64%).  
  • Після виборів значущо зросли позитивні відчуття українців у сприйнятті майбутнього України:  56% відчувають надію, а на друге місце вийшов оптимізм – 36%, найвищий показник за увесь час проведення замірів ( з 2005 року). Істотно зменшилася тривога: з 33%  у грудні 2018 року до 18% у серпні 2019-го.  Надія у думках про майбутнє України переважає у громадян усіх регіонів  (52–63%) і вікових груп (54–57%).    Почуття оптимізму найбільш характерне для жителів Центрального регіону (44,5%) та Західного (39%), а у віковому розрізі  – найбільше оптимістів серед  молоді до 30 років (47%) та вікової групи 30–44 роки (41%).  
  • У ставленні до НАТО радикальні зміни відбулися у 2014 році. Якщо у квітні 2012 року лише 13% громадян вбачали у вступі до НАТО найкращий варіант безпеки, причому 31%  українців віддавали перевагу військовому союзу з Росією та країнами СНД і ще 31% – позаблоковому статусу, то після 2014 року громадська думка радикально змінилася. У наступні роки вступ до НАТО підтримувало 40–46%  громадян, військовий союз з Росією та іншими країнами СНД – 5–7%, а прибічниками позаблокового статусу України залишалися 21–28%, проте  в останньому опитуванні серпня 2019 року цей відсоток помітно зріс – до 36%. Вступ до НАТО у серпневому опитуванні  підтримав 41% українців.
  • Ставлення до  вступу України до НАТО ділить регіони: переважно позитивно ставляться до цієї перспективи у Західному регіоні  (66% – за вступ до НАТО і 17% – за позаблоковий статус)  та у Центральному (відповідно, 52,5% і 26%).  Негативне ставлення переважає у Південному регіоні (за вступ до НАТО лише 15%, 13% – за військовий союз з Росією, а більшість – 64% за позаблоковий статус)  і у Східному регіоні (за вступ до НАТО 24%, 11% – за військовий союз з Росією, більшість – 42% – за позаблоковий статус).   За віковим розподілом існує пряма залежність: найбільше підтримують членство України в НАТО як гарантію безпеки наймолодші: 54% у віковій групі 18–29 років,  а за позаблоковий статус виступають значно менше – 22%. Водночас віддають перевагу позаблоковому статусу лише українці, яким за 60 років: 31% обстоюють членство України в НАТО, а 40% –  позаблоковий статус.  
  • Опитування містило блок запитань щодо всеукраїнського референдуму – що про це знають громадяни, якою бачать його роль тощо. Результати засвідчили, що знання громадянами цих питань вкрай незадовільне, отже, потрібна суттєва просвітницька робота, яка сприяла би зростанню громадянської свідомості громадян.
  • Зростання довіри до новообраної влади змінило думку громадян щодо тих основних суб’єктів, яким варто довірити очищення судової влади від недоброчесних суддів. Якщо у травні 2018 року  справу відбору суддів громадяни довіряли насамперед представникам громадськості (41%), експертам із західних країн (34%) та юристам, які не працювали суддями (31%), і зовсім не довіряли президенту (5%) та Верховній Раді (5%), то зараз, навпаки, майже половина населення готова довірити справу оновлення судів новообраному Президенту (49%), новобраній Верховній Раді (28%) і вже у другу чергу  – експертам із західних країн (23%), юристам, які не працювали суддями (20%), та представникам громадськості (19%).  А от самим суддям як не довіряли очищення судової влади (6,5%), так не довіряють і нині (9,5%).  

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ