Громадська думка: листопад-2019

Опитування
Перегляди: 21911
25 листопада 2019
Read this article in English

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування було здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.

 Для порівняння наводяться результати загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова  (13-20 червня 2019 р. і 16-22 серпня 2018 року) та Київським міжнародним інститутом соціології (9 - 18 серпня 2019 року).

  • У листопаді 2019 року 36% громадян вважали, що Україна рухається у правильному напрямі,  дещо більше – 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. В правильності руху країни переважно переконані виборці партії «Слуга народу» (50% вважають напрям руху правильним, а 25% - неправильним). А от виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» та «Європейська солідарність, навпаки, впевнені у протилежному:  відповідно, 69% і 74% оцінюють напрям руху країни як неправильний. 

  • Одразу після виборів впевненості у правильності  напряму руху було значно більше: у серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним,  а 23% - неправильним. Проте й зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були певні, що напрям руху неправильний. . 

  • Залишається високою переконаність у виборців у правильності зробленого ними вибору на президентських виборах (69% вважають, що зробили правильний вибір  в обох турах президентських виборів, 7% - що вибір був правильним лише у першому турі, 5% - правильним лише у другому, і лише 7% відповіли, що їх вибір був неправильним в обох турах.  У правильності свого вибору переконані виборці головних претендентів на перемогу. Практично ті ж результати було й незабаром після другого туру виборів, у серпні 2019 р. 

  • Ще більше впевненості у виборців, що вони зробили правильний вибір на  парламентських виборах (82% проти 5% тих, хто розцінює свій вибір як неправильний). І в цьому теж переконані виборці політичних сил, які пройшли до Верховної Ради. 

  • Основними мотивами  при голосуванні за певну правію були: підтримка певних ідей та пропозицій (44%), підтримка лідерів партій (33%), новизна партії, оновлення політики  (25%), впевненість, що ця партія буде виражати інтереси виборців (20%). 

  • Водночас лише  29% громадян знають, хто був обраний по їхньому мажоритарному округу, а 68% – не знають. Звичайно, найбільш необізнаними є ті, хто не голосував на парламентських виборах: з них знають депутата свого округу усього 13%, проте й серед виборців партій, що пройшли до Верховної Ради, про свої мажоритарних депутатів знає меншість: серед виборців партій «Опозиційна платформа «За життя» - 37%, партії «Європейська солідарність» - 37%, партії «Слуга народу» - теж 37%.   

  • Громадяни переважно негативно  ставляться до того, що більшість новообраних депутатів ніколи не займалися політикою   – 41%, вважають це позитивом істотно менше – 24%, а на думку 26% це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці депутати вчитися і долучати кваліфікованих спеціалістів.  Причому одразу після виборів думки виборців були істотно іншими: негативом відсутність політичного досвіду у новобраних депутатів вважали лише 25%, 35% оцінювали це, навпаки, як позитив, а 26%, як і зараз, бачили можливості як  позитиву, так і негативну.    

  • Найбільш негативно оцінюють  недостатню досвідченість новобраних депутатів у політиці  виборці партії «Опозиційна платформа «За життя» (68% - негативно, 13% - позитивно) та виборці партії «Європейська солідарність» (відповідно, 73% і 12%). Натомість серед виборців партії «Слуга народу» думки розходяться: 36% певні, що відсутність  політичного досвіду – це позитив, 25% - негатив, а 31% вважають, що це може бути як позитивом, так і негативом, в залежності від прагнення депутатів вчитися. 

  • Загалом у суспільстві немає одностайності в оцінці формування однопартійної більшості в Верховній Раді: підтримують такий формат 40% і не підтримують рівно стільки – 40%. Найбільше негативно ставляться до моно партійної більшості виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» (71% - негативно і 17% позитивно) та «Європейська солідарність» (відповідно, 79% і 11%). А позитивно ставляться до такого устрою парламенту виборці партії «Слуга народу»:  59% підтримують і 24% - ні.   

  • Перші кроки діяльності  Президента Зеленського та його команди 62% громадян оцінюють позитивно (19% - повністю позитивно і ще 43% переважно позитивно). Негативні оцінки дали 24%, що удвічі більше, ніж у серпні.  

  • Громадяни переважно позитивно ставляться до перших рішень та пропозицій Президента  Володимира Зеленського: 

  • ініціювання переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі  (позитивно – 75%, негативно – 15%), 

  • рішення щодо  відведення військ від лінії розмежування (позитивно – 59%, негативно – 26%), 

  • надання громадянства іноземцям, які захищали територіальну цілісність України (позитивно – 61%, негативно – 17%), 

  • відновлення діалогу з Польщею щодо проблемних історичних питань (позитивно – 63%, негативно – 10%), 

  • рішення легалізувати видобуток бурштину (позитивно – 71%, негативно – 13%), 

  • повне оновлення  складу Центральної виборчої комісії (позитивно – 49%, негативно – 13.5%).  

Водночас негативно  громадяни сприймають наступні рішення: 

  • рішення запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на її продаж  (позитивно – 24%, негативно – 58%), 

  • рішення щодо  приватизації великих державних підприємств (позитивно – 22%, негативно – 55%), 

  • рішення легалізувати гральний бізнес (позитивно – 38%, негативно – 49%).  

А от пропозиція щодо проведення у Києві  позачергових місцевих виборів залишила більшість громадян байдужими – 39%  ще 20% не мають певного ставлення до цієї пропозиції. 

  • Громадяни вважають, що першочергові п’ять  дій Президента Зеленського та його команди мають бути наступні:   припинення вогню на Донбасі – 74%, зростання життєвих стандартів людей (зарплат, пенсій тощо)  – 51%, зниження тарифів – 37%, покарання винних у корупції посадовців – 35%, зменшення впливу олігархів на політику – 28%.

  • Переважно  позитивно оцінюють громадяни  і діяльність у Верховній Раді партій, за які вони голосували; 41% - позитивно і 11% - негативно (решта або не брали участі у голосуванні, або голосували за партії, які не пройшли до Верховної Ради)

  • Водночас більшість громадян  не задоволені тим, як працює зараз Верховна Рада – 47%, проти 34% тих,  кого робота Верховної Ради задовольняє. Серед виборців найбільш не задоволені роботою Верховної Ради виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» (16% задоволені, 74% - ні) та «Європейська солідарність (відповідно, 75% і 15%), а переважно задоволеними є виборці партії «Слуга народу» (задоволені 51%, не задоволені 30%).  

  • Переважна більшість громадян (43.5%) певні що Верховна Рада допрацює свій термін до кінця, натомість 33% вважають, що відбудуть дострокові вибори (решта 23%  з відповіддю не визначилися). 

  • Більшість громадян вважає вибори 2019 року чесними: 53% - повністю чесними і ще 30% - з певними порушеннями, які, проте не вплинули на кінцевий результат. Лише 5% певні, що були серйозні порушення, які вплинули на кінцевий результат і ще 2% вважають, що все було сфальсифіковано. Зазначимо, що перед виборчою кампанією, у серпні 2018 року лише 17% вірили, що вибори будуть чесними (і лише 2% - що будуть цілком чесними і ще 15% - переважно чесними). Натомість 40% були певні, що вибори будуть не дуже чесними і ще 29: - зовсім нечесними. 

  • Вважають себе залученими до  активної громадської активності  10% громадян, 87% - ні. 

  • Абсолютна більшість громадян (70%) вважають, що діяльність громадських організацій на виборах потрібна (40% - що «дуже потрібна» і ще 30% - «переважно потрібна).  Значно менше – 18% певні, що їх діяльність або не надто потрібна (10%) або зовсім не потрібна (8%). 

  • Найбільш  сприяла чесності і демократичності виборів, на думку громадян, наступна діяльність, яку здійснювали громадські організації: фіксація  порушень виборчого законодавства та прав виборців (51%), контроль за підрахунком  голосів у день виборів (56%), контроль фінансування виборчого процесу (17%), проведення екзит-полу у день виборів на виході з виборчих дільниць (16%).

  • Про справу про вбивство громадської активістки  Катерини Гандзюк чули 73% населення. 

  • Ефективними дії правоохоронних органів щодо цієї справи вважають лише 9%, а 74.5% оцінюють дії правоохоронців як неефективні. Причому  89% опитаних заявили, що для них особисто важливо, щоб розслідування цієї справи довели до кінця і лише для 6% це не важливо. 

  • Основну відповідальність за розкриття злочинів, що пов’язані з діяльністю громадських активістів, на думку опитаних, несуть в першу чергу прокуратура (66%), поліція (57%) і суди (38%). 

  • 84% громадян вважають напади на громадських активістів важливою проблемою. Тому не випадково, що 77% опитаних певні, що бути громадським активістом в Україні не є безпечним і лише 14% впевнені у безпечності

  • Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» чули 34% українців, водночас підтримують цю ініціативу 85% і лише 5% - не підтримують.

Останні новини з категорії Опитування

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024

"Нова українська школа" в 5–6-х класах: виклики впровадження

Результати опитування близько 600 педагогів/-инь, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю, проведених ГО “Смарт...
15 березня 2024