Європейські союзники повинні бути готові до будь-яких сценаріїв розвитку подій – Тарас Жовтенко

Наймасштабніша зустріч “коаліції охочих” відбулася 4 вересня в Парижі. Головний підсумок зустрічі — гарантії безпеки для України отримали політичне схвалення. Також коаліція поспілкувалася з президентом США Дональдом Трампом. Внесок Сполучених Штатів у гарантії безпеки для України буде визначено протягом кількох тижнів.

Чи будуть ефективні гарантії безпеки для України, які представили після саміту в Парижі? Якою буде роль США? Чи знизять гарантії безпеки рівень загрози з боку РФ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді експерти.

Своє бачення ситуації в ефірі телеканалу FREEДOM представив  безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко:

— На саміті в Парижі були формалізовані рішення, які стали черговим логічним кроком у розвитку активності “коаліції охочих”. Це продовження всіх попередніх домовленостей і кроків.

Раніше учасники коаліції в цілому визначалися з форматом міжнародних сил, які можуть бути розгорнуті на території України. Обговорювалося, чи будуть це миротворці, сили іншого характеру, наприклад, сили стримування, і яким чином усе це відбуватиметься. Проводилися засідання та зустрічі на рівні начальників генштабів країн, готових направити військові підрозділи як елементи майбутніх сил стримування на території України.

Тепер же прийнято остаточне політичне рішення: скільки країн реально братиме участь у розгортанні сил стримування, які ролі та зобов’язання кожна з них візьме на себе.

Також було оголошено про відновлення консультацій і практичної роботи на рівні начальників генштабів. Кожна країна, що підтвердила готовність розгорнути свої підрозділи в Україні, повинна буде надати технічні деталі: які саме підрозділи будуть залучені, як буде організована логістика і постачання, яким чином вибудовується командування та координація.

При цьому було сказано, що коаліція, ймовірно, буде спиратися на військово-командну структуру НАТО. Координаційна роль сил стримування на території України, швидше за все, буде зосереджена в руках командувача силами союзників у Європі.

Також відбувається розробка політико-правової рамки місії. Йдеться про те, як будуть оформлені гарантії безпеки, сама ідея “коаліції охочих” і, найголовніше, підтримка функціоналу сил стримування в Україні. Саме юридична та політична основа визначить ефективність і дієвість цієї місії.

Паралельно тривають дискусії з США, які повинні уточнити, які саме кроки готове здійснити їхнє політичне та військове керівництво і в якій формі американці будуть залучені до цього формату.

Не менш важливо враховувати альтернативні сценарії. Поки що передбачається, що сили стримування будуть розгорнуті лише після досягнення припинення вогню або укладення мирної угоди. Але, виходячи з поточних тенденцій, ні того, ні іншого поки не передбачається.

Тому коаліції необхідно мати запасний план “Б”: можливість розгорнути сили стримування ще до досягнення припинення вогню або початку мирних переговорів. Події останніх тижнів показують, що російська диктатура не збирається знижувати темпи бойових дій. Навпаки, ймовірна ескалація, зокрема й на східному фланзі НАТО. Майбутня політико-правова рамка повинна враховувати й цей варіант.

 Потрібно заздалегідь передбачити максимум сценаріїв: від відновлення активних бойових дій до їхнього розширення. Важливо чітко проговорити, що повинен робити міжнародний контингент у разі загострення ситуації. Які практичні кроки здійснять союзники, якщо домовленості будуть порушені?