Коментарі
Перегляди: 357
19 листопада 2021

Є два моменти, через які вторгнення російських військ в Україну цієї зими не має відбутися, – Петро Бурковський

Авторка: Аліна Туришин

Американські та європейські офіційні особи останніми днями висловлюють стурбованість у зв'язку з накопиченням російських військ біля кордонів з Україною. А західні ЗМІ пишуть й про потенційне вторгнення Росії на тлі посилення напруги через мігрантів і постачання енергоносіїв.

Експерти впевнені, що цілі Кремля не змінилися. Одна з них – залякати Європу та залишити Україну сам на сам з ворогом. Однак є два моменти, які можуть втримати президента Росії Володимира Путіна від агресії. Повний текст статті – читайте у матеріалі сайту 24 канал.

«Дорослий неповнолітньому»

Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський  у коментарі  24 каналу зазанчив, що інформація про скупчення російських військ біля кордонів України з'явилася ще наприкінці жовтня у провідних західних ЗМІ. Однак у Міністерстві оборони України її спростовували, а секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій  Данілов навіть назвав це «дезінформацією».

Експерт наголосив, що американці, на жаль, показово «злили» у пресу супутникові знімки, які отримала їхня розвідка.

Такі речі Сполучені Штати Америки збирають та діляться із союзниками. І в цьому випадку Україна також виступила як союзник. Оскільки в України немає власних можливостей здійснювати розвідку з космосу, то США регулярно, починаючи з 2014 року, на запит або з власної ініціативи діляться унікальною інформацією.

«Зараз у політикум вони завели безпрецедентний крок. І це, на жаль, виглядало так, що дорослий намагається щось донести до неповнолітнього. І коли повнолітній каже, що він щось не хоче робити, що він щось не розуміє, то треба докласти якихось додаткових зусиль, щоб неповнолітній пристав на персональну зважену позицію, погодився з чимось. Ось це викликає найбільшу стурбованість, що американцям довелося вдатися до такого», – каже  Петро Бурковський.

Вже 2 листопада розвідка України повідомила, що біля нашого кордону та на тимчасово окупованих територіях Російською Федерацією зосереджено угруповання військ загальною чисельністю близько 90 тисяч осіб.

Петро Бурковський зазначив, що потім українській владі, посилаючись на ті самі джерела, на ту саму розвідку, довелося визнати, що «дійсно, у нас є певні проблеми з Росією, дійсно РФ продовжує щось там накопичувати». Аналітик впевнений, що у цій ситуації є елемент інформаційного протистояння між, на жаль, частиною американського Уряду, розвідувальною спільнотою та українською розвідкою.

«Розвідувальна спільнота України мала б не просто поінформувати Президента про певні ризики, а й запобігти незваженим заявам, які йдуть всупереч та прозвучали, як дисонанс із заявами західних розвідок, що вони стали публічними й ми втягнулися в таку доволі незрозумілу суперечку зі своїми союзниками з приводу надійності розвідданих», – пояснив експерт.

Таким чином, українське керівництво, уточнив аналітик, публічно засумнівалося в тому, що дані, які зібрали американці, – не підроблені, що вони справжні.

«Ми фактично сказали, що американці спіймалися на якусь російську інформаційну «качку», дезінформацію. А потім нам довелося визнати, що це наша помилка. Це доволі таки тривожний дзвінок у наших стосунках з союзниками, які нам надають ексклюзивну інформацію, яку ми іншим способом отримати не можемо, але яка нам постійно потрібна у протистоянні з Росією», – додав він.

10 листопада у Департаменті США по обороні зазначили, що продовжують спостерігати незвичайну військову активність всередині Росії поблизу кордонів України, і стурбовані цим. У Пентагоні кажуть, що наміри Росії незрозумілі, тому закликали РФ чітко усвідомлювати свої наміри та дотримуватися мінських домовленостей. Вже наступного дня агентство Bloomberg опублікувало статтю «США попереджають Європу, що Росія може планувати вторгнення в Україну».

США б'ють тривогу з союзниками по Європейському Союзу, що Росія, можливо, зважує на потенційне вторгнення в Україну, оскільки напруга між Москвою та блоком посилюється через мігрантів і постачання енергоносіїв,
– йдеться у повідомленні.

У Росії відкидають твердження про те, що готуються до вторгнення на територію України. У Кремлі кажуть, що військове розміщення на її території є внутрішньою справою.

Москва заперечила будь-які агресивні наміри, одночасно звинувативши США у провокації, коли військові кораблі в Чорному морі пройшли поблизу її території.

Петро Бурковський зазначив, що з 2014 року Російська Федерація постійно заводить свої війська на Схід України, де вони беруть участь у зіткненнях з українськими військами. Нічого нового принципово зараз не відбувається.  Експерт розповів, що, зокрема, під час «Заходу 2021» (спільне стратегічне навчання Збройних сил Росії та Білорусі, які тривали з 10 по 16 вересня 2021 року) відпрацьовували дії щодо оточення та знищення українських військ у південних та східних регіонах.

Фото: Publika

«Це з застосуванням авіації, ракетних військ, масивного вторгнення, десантно-штурмових військ, навіть з елементами висадки морського десанту на наших південних регіонах. Тобто, Росія у 2021 році відпрацьовувала операцію по знищенню української армії та примушування України до фактичної капітуляції», – наголосив він.

«Як стримати загрозу Росії»

Москва постійно показує, що цей сценарій відпрацювала, й демонструє Заходу й Україні готовність втілити його. Цілі в Москви зараз не змінилися: вона хоче, щоб Захід визнав, що Україна перебуває у сфері особливих інтересів Кремля, щоб Захід залишив Україну сам на сам. Це передбачає, що Франція, Німеччина і США повинні сказати Україні: «Або ви припиняєте війну на Донбасі на умовах Росії, або ми вмиваємо руки й ви залишаєтесь з Росією сам на сам».

«Головне завдання європейських країн – не дати втягнути себе у протистояння. Вони не хочуть відкритого протистояння з Росією. Вони не хочуть з нею воювати. І тут виникає питання, якщо вони не хочуть воювати з Російською Федерацією, то яким чином вони хочуть стримати цю загрозу?», – зазначив Петро Бурковський.

За його словами, є шлях жорсткого стримування Росії силою, намагаючись уникнути прямого зіткнення. Так будувалися відносини під час Холодної війни в другій половині 20 століття. На практиці для України це означає, що Захід нарощує підтримку України у фінансовому плані та надає озброєння. Наприклад, те, що робить зараз Великобританія, – тривають домовленості з Україною про морський флот. У Франції є хороші можливості та технології для посилення авіації.

 «Власне нам треба побудувати військово-повітряні сили. Франція володіє цими технологіями та повним циклом виробництва сучасних літаків, тренування пілотів, які можуть рівноцінно протистояти тій силі за технологічним рівнем Росії. Те саме можна говорити про безпілотні апарати – як розвідувальні, так і ударні», – додав експерт.

Він пояснив, що, наприклад, у турецьких Bayraktar дуже велика складова канадських технологій. Тому, щоб дозволити виробництво ударних оперативно-тактичних безпілотників і їх збір в Україні, Канада має дати згоду, що обладнання теж будуть використовуватися, в тому числі в операціях зі знищення російських військ в Україні.

«Найголовніше стримування працює до атаки»

На потенційне вторгнення російських на територію України відреагували країни ЄС та Велика Британія. Старший офіцер армії Великобританії, генерал сер Нік Картер попередив, що існує більший ризик випадкової війни між Заходом і Росією, ніж будь-коли з часів холодної війни.

Британія вже заявила, що готова перекинути в Україну 600 військовослужбовців спеціального призначення на тлі побоювання з приводу можливого посилення російського вторгнення. Зараз створюються британські сили, які складаються з членів SAS, спеціального розвідувального полку, медиків, інженерів, зв'язківців і до 400 десантників з 16 десантно-штурмової бригади, що базується в Олдершоті.

Як повідомляє  «Шведське радіо», міністр оборони Швеції Петер Гультквіст підтримав пропозицію країн Балтії щодо проведення тренувальної місії під керівництвом Євросоюзу в Україні. Це може означати, що деякі шведські солдати відправляються в країну для навчання українських військ через велике нарощування російських військ на східному кордоні України. Однак жодних конкретних планів щодо відправлення військових наразі немає, але за словами Гультквіста, Швеція має бути готова.

Петро Бурковський прокоментував: «Найголовніше стримування працює до атаки». Наприклад, Великобританія заявила про готовність відправити свої військово-десантні сили, які є найкращими у світі. Це елемент стримування – тобто до того, як стався напад. Водночас Франція та Німеччина заявили, що якщо Росія нападе, то вона зазнає наслідки. Тобто, дії цих двох держав будуть не для стримування, а після. Це два різних меседжі, наголосив аналітик.

«Умовно кажучи, якщо у випадку повномасштабної війни переможе Росія, то це буде зовсім інша ситуація. Й Німеччина та Франція можуть бути не готові карати переможця. Уявимо, що війна за місяць не приносить результатів, російські війська зазнають втрат і поразок. Тоді теж виникає питання, а які санкції можна застосувати до Росії, якщо в неї все одно в рукаві є ракетні війська і ядерна тактична зброя?», – пояснив фахівець.

За його словами, якщо будуть санкції, то Росія може піти й на крайні заходи. І тут виникає питання, чи наважиться Франція та Німеччина на якісь суттєві кроки проти Росії, щоб не спровокувати ядерні удари по Україні, в тому числі. Наразі Росія не сприймає заяв.

«Від вторгнення Путіна можуть стримати два моменти»

На думку Петра Бурковського, є два моменти, через які вторгнення не має відбутися цієї зими. Перший – це поширення штаму «Дельта», адже в Росії пандемія тільки зростає. Москва це дуже приховує, але ковід дуже сильно позначається на громадянах і в тому числі на російській армії.

«Починати військові дії під час епідемії, яка тільки розвивається, з військової точки зору – велика авантюра. Бо будуть хворіти військові, зв'язківці, командири. Тобто, це дуже великий ризик», – зазначив він.

А другий момент полягає в тому, що Російська Федерація зараз заробляє великі гроші. А під час військової кризи, звісно, все буде заморожено. Європа швидше піде на заходи економії, ніж на продовження закупівлі російського газу. І це надзвичайний ризик для наповнення російського бюджету, адже з'являться військові ризики, ризики нових санкцій, припинення оплати газу та нафти.

«Виникає ризик і наповнення гаманців верхівки влади та Путіна. Я думаю, що вони спробують «зірвати зараз куш» на високих цінах на нафту та на газ, накопати подушку фінансової безпеки, відновити запаси резервного та національного фондів, покращити своє матеріальне становище, ніж все «ставити на карту», бо не зрозуміло, як все закінчиться, бо війна – це завжди невизначеність», – зазначив аналітик.

Схожа напруженість виникла навесні 2021 року, тоді США та Організація Північноатлантичного договору звинуватили Росію в концентрації близько 100 тисяч військових, танків і військових літаків біля кордону з Україною. Криза послабилася після того, як президент США Джо Байден зателефонував президенту Росії Володимиру Путіну і запропонував провести саміт, який відбувся в червні.

Також останній рух російських військ і танків у бік України спонукав директора ЦРУ Білла Бернса відвідати Москву за дорученням президента США Джозефа Байдена, де він розмовляв телефоном з Путіним.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Українці добре ставляться до своєї діаспори, але запровадження подвійного громадянства створить додаткове напруження у суспільстві, — Петро Бурковський

Обіцянка множинного громадянства, заява про прямі переговори з Росією тощо — Радіо НВ аналізує з Петром Буроквським щорічне послання презид...
2 грудня 2021

Гарний учень Трампа. Володимир Зеленський показує себе борцем з олігархами і корумпованими елітами

Громадське радіо разом із Петром Бурковським проаналізувало щорічне послання Президента Зеленського до ВРУ
2 грудня 2021

Прямі переговори. Коли Зеленський зустрінеться з Путіним?

Чому президент Зеленський робить заяви про необхідність прямого діалогу з Кремлем — аналізує Марія Золкіна
1 грудня 2021

Небезпечна гра. Що показала пресконференція Зеленського

В Україні не вигравала жодна влада, яка намагалася встановити авторитаризм.
29 листопада 2021