Два роки Президента Зеленського: країна іде в неправильному напрямі, але електоральне поле майже не змінилося – експертне обговорення
Щоб з’ясувати, яким був другий рік Зеленського на посаді президента, Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів декілька досліджень – загальнонаціональне опитування громадської думки, спільно з Центром Разумкова, й експертне – опитавши профільних експертів і журналістів у регіонах. Ці результати були обговорені 13 червня в Укрінформі під час пресконференції «Два роки президентства Зеленського: успіхи, помилки, рейтинги».
«Стиль» Зеленського – вдало «намацувати» певні дії, що можуть сприяти його електоральному рейтингу, – Михайло Міщенко
Якби вибори Президента України відбувались найближчим часом, то за чинного главу держави Зеленського у першому турі проголосував би 31% опитаних. Про це під час заходу повідомив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.
«Якщо говорити про тих, хто визначився за кого голосуватиме, (вважається, що ці дані найбільш близькі до тих можливих результатів виборів, які були б в реальності, якби вибори відбулися найближчим часом), то за Президента Зеленського проголосували 31% опитаних. Це приблизно стільки ж як голосували за нього на виборах 2019 року. За Петра Порошенка проголосували б 19% опитаних, що трохи більше, ніж за нього проголосували в 2019 році. За Юрія Бойка – 13%, і за Юлію Тимошенко – 12%», – розповів він.
За його словами, останні електоральні рейтинги мало відрізняються від результатів виборів у 2019 році.
«Електоральне поле помінялося досить мало. І Володимир Зеленський один із небагатьох президентів, можливо єдиний, який зберіг свій електоральний рейтинг за два роки перебування при владі», – підмітив Михайло Міщенко.
Соціолог висловив думку, що це може бути зумовлено «стилем» Володимира Зеленського, який вдало «намацує» певні дії, що можуть сприяти його електоральному рейтингу, зокрема оперативно реагувати на громадські настрої.
«Найнижчий показник його електорального рейтингу спостерігався на початку цього року, в січні. Як тільки почалися процеси, пов'язані з судом над Медведчуком, електоральний рейтинг Зеленського почав зростати», – навів приклад Михайло Міщенко.
Причому підвищення це сталося за рахунок голосів своїх же прихильників, які розчарувалися в ньому на початку року й, очевидно, повернулися зараз.
«Ми не можемо стверджувати, що до нього перейшли голоси інших політичних сил. Це і є його електорат», – пояснив соціолог.
За його словами, в умовному другому турі виборів чинний Президент Зеленський переміг би Петра Порошенка.
«Що стосується голосування за Зеленського у другому турі, то якщо у першому турі ми не бачимо істотних відмінностей від того, що Зеленський мав у 2019 році, то у випадку, якщо у другий тур виходить Зеленський і Порошенко, то Зеленський отримав би помітно менше голосів, ніж у 2019 році. Тоді він отримав 73% голосів, а зараз, за нашими даними, серед тих, хто визначився за кого голосуватиме, він би отримав 60%. Тобто він все таки перемагає зі значним відривом Порошенка, який набирає 40%, але все таки цей відрив є менший», – прокоментував експерт.
За партію “Слуга народу” наразі готові проголосувати в разі парламентських виборів 28% опитаних.
«Зараз ми фіксуємо 28% тих, які готові голосувати за партію "Слуга народу" (серед, хто визначилися, за кого голосуватимуть). Якщо відбудуться парламентські вибори після президентських виборів і переможе Зеленський, як це передбачається згідно з даними наших опитувань, то очевидно, що ця політична сила матиме більше голосів, ніж фіксують сьогоденні соціологічні опитування», – каже Михайло Міщенко.
За партію «Європейська Солідарність» готові проголосувати 19%, за партію “Опозиційна платформа – За життя” – 14%, за «Батьківщину» – 13%.
За його словами, виборчий бар’єр має шанси подолати «Сила і Честь». За неї готові відати свій голос 6,2% тих, хто має намір проголосувати і визначився.
Він підкреслив, що електоральні результати партій майже цілковито дублюють відповідні результати їхніх очільників на президентських виборах.
Найбільшими досягненнями другого року президентства Зеленського є закриття проросійських телеканалів і санкції проти Медведчука, — Андрій Сухарина
Проте є один показник, який об’єднує усіх президентів України, – продовжив коментувати дані опитування аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина. Таким показником є оцінка напрямку розвитку країни.
«Завжди після президентських виборів напрям розвитку України оцінюється скоріше як правильний, але цей показник дуже швидко зникає. Зараз ми фактично повернулися до того стану, коли більшість респондентів говорить, що країна рухається не туди, і таких понад 60%. І тільки 20% каже, що країна рухається в правильному напрямку. І це те, що об'єднує українських президентів», – акцентував аналітик.
Не менш цікавим, за його словами, видається й факт залежності голосування за того чи іншого кандидата від товщини гаманця респондента.
«У нас сформувалися кандидати, які орієнтовані на більш заможний і менше заможний електорат. Так Юрій Бойко фактично в чотири рази більш популярний серед вкрай бідних і бідних людей, ніж забезпечених. Відповідно у Зеленського немає аж настільки великих перекосів, але забезпечені і умовно забезпечені громадяни готові голосувати за Зеленського частіше, ніж бідні. Дещо схожа ситуація і в Петра Порошенка. А у Юлії Тимошенко схожа ситуація, як і в Бойка, підтримка серед бідних українців у неї фактично вдвічі більша, ніж серед більш заможних», – навів цифри Андрій Сухарина.
Він також відзначив, що електоральні вподобання не завжди корелюють з тим, наскільки президент якісно чи неякісно виконує свої повноваження. У цьому сенсі більш профільною є експертна оцінка. Так, другий рік діяльності Зеленського на посаді президента експерти оцінили майже на 4 бали за 10-бальною шкалою, і це більше, ніж було торік за таким самим опитуванням, пояснив Андрій Сухарина.
Основними досягненнями Президента Володимира Зеленського упродовж другого року перебування на посаді експерти визначили закриття проросійських телеканалів, запровадження санкцій проти народного депутата Віктора Медведчука (ОПЗЖ) і його оточення, а також діджиталізація державних послуг.
«Щодо перемог і невдач. Перемога є одна акцентована, яка сподобалася більшості — це закриття проросійських телеканалів і запровадження санкцій проти Віктора Медведчука та його оточення. Це оцінили більш ніж 80% опитуваних, це сподобалося майже всім, (респонденти - ред.) сказали, що це правильний і позитивний крок», – зазначив аналітик.
За даними дослідження, експерти «відносно схвалюють» запровадження ініціативи «держава у смартфоні», діджиталізацію державних послуг позитивно відзначили 46,9% опитаних.
Крім того, 21,9% респондентів досягненням Президента вважають блокування роботи Конституційного Суду після рішення про скасування відповідальності за незаконне збагачення, 20,3% – мобілізацію міжнародної підтримки на захист України під час загострення на Сході взимку і навесні 2021 року, 18,8% – утілення інфраструктурних проєктів.
Згідно з даними опитування, 15,6% експертів віднесли до досягнень Президента збереження електоральної підтримки, 9,4% – досягнення перемир’я на Сході України в липні 2020 року, 6,3% – зниження впливу олігархів на державну політику.
Водночас 17,2% опитаних вважають, що «таких досягнень не було». Основними невдачами Зеленського за другий рік діяльності на посаді Президента респонденти вважають слабку кадрову політику (62,5%), провал у політиці національної безпеки, зрив операцій української розвідки проти Росії (62,5%), відсутність поступу в боротьбі з корупцією, корупційні скандали в оточення (57,8%), незадовільне виконання функцій Головнокомандувача, неуважність до питань управління та забезпечення ЗСУ (46,9%), невчасне забезпечення країни вакцинами від коронавірусу (43,8%).
Серед невдач експерти назвали також ручне управління державними процесами, незаконний вплив на суддів та суди (37,5%), кримінальне і судове переслідування громадських активістів та волонтерів (36,9%), збереження Авакова на посаді міністра внутрішніх справ, погіршення ситуації в поліції (26,6%), невдале управління карантинним режимом та системою охорони здоров’я (21,9%), падіння економіки й виробництва, ускладнення роботи бізнесу (21,9%).
Все менше креативних форматів і більше домашніх заготовок. Влада почала «бронзовіти», – Ярослав Зубченко
До менш вдалої можна віднести й комунікацію Зеленського з медіа. Таку думку висловив журналіст видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко.
Шостий президент, як і попередні, дуже рідко відвідує телеканали, делегуючи свою присутність там «Слугам народу», відзначив експерт. А що представники цієї політичної сили регулярно генерують причини – чи то вислови, чи то вчинки – для обговорення їхніми опонентами, то й компонентів критикувати владу у медіа виникало чимало. Тож найбільша проблема комунікації провладної партії це її кадровий провал, що, власне, й відповідає експертному опитуванню, зауважив медіаексперт.
Суттєво впливає на комунікацію президента з суспільством й відсутність свого телеканалу, каже Ярослав Зубченко.
«Єдине медіа, де «слуги народу» відчувають себе як вдома, це канали Ріната Ахметова, який підтримує владу давно, і цю, власне, теж, – каже експерт. – … На всіх інших каналах їм некомфортно. І вони зазвичай програють дискусії, що не додає владі балів».
Помітною є і втрата імпульсу у творчих підходах владної команди в інформаційному просторі, каже експерт.
«Коли Президент Зеленський прийшов до влади, він працював з форматами, до яких звичайні політики були незвичними і не могли у них працювати. Але потім почалося «бронзовіння» влади. В медіа почало з'являтися все більше «паркетних» матеріалів, журналісти все більше подають його слова без балансу, генеруючи позитивний імідж державного діяча-господарника. Він все менше з'являється в креативних і критичних форматах».
Взаємодії із медіа мало, вона у доволі стриманому форматі, більше політичних заготовок і менше креативу – такою на сьогодні бачать медійну політику влади медіаексперти, підсумував Ярослав Зубченко.
Громадянське суспільство чи регіональні боси? Президент обирає останніх, – Роман Ратушний
На думку експертів, за два роки президентства Зеленського гальмує і його комунікація із громадянським суспільством.
Одним із маркерів такої слабкої взаємодії є реакція на ініціативу ГО «Захистимо Протасів Яр», про яку розповів її голова Роман Ратушний.
Боротьба активістів за історичну зелену зону Протасів Яр у Києві із недобросовісними забудовниками триває давно, а сама ініціатива була утворена наступного ж дня після оголошення результатів другого туру президентських виборів у 2019 р. Як пояснив Роман Ратушний, оголошена вона була внаслідок того, що забудовник, який розпочав незаконне будівництво в Протасовому Яру, був пов'язаний із Офісом Президента і безпосередньо самими президентом.
«Ми пройшли всі щаблі органів державної влади і місцевого самоврядування – від районної адміністрації до безпосередньо президента України крок за кроком, – розповів Роман Ратушний. – Після зустрічі з президентом Офіс Президента в нашому питанні зберігає тенденцію, як і попередня влада, статус-кво з регіональними босами. В нашому випадку це дніпровська команда Геннадія Корбана, Андрія Смирнова та Кирила Тимошенка, які, зокрема, представлені як в органах місцевого самоврядування міста Дніпра, так і в Офісі Президента безпосередньо. Це все пов'язані особи, які далі продовжують свою діяльність на посадах, незалежно від того, яким чином ми виносимо на публічне обговорення проблеми, які ці чи інші люди створюють у Протасовому Яру».
Роман Ратушний зауважив – спостерігаючи за схожими місцевими ініціативами й у союзних громадських організаціях, активісти бачать, що Президент з метою збереження і укріплення в подальшому своєї вертикалі влади намагається не сваритися з регіональними босами.
«Незалежно від прізвище президентів, не змінюється підхід центральної влади до комунікації з регіональними босами. Щоправда, є суттєві успіхи, про які не можна говорити у справі Катерини Гандзюк, там справа рухається ефективно. Але, на жаль це не створює тенденції, й на інших кейсах ми спостерігаємо протилежну ситуацію», – підсумував громадський активіст.
За матеріалами Укрінформу та "Демініціатив"
