Голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів", дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук
Джерело: NV з посиланням на Facebook-сторінку Марії Золкіної
Тепер вже можна підсумувати враження від Конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2023).
1. Загальне враження — більш оптимістичне, ніж багато хто (в тому числі і я) очікували. Передовсім завдяки тому, що з’явилося більше предметності в розмовах: більшість презентацій з боку українського уряду були добре підготовлені, з даними, статистикою, прикладами і головне — дуже чітким меседжем про інтерес інвесторів вкладатися у відновлення української економіки та промисловості, зокрема. Робився акцент на інтересі для бізнесу і потенціалі отримати прибуток не «одноразово», а вкластися для довготривалих проектів.
2. Україна точно не виглядала «прохачем». Ані на рівні регіонів (в окремій панелі щодо регіонів), ані на рівні уряду. Було радше про взаємний інтерес, про необхідність відновлювати вже і зараз (приклади окремих міст, як то Тростянця, представленого його мером Юрієм Бова, були наочними і мотивуючими). Думаю, що в кулуарах (і не тільки) мери інших міст теж були цікаві місцевій аудиторії (Андрій Садовий, Іван Федоров, Олександр Сєнкевич, Ігор Терехов та інші). Більше того: з вуст практично кожного західного політика і представника міжнародних організацій звучало неймовірне захоплення українською стійкістю: народом, бізнесом, місцевими самоврядуванням і державою загалом.
Цей захід був націлений на бізнес передовсім, а вже потім — на міжнародних донорів
3. Про ризики корупції з офіційних трибун говорили відверто мало, навіть побіжно. Це великий контраст з минулими традиційними заходами по інвестиціях, макрофіну та іншій допомозі чи співпраці з Україною. Втім, це не значить, що побоювання зникли — ні, просто жорстка розмова про корупційні ризики перекочувала в двосторонні чи багатосторонні робочі формати, здебільшого за зачиненими дверима. Логіка в цьому проста: вкладати гроші в українську відбудову і при цьому нищівним чином критикувати Україну є явищами взаємовиключними і небезпечними для підтримки відбудови в країнах західного світу.
4. Цільовою аудиторією цього заходу були не уряди, не експерти, не громадські діячі і навіть на медіа. Цей захід був націлений на бізнес передовсім, а вже потім — на міжнародних донорів. Намагання залучити приватний капітал зрозуміле — тоді урядам і іншим донорам треба буде вкладатися менше. Але бізнес не спішить бути основним драйвером реконструкції - він вимагає гарантій, окрім власне самої перспективи прибутку. Ця конференція намагалася відповісти на це питання, запевнити бізнес, що компроміс між урядовими рішеннями, міжнародними гарантіями воєнних ризиків і власне очікуваним прибутком знайти можна.
5. Реконструкція запланована як модернізація і оновлення. Ідеї поєднати це є амбітними і давно назрілими потребами перейти на зелені технології, зокрема, і добре відгукуються і для урядів, і для бізнесу. Реформи для приєднання до ЄС виглядають найбільш логічною рамкою для цього.
6. Паралельно з конференцію або й в її рамках дуло оголошено декілька важливих ініціатив. З боку ЄС — про середньострокову підтримку до 2027 р. Зміна горизонту планування щодо України — дуже і дуже важливий сигнал. Не тільки для Києва, але для Кремля. З боку однієї з агенцій Світового банку — про пілотний проект страхування воєнних ризиків. Нехай бюджет там не дуже масштабний, але це прецедент і політичний сигнал, що це — можливо. Буде ціла низка підписаних меморандумів і оголошеної фін допомоги, але зазначені вище важливі саме в контексті створення прецедентів.
