Дрони-снайпери та «Дискомбобулятор» – Тарас Жовтенко про «новітню» зброю як інструмент політичного тиску

Китайські ЗМІ повідомили про успішне випробування дрона-снайпера, оснащеного гвинтівкою, здатною вражати цілі на дистанції до 100 метрів. Під час тестів мішенями були об’єкти розміром із людину. Скільки часу може минути, перш ніж подібна технологія опиниться в руках Росії, 24 канал поцікавився у Тараса Жовтенка, безпекового аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

За його словами, Росія вже намагалася проводити схожі експерименти, встановлюючи стрілецьку зброю на безпілотники. Однак ці спроби так і не були масштабовані.

«У російського командування й армії загалом є всі необхідні компоненти на різних рівнях. Тож у разі успіху вони давно намагалися б поставити таку розробку на конвеєр. Відповідно, її застосовували б так само, як і інші свої нові напрацювання – одразу масштабуючи хоча б на окремих ділянках фронту», – зазначив Тарас Жовтенко, звернувши увагу на те, що відсутність масового застосування подібної зброї свідчить про серйозні технічні проблеми.

Водночас Китай, на відміну від Росії, має значно ширші інженерні та виробничі можливості для доведення таких рішень до робочого стану, каже експерт.

«Китайці, використовуючи дрони власного виробництва, як інженери значно швидше можуть відкалібрувати й доопрацювати такі системи. Саме тому їм технічно цікаві подібні експерименти, тим більше що вони мають змогу оцінювати їхню ефективність у масштабній війні, яку Росія веде проти України», – відзначив аналітик.

На його думку, Пекін уважно вивчає як російський бойовий досвід в Україні, так і американські військові операції, намагаючись не відставати від США у створенні нових інструментів ведення війни. У цьому контексті експерименти з дроном і снайперською гвинтівкою є частиною ширшої гонки озброєнь.

Тарас Жовтенко пояснив, що якщо в китайського керівництва є плани бодай частково запозичити американський досвід – зокрема досвід операцій у Венесуелі – і спробувати застосувати його, наприклад, щодо тайванського керівництва, то цілком імовірно, що відповідним інструментом можуть стати саме такі технології.

«Зрозуміло, що в Китаю немає “Дискомбобулятора” – тієї суперзброї, яку розрекламував Дональд Трамп. Зате замість цього у них можуть з’явитися дрони зі снайперськими гвинтівками. Якщо китайським інженерам і військовим удасться поставити цю технологію на конвеєр, вони, очевидно, усунуть ті технічні проблеми, з якими свого часу зіткнулися росіяни», – каже аналітик.

Потенційно ці дрони можуть стати технологією, з якою доведеться мати справу не лише Тайваню, а й іншим опонентам Китаю – принаймні в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, у форматі спеціальних військових операцій, вважає Тарас Жовтенко.

Коментуючи інформацію про інноваційну зброю США – так званий «Дискомбобулятор», – він звернув увагу на сумнівний спосіб, у який ця історія була подана публічно. За його словами, першоджерелом стала газета New York Post – улюблений таблоїд самого Дональда Трампа, що одразу ставить під сумнів надійність наведених «свідчень» про бойове застосування цієї зброї.

«Дуже цікаво було читати ці враження, бо ситуацію там описували приблизно так: у якийсь момент усі довкола знепритомніли в конвульсіях, а от той, хто згодом так яскраво розповідав про це New York Post, чомусь свідомості не втратив. Очевидно, для того, щоб усе це добре запам’ятати, а потім так само добре переказати американським журналістам», – іронізує аналітик.

За його словами, формат подачі інформації від самого початку видавався радше як піар-хід Дональда Трампа та його Міністерства оборони.

«У цьому сенсі історія з “Дискомбобулятором” дуже нагадує інші гучні анонси – як-от лінкори Трампа: величезні, напхані супермодним озброєнням кораблі, але поки що лише намальовані. Це історія з тієї ж серії, що й “Золотий купол”, який теж добре розпіарений і для якого вже рахують бюджети на десятки й сотні мільярдів доларів. Це й історія про новий літак F-47. Чому саме 47? Бо Трамп – 47-й президент, і саме він цей літак анонсував. Таких історій у Дональда Трампа за рік його президентства вже назбиралося чимало», – зауважив аналітик.

Водночас він наголошує, що сама ідея подібної технології не виникла на порожньому місці. В її основі лежить так званий «гаванський синдром» – реальний комплекс симптомів, зафіксований у американських дипломатів на Кубі. Американські військові інженери припустили, що причиною могли бути експерименти з енергетичними випромінюваннями, які на  рівні  ультразвуку  могли тестувати російські структури.

Після публікації в New York Post про свідчення венесуельських військових чи охоронців Мадуро сам Трамп підхопив заяву Міноборони США про те, що нібито було отримано доступ до пристрою, пов’язаного з «гаванським синдромом» та його симптомами. Навіть звучала восьмизначна сума, за яку Міноборони США начебто отримало цю технологію.

За словами Тараса Жовтенка, це був натяк на те, що пристрій перекупили у росіян і що російські технології не є таким уже надсекретним товаром, адже їх можна придбати.

«Але це єдиний більш-менш об’єктивно підтверджений факт, на який спирається феномен “Дискомбобулятора” та його реклама з боку Дональда Трампа, – наголошує аналітик. – Усе інше свідчить про те, що адміністрація Трампа перетворила цю історію на черговий піар-крок».

Тарас Жовтенко зазначає, що нині американський президент згадує цю зброю і в контексті Гренландії, і в контексті Китаю, і в контексті Росії та Ірану. У тій формі, в якій зараз подається ця інформація, вона є радше інструментом політичного тиску та способом просування образу «неперевершеної» американської зброї.

«У США справді є багато унікальних військових технологій. Але я дуже сумніваюся, що “Дискомбобулятор”  – одна з них», – підсумовує аналітик.