Для Трампа важливо отримати швидку дипломатичну перемогу – Марія Золкіна

Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук, в інтерв’ю для ВВС Україна проаналізувала основні моменти візиту Дональда Трампа на Близький Схід, зокрема його можливий вплив на російсько-українську війну, а також спрогнозувала, наскільки реалістичними є переговори в Стамбулі щодо України за участю Трампа, Путіна чи інших сторін.

– Судячи з перебігу першого дня візиту Трампа на Близький Схід, у нього все йде за планом: угоди підписуються, зв’язки налагоджуються. А що з цінами на нафту? Раніше Трамп заявляв, що говоритиме з нафтовими гігантами про зниження цін, і що це стане важелем впливу на Росію. Наскільки це питання залишається актуальним для нього зараз?

– Думаю, це цілком можливо, оскільки для Трампа це дуже важлива поїздка, радше бізнесова, ніж політична, але вона взаємовигідна. Є питання, зокрема щодо цін на нафту, у яких Трамп очікує домовленостей із країнами Близького Сходу. Водночас Близький Схід так само має високу планку очікувань від цієї співпраці – частину з них уже реалізовано, зокрема в оборонній та безпековій сфері.

Надалі очікуються нові поставки зброї – цього разу не до Саудівської Аравії, а до Об’єднаних Арабських Еміратів. Тобто є комплексний підхід, де наявні не тільки інтереси Трампа, які полягають у тому, щоб йому пішли назустріч щодо цін на нафту, щоб він мав більш серйозні важелі впливу на Росію на російсько-українському треку, але є також широкий спектр питань, з яких Трамп має що запропонувати Близькому Сходу. І я думаю, що така домовленість тут цілком можлива.

– Для Трампа цей візит – виключно про гроші й інвестиції? Чи варто Україні розраховувати на якесь посередництво чи вплив Саудівської Аравії на Путіна?

– Якщо говорити про вплив саме на російсько-українські чи, точніше, американо-російські й американо-українські переговори внаслідок цього візиту, я б не проводила прямий зв'язок. Для Трампа важливіше отримати  швидку дипломатичну перемогу. І хоча йому не вдається досягти не лише всеосяжного миру між Росією та Україною, але навіть режиму тиші, він зараз фактично тимчасово переорієнтовує  увагу на свою дипломатію, на свою зовнішню політику шляхом такого широкого повернення Сполучених Штатів на Близький Схід.

Нагадаю, що повернення США до активної присутності в регіоні Перської затоки почалося ще за Байдена – саме через тиск війни Росії проти України Байден був змушений відновлювати діалог з арабськими країнами, з якими раніше була пауза у відносинах. Але для Трампа це більш природне середовище і природні партнери, тому нинішній широкий, теплий прийом у Перській затоці для нього вигідний не лише економічно, а й дипломатично.

– Якщо Путін не приїде до Стамбула, а Зеленському не буде з ким зустрічатися – як ви вважаєте, Трамп тоді застосує санкції проти Росії?

– Я вважаю, що більший ризик полягає не в тому, що Трамп запровадить жорсткі санкції, а навпаки – що він втратить інтерес до спроб врегулювати російсько-українську  війну і не вдаватиметься до жорсткого примусу Росії до миру,  не застосує радикальних санкцій, не змінить свою політику стримування військової допомоги Україні, не  постачатиме Україні нові пакети для того, щоб, навпаки, цим натиснути на Росію.

Боюся, що він обере інший сценарій: замість радикального  тиску на Москву – просто відвернеться від цієї теми, вважаючи її «мертвою» з точки зору власних трампівських перспектив виглядати переможцем в цій історії.

Цей ризик справді високий. Але, мені здається, Україна ставиться до нього досить холоднокровно, намагаючись його уникнути і показати, що навіть якщо Росія не демонструє конструктиву, Трамп не повинен повертатися спиною до України.

– Якщо ані Зеленський, ані Путін не приїдуть, чи можливі взагалі ці переговори 15 травня в Стамбулі?

– Думаю,  що прямі переговори між російською та українською делегаціями не будуть такими цікавими ні для української, ні для російської сторін, якщо там не буде американського представництва високого рівня. Я не впевнена, що якщо приїде, скажімо, не Путін, а представники Міністерства закордонних справ, то американським чиновникам буде цікаво брати участь у цих переговорах. Адже навколо цих переговорів було створено занадто високу напругу й очікування.

Можливо, відбудеться формат «човникової дипломатії», коли спершу зустрічаються з однією делегацією, потім – з іншою.

Путін, своєю чергою, не приїде, якщо не буде Трампа. Це, фактично, замкнене коло. А Трамп, своєю чергою, не готовий туди їхати, якщо не буде великої перемоги, домовленості, принаймні на словах, що обидві сторони згодні на режим тиші. Україна вже на це пішла.  Росія до цього не готова, тому шанси Трампа поїхати туди, на мою думку, невисокі.