Матеріал підготувала Тетяна Перепелиця,
Стажерка Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва
12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, навчання в усіх закладах освіти України було переведено у дистанційний формат через пандемію COVID-19. Очевидно, що на початку пандемії методика дистанційного навчання була незрозумілою ні викладачам, ні здобувачам освіти, через що страждала якість здобутих знань. Дитячі садочки, школи та заклади вищої освіти тимчасово виходили на очне навчання, однак, через погіршення епідеміологічної ситуації, вони знову та знову зачиняли фізичні та відчиняли віртуальні двері до знань. І хоча в Україні з 2013 року існує законодавчо закріплена можливість для впровадження дистанційної освіти як окремої форми навчання в ЗВО, мало хто з учасників освітнього процесу був готовий до такої форми навчання.
Однак, хоча пандемія коронавірусу все ще залишається актуальною проблемою в світі, в Україні наразі основною перешкодою для нормального навчання є війна. З початком війни дистанційне навчання стало основною опцією доступу до знань, а університети намагаються адаптувати до нових умов свої напрацювання в часи пандемії. Тепер, коли українці змушені навчатися онлайн через війну, логічним постає питання: які основні переваги та вади дистанційного навчання в Україні та як отримані під час пандемії напрацювання можуть допомогти у воєнні часи? У цьому аналітичному матеріалі було розглянуто наявні звіти, опитування та теоретичні напрацювання з тематики дистанційного навчання в Україні та світі, що дало змогу зрозуміти сильні та слабкі сторони дистанційної освіти, виявити загрози такої форми навчання та розробити рекомендації для можливого застосування певних методик «дистанційки» у воєнний та в мирний часи в Україні.
Методологія дослідження: теоретичні напрацювання та положення університетів були систематизовані у схему SWOT-аналізу та поділені на дві категорії факторів з PEST-підходу, зокрема, соціально-культурний фактор та технологічний фактор. З аналізу PEST взято соціально-культурний та технологічний фактори, адже саме ці елементи найбільше пов’язані з організацією освітнього процесу.
Під час відбору інформації для матеріалу було також з’ясовано, що здебільшого масивний аналіз факторів впливу пандемії на освітні процеси проводять університети, які входять у топ-20 ЗВО України (за версією порталу Освіта.ua). Тому для ілюстрації окремих кейсів в аналізі було використано саме ці публікації, а також найсвіжіше опитування Державної служби якості освіти України як емпіричний елемент дослідження (опитування проведене у період з 12 до 20 квітня 2021 р. серед здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також представників адміністрацій закладів фахової передвищої та вищої освіти всіх типів та форм власності всіх регіонів України).
Матеріал також можна переглянути в інтерактивному вигляді:
Соціально-культурний чинник
Сильні сторони
Поєднання роботи та навчання, більше практики під час навчання
Окрім очевидних переваг для студентів та викладачів від онлайн-навчання, як-от заощадження часу, що витрачався на дорогу від дому до університету, та збільшення вільного часу на персональні справи, безумовною перевагою є те, що студентам стало простіше поєднувати роботу та навчання і в такий спосіб набувати практичних навичок під час здобуття теоретичних знань в університеті. І якщо на початку карантину майже дві третини студентів бажали повернутися на очне навчання, то до початку війни в Україні картина кардинально різнилась. Так, результати опитування Державної служби якості освіти України свідчать, що кожен другий з учасників опитування (49,5%) вважає, що по закінченні карантину форма освітнього процесу має повернутися до попередньої (показник знизився на 20% порівняно з даними опитування, проведеного Державною службою якості освіти України 2020 р.); дистанційну форму освіти вподобало 8% опитаних (вдвічі більше, ніж у опитуванні 2020 р.)
Розширення мережі знайомств для студентів
Онлайн-навчання завдяки доступності дає змогу розширити кордони свого соціального кола як студентам, так і викладачам. Однак ці кордони існують лише в новому соціальному просторі (онлайн), який доволі незвичний для людини, тому такі нові знайомства можуть виявитися не такими близькими, як ті, що були утворені у живому спілкуванні. Крім того, студенти мають більше шансів потрапити на академічну мобільність, тобто навчання на один або кілька семестрів в іншому університеті (приміром, це підтверджує думка 43,2% студентів ВНУ імені Лесі Українки (Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021).
Поле можливостей для викладачів
З попередніми пунктами тісно пов’язані і можливості для викладачів. Викладачам тепер набагато простіше застосовувати нові методики викладання та робити свої предмети цікавішими. Наприклад, сильною стороною такого формату навчання є перспектива запрошення гостьових лекторів, а також підвищення кваліфікації онлайн. В основному викладачі здобули ці можливості завдяки інтеграції нових технологічних ресурсів. Окрім цього, у часи війни багатьом навчальним закладам надали доступ до онлайн-платформ із навчальними курсами, що значно спрощує роботу викладача та підвищує ймовірність того, що студент (-ка) опанує матеріал в будь-який зручний для нього/неї час.
Cлабкі сторони
Обмеженість очних соціальних контактів
Очевидним недоліком дистанційного навчання є обмеженість живого спілкування, що впливає на навчання як напряму, так і через погіршення стану психічного здоров’я і втрату мотивації. Багатьом учасникам освітнього процесу стає складно пристосуватися до нових норм життя. Важливо враховувати те, що ЗВО були місцем для згуртування спільноти, утворення нових знайомств та підтримання старих. Наразі, коли університет у соціальному просторі студентів та викладачів існує лише як номінальна одиниця, а не як єдине географічно стале місце, де збираються індивіди з різних міст та навіть країн, підтримувати мережу зв’язків стає складно. Через це дуже страждає корпоративна культура університету, яка є важливим елементом соціалізації першокурсників та студентів загалом. Почуття єдності та спільності здебільшого формується під час передачі традицій, звичаїв та знань спільноти від одного покоління до іншого. Через карантинні обмеження такі процеси відбуваються онлайн, що докорінно змінює їхній формат. До того ж як студентам, так і викладачам психологічно складно особисто не бачити інших учасників (-ць) освітнього процесу, через що зменшується ефективність комунікації. Ці висновки підтверджуються і результатами опитувань: майже 60% студентів (-ок) «Дніпровської політехніки» зазначають, що основною хибою онлайн-навчання є відсутність очного спілкування викладача та студента (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2020), а 27% студентів (-ок) ВНУ імені Лесі Українки відзначають, що вагомим мінусом дистанційного навчання є відсутність відчуття належності до студентської групи (Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021).
Менша активність студентів на парах
Згідно з результатами опитувань майже усіх ЗВО, представлених у цій роботі, одним із найбільших викликів для викладачів стало те, що студенти менш активно беруть участь в освітньому процесі. І якщо раніше мовчання в аудиторії почасти означало лише те, що студенти не підготувались, або, навпаки, думають над завданням викладача, то тепер це може означати й повну відсутність студента на парі (хоча номінально він/вона перебувають на онлайн-конференції). До того ж, якщо студенти все ж таки вмикають камеру, їхній зовнішній вигляд та середовище навколо не сприяють створенню навчальної обстановки. Таким чином, викладачі втрачають мотивацію для цікавого проведення семінарів та лекцій, що в поєднанні з технічними складнощами, які часом виникають у цієї групи освітян, робить навчальний процес проблематичним для обох сторін навчального процесу.
Готовність до навчального процесу
Психологічний стан учасників процесу, а також фізична можливість продовжувати навчання є вагомими слабкими сторонами. Наразі багато учасників освітнього процесу залучені у волонтерстві, працюють або перебувають у лавах Територіальної оборони або Збройних Сил України, тому не мають змоги приділяти навчанню стільки ж часу, скільки до початку війни. Актуальним є і процес випуску бакалаврів та магістрів, які потребують особливих умов атестації цього року.
Можливості
Ріст популярності дистанційної освіти як окремої форми навчання
Вище вже зазначалося, що в Україні існують законні можливості для запровадження в ЗВО, окрім звичних очної та заочної, ще й дистанційної форми навчання (Міністерство освіти і науки України, 2013). За більш ніж два роки пандемії COVID-19 механізми співпраці між учасниками освітнього процесу стали більш налагодженими. Розвинувся і технічний потенціал ЗВО, що дає змогу впровадити таку форму навчання як повноцінну. В такому разі студентам майже не потрібно буде очно відвідувати університет. Так, при залученні невеликої кількості нових викладачів та приміщень для навчання буде можливим підвищити фінансування ЗВО завдяки збільшенню кількості студентів (зокрема і контрактної форми навчання).
Кооперація ЗВО
Потенційно мережа взаємодії університетів може розширитися, адже завдяки новій формі кооперації (Zoom, Microsoft Teams, Skype тощо) ефективність комунікації між ЗВО покращиться. Тепер університети зможуть проводити сумісні заходи, навіть якщо вони розміщені в різних містах України чи навіть в інших країнах. Таким чином, абітурієнтам буде простіше визначити, яке місце для навчання їм обрати, а студенти та викладачі з різних ЗВО зможуть обмінюватися досвідом, культурними надбаннями, здобувати освіту та практикуватися в опановах знаннях. Потенційно така співпраця допоможе створити спільний інформаційний простір та єдину згуртовану мережу зв’язків. Окрім цього, доступ до міжнародних платформ з навчальними курсами дає доступ до освіти високої якості в Україні.
Альтернатива «заочці»
Велика кількість студентів України навчається на очній формі навчання (про це можна судити з кількості місць у ліцензованих обсягах, закладених на обидві форми навчання). Враховуючи те, що наразі дистанційна форма навчання фактично дублює офлайн-навчання в онлайн-форматі, можна розвивати дистанційне навчання як окрему альтернативу заочній формі навчання для тих, хто хоче працювати і одночасно отримувати близьке до очного формату навчальне навантаження і залученість викладача у процес. Однак це відбудеться лише за умови збереження або збільшення рівня здобутих знань та навичок і такої ж залученості викладачів та студентів. Важливо враховувати й особливості спеціальностей, які будуть включені у таку форму навчання, адже багато спеціальностей (наприклад, творчі чи «природничі» (біологія, хімія, медицина) спеціальності), за словами респондентів з опитування Державної служби якості освіти України, потребують саме очного контакту викладача та студента (Державна служба якості освіти України, 2021). Потенційно така форма навчання дасть змогу більшій кількості студентів поєднувати роботу з навчанням.
Загрози
Нестабільність умов навчання
Наразі в Україні нестабільний стан навчання, спричинений пандемією, підсилився через війну. В ЗВО почасти не можуть визначити чіткий план на майбутнє, адже існує багато аспектів, котрі потрібно враховувати при плануванні подальшого навчання, а зовнішні умови почасти не є сприятливими для продовження освітнього процесу. Постійне перебування на «пороховій бочці» робить психічне здоров’я як викладачів, так і студентів гіршим, тому загальна мотивація до навчання та викладання падає.
Загроза здоров’ю та життю
Як було зазначено в підпункті «Слабкі сторони», зменшення очних контактів вже призвело до того, що психічне здоров’я як студентів, так і викладачів стало гіршим, ніж у часи до пандемії. У часи війни психологічне здоров’я піддається ще більшому негативному впливу. Окрім цього, існує реальна загроза життю всіх учасників процесу, тому загалом безпека людини стає основним аспектом, а якість освіти – другорядним. В подальшому, коли навчання повернеться до звичного очного режиму, потрібно надавати психологічну допомогу всім учасникам освітнього процесу з врахуванням їхнього психологічного та фізичного стану.
Загроза інституту освіти
Дистанційну освіту у вимушеному форматі також варто розглядати як потенційну загрозу інституту освіти в цілому. Колишні школярі, котрі вже і без того два роки навчались дистанційно, тепер ще й не можуть повноцінно відчути студентське життя через невідомість майбутнього. Цього року механізм вступу в ЗВО змінений, тому існує ймрвірність того, що школярі відкладуть вступ в українські ЗВО на наступні роки або активніше вступатимуть у закордонні заклади освіти. Прогалини дистанційної освіти, які проявилися під час пандемії, роблять її непривабливою для молоді. За відсутності реформування цієї форми освіти, а саме застарілих підходів до викладання та неактуальної інформації, молодь радше навчатиметься «для корочки» або для задоволення бажань батьків (наразі знання заради таких цілей здобувають приблизно 7% студентів по всьому світу (Chegg.org, 2021).
Технологічний чинник
Сильні сторони
Модернізація технічного забезпечення
Пандемія завдала не лише шкоди, але і принесла користь, адже університети почали закуповувати нову апаратуру, яка є потужнішою та здатна витримати навчальне навантаження, пов’язане з новими потребами освітян. У багатьох університетах запроваджено уніфіковані платформи (почасти на базі інструменту Moodle) та інструменти навчання (так звані LMS – learning management system, системи управління навчанням), що дозволяє спростити навчальний процес. В основному ЗВО послуговуються рекомендаціями МОН щодо організації та контролю навчання (Міністерство освіти і науки України, 2020c). Приміром, майже кожен експерт, що взяв участь в опитуванні «Аналіз досвіду ЗВО Харківської області», підтверджує, що в них з’явились нові або модернізувались старі навчальні платформи. Викладачі та співробітники активно послуговуються так званими інструментами асинхронної комунікації (Zoom, Microsoft Teams, Skype та подібними) для задоволення власних робочих потреб (Харківський національний університет радіоелектроніки, 2021). Використання такого технічного забезпечення підтверджується і нормативними актами щодо організації освітнього процесу в інших ЗВО (наприклад, НаУКМА, КНУ, КПІ, НУБіП) (Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2022; Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2022; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2022; Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2022).
«Струс» старого формату та інклюзивність
Завдяки новому технічному забезпеченню у студентів та викладачів стало більше можливостей для інтерактивного підходу до здбуття та передачі знань. Таким чином, відбувається хоча і радикальна та різка, однак зміна формату навчання, адже попередні і вже звичні засоби для передачі знань тимчасово недоступні. Окрім цього, навчальний простір через перенесення в онлайн-площину стає більш інклюзивним та доступним багатьом категоріям населення, що показує статистика МОН (в середньому у 2020-2021 навчальному році порівняно з 2016-2017 навчальним роком інклюзивна освіта стала доступнішою у понад 5 разів (Міністерство освіти і науки України, 2022).
Діджиталізація
Дистанційна освіта сприяє поступовій діджиталізації навчального простору, адже обмін інформацією відбувається через централізовані портали в онлайн-форматі, а виконані завдання або ж записи лекцій завжди доступні на серверах університетів. Цифровізація дає змогу простіше відстежувати плагіат (особливо текстовий), що створює відкрите і чесне середовище для обміну знаннями та потенційно стимулює зменшення корупції та робить навчання кориснішим для екології (замість купи паперів та незручних джерел майже всі учасники освітнього процесу послуговуються електронними носіями інформації). І хоча списати або скопіювати чиюсь роботу стає, безумовно, простіше (аргументи щодо цієї тези можна почитати у підпункті «Слабкі сторони»), дізнатися про факт обману викладачу також стає легше.
Слабкі сторони
Недосконалість технічних можливостей
Очевидно, що не у всіх викладачів та студентів є технічні можливості для дистанційного навчання (потужні комп’ютери, стабільний інтернет-зв’язок тощо). Окрім цього, у самих ЗВО відбуваються неполадки на серверах, а також відмічаються технічні обмеження, що пов’язані з зовнішніми факторами. Приміром, ліцензія для популярного сервісу Zoom почасти видається на обмежену кількість місць, а при використанні безкоштовної версії у конференції доводиться перемикатися раз на 40 хвилин, що порушує цілісність навчального процесу. Однак варто зауважити, що технічні можливості не завжди залежать від самих викладачів та студентів, а натомість є поєднаними з фінансуванням ЗВО (а тепер і з воєнними діями). Про цей недолік докладніше – у підпункті «Загрози».
Нестача тренінгів для освоєння технологій
Якщо молодше покоління фактично «народилось» з гаджетами в руках, то представникам старшого покоління дуже не вистачає навчання для опанування технологій дистанційного навчання. Про корисність такої можливості зазначають як самі викладачі, так і експерти з опитування Державної служби якості освіти України. Професіонали, зокрема, зазначали, що серед основних проблем дистанційної освіти, що потребують вирішення, є посередній рівень використання технологій дистанційного навчання всіма учасниками процесу, цифрової грамотності та навичок володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями (ІКТ) (Державна служба якості освіти України, 2021). Незважаючи на те, що ці технології слугують інструментом для освіти вже понад два роки, підвищення рівня володіння ними залишається нагальною потребою.
Академічна недоброчесність та якість освіти
Помітною ахіллесовою п’ятою дистанційної освіти є академічна недоброчесність студентів. Команда експертів провідних ЗВО України, яку зібрало МОН, з врахуванням прецедентів академічної недоброчесності розробила рекомендації, в яких окреслила методи для запобігання нечесному навчанню. Такими засобами є: використання технічних засобів, які контролюють перебування лише на сайті тестування та/або рандомізують варіанти відповідей, складання питань, відповіді на які не можна знайти у книгах (розвиток аналітичного та критичного мислення), урізноманітнення форматів завдань, а також створення корпоративної культури ЗВО, котра побудована навколо академічної доброчесності (Міністерство освіти і науки України, 2020b). Іншим слабким моментом є загальна можливість надавати якісну освіту, особливо в умови воєнного часу. Наразі навчальні умови максимально спрощені, тому розглянути певні теми більш глибоко неможливо.
Можливості
Окрема форма навчання
Як в соціально-культурному, так і в технічному сенсі суспільство поступово стає готовим до дистанційної форми навчання як окремої опції для здобуття освіти на деяких спеціальностях. Після пандемії цей варіант освіти може бути втілений в життя, адже платформи для дистанційного навчання та технічне забезпечення залишаються у ЗВО. Варто організувати навчання цифровій грамотності для усіх освітян та підтримувати нинішній рівень матеріально-технічної бази або ж удосконалювати її. Наприклад, навчання можна буде зробити більш інтерактивним завдяки окулярам віртуальної реальності та іншим технічним новаціям.
Кооперація з іноземними ЗВО та спонсорами
Завдяки новітнім технологіям для освіти в цілому з’явилась хороша можливість – розвиток взаємодії між ЗВО. Приміром, здійснювати студентську мобільність (навчання в іншому ЗВО) або навчатись паралельно та обмінюватися досвідом тепер стає набагато простіше. Окрім цього, потребу в новинках зі світу техніки можна задовольнити завдяки залученню спонсорів або ж фандрейзингу. Так в Україні можна буде впровадити систему освіти з іноземним підходом та високою якістю навчання, завдяки чому майбутні спеціалісти матимуть попит на міжнародному ринку праці.
Залучення абітурієнтів
Безумовно, в Україні під час вступної кампанії відбувається боротьба за увагу абітурієнтів та їхніх батьків. ЗВО всіляко намагаються зацікавити цю категорію населення, і оновлена технічна база університетів зробить процес прийняття рішень щодо вступу цікавішим. Так завдяки роботі з абітурієнтами на платформах (приміром, під час Дня відкритих дверей, відкритих лекцій чи Дня студента) в університетів з’являється перспектива зацікавлення школярів у вищій освіті саме в конкретному ЗВО. Такий підхід до абітурієнтів також покаже їм, що в Україні існує якісна альтернатива закордонному навчанню.
Загрози
Дефіцит фінансування
Фінансування ЗВО закладається на початку навчального року, й буває, що в нього не закладається фінансування техніки в таких обсягах, в яких наразі існує потреба у освітян. Окрім зазначеної в інших підпунктах потреби в закупівлі достатньо потужних комп’ютерів та оплати інтернету на кампусі для тих викладачів, котрі проводять заняття у ЗВО, варто також враховувати ціну ліцензії ПЗ для онлайн-конференцій, заробітні плати для нових викладачів або ж додаткові надбавки для наявного штату ЗВО, а також вартість серверів та їхнє обслуговування, адже на них відбувається підвищений наплив користувачів. Тепер фінансування потребують ті навчальні заклади, котрі найбільше постраждали під час війни, тому технічна модернізація інших ЗВО не є першочерговою потребою.
Зовнішні атаки
Під час навчання онлайн інколи на Zoom-конференції вривались «пранкери» (блогери-жартівники), котрі порушували перебіг пари заради зйомки популярних відео для соціальних медіа. Ці безневинні на перший погляд жарти серйозно підривали навчальний процес, адже чітко розплановане заняття оберталось стресовою ситуацією для викладачів. Такі ж ситуації відбувались у студентських чатах, що руйнувало довіру один до одного. Окрім цього, від хакерських атак на конфіденційну інформацію, яка міститься на серверах університетів, не застрахований жодний ЗВО. Як приклад, деякі університети Харківської області в опитуванні зазначили, що сервери потрібно було модернізувати (збільшувати їхню оперативну пам’ять та потужність), а також захищати від хакерських атак, що несе за собою витрати як матеріальних, так і моральних ресурсів (Харківський національний університет радіоелектроніки, 2021). Якщо не передбачати такі ситуації та не визначити потенційні шляхи для їх вирішення, ці ситуації можуть доволі серйозно вплинути на навчальний процес.
Замкнене коло оновлення техніки
Як вже було зазначено в інших підпунктах, ЗВО з початком пандемії оновили свої матеріально-технічні бази. Безумовно, кожному університету час від часу потрібно оновлювати ресурси для навчання, однак під час дистанційного навчання потреба в постійному оновленні техніки, аби вона була достатньо потужною для дистанційних методів навчання, та збільшенні місця на серверах для зберігання робіт стає більш нагальною. Таким чином, без зовнішнього фінансування за умов неспинного технічного прогресу ЗВО не зможуть надати своїм здобувачам освіти та викладачам потрібні їм ресурси.
Отже, на початку карантину в 2020 році освітянам було складно звикнути до навчання у новому форматі в усіх сферах. Поступово ситуація значно покращилась завдяки рекомендаціям МОН, самостійно розробленим підходам до освіти та загальній адаптації всіх учасників навчального процесу до нових реалій. Найбільш негативними аспектами вимушеної дистанційної освіти є зменшення особистих соціальних контактів, порушення звичного зв’язку між студентом та викладачем і нестача цифрової грамотності, через що мотивація до навчання падає як у студентів, так і у викладачів. Загальний рівень задоволеності дистанційною формою навчання навесні 2021 р. в цілому підвищився, що може свідчити про поступове звикання до такого ритму життя, а також вирішення більшості проблем, які поставали на початку пандемії.
Однак з початком воєнних дій в Україні слабкі сторони та загрози, які пов’язані з дистанційною освітою, посилились. Зокрема, багато учасників освітнього процесу психологічно та фізично не готові продовжувати навчання. Окрім цього, у студентів та викладачів часто немає умов для проведення занять (стабільного інтернет-з’єднання, комп’ютерів, окремого приміщення тощо). Позитивні аспекти, виявлені під час аналізу процесу дистанційної освіти, дали змогу розробити рекомендації для більш ефективного поновлення навчального процесу у воєнний час та інтеграції дистанційної освіти як окремої навчальної форми у мирний час:
У воєнний час проводити навчальні заняття в асинхронній формі для залучення більшої кількості учасників освітнього процесу.
Індивідуалізувати навчальні плани всіх учасників освітнього процесу відповідно до їхніх потреб, готовності та можливості продовжувати навчання під час війни.
Надавати психологічну допомогу для всіх учасників освітнього процесу (наприклад, на базі ЗВО), а також розробити механізми реінтеграції учасників освітнього процесу.
Проводити креативні заняття з залученням різноманітних технічних підходів для підвищення залученості студентів у навчальний процес.
Розробити тренінги для освітян з підвищення цифрової грамотності та освоєння інструментів для забезпечення академічної доброчесності.
Залучити спонсорів для фінансування технічних потреб ЗВО.
Розвивати мережі комунікацій між ЗВО для міжнародної співпраці та обміну досвідом.
Розробити план для впровадження дистанційного навчання як окремої освітньої форми, а не як тимчасової альтернативи очного навчання (з врахуванням попереднього досвіду та думок всіх учасників освітнього процесу).
Список використаних джерел:
- Волинський національний університет імені Лесі Українки (2021). Дистанційна освіта: реальний стан, виклики та перспективи. https://vnu.edu.ua/uk/news/navchannya/distanciyna-osvita-realniy-stan-vikliki-ta-perspektivi
- Державна служба якості освіти України (2021). Всеукраїнське опитування щодо тенденцій організації дистанційного навчання у закладах освіти в умовах карантину у 2 семестрі 2020/2021 навчального року. https://new.sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2021/07/ANALITICHNA-DOVIDKA_vesna_2021-1.docx
- Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка (2022). Про особливості організації освітнього процесу у ІІ семестрі 2020-2021 навчального року. http://www.univ.kiev.ua/news/11413
- Міністерство освіти і науки України (2020a). Лист Міністерства освіти і науки №1/9-154. https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2020/03/11/1_9-154.pdf
- Міністерство освіти і науки України (2020b). Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmyshene%20navchanny/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf
- Міністерство освіти і науки України (2020c). Рекомендації щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів освіти із застосуванням дистанційних технологій https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5eb/d47/497/5ebd47497d41e067624981.pdf
- Міністерство освіти і науки України (2022). Статистичні дані (інклюзивне навчання).https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/statistichni-dani
- Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (2020). Результати соціологічного дослідження «Думка студентів і аспірантів щодо дистанційної форми навчання». https://cutt.ly/eFbdEJu
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (2022). Дистанційне навчання у КПІ: відповіді на важливі питання. https://kpi.ua/node/17973
- Національний університет «Києво-Могилянська академія» (2022). Положення про дистанційне навчання в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». https://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/sogodennya/dokumenty-naukma/doc_view/821-polozhennia-pro-dystantsiine-navchannia-u-naukma (доступ здійснено у лютому 2022 року)
- Національний університет біоресурсів і природокористування України (2022). Дистанційне навчання у закладах вищої освіти: ризики та перспективи розвитку. https://nubip.edu.ua/node/100736
- Освіта.UA (2021). Рейтинг вишів «ТОП-200 Україна 2021». https://osvita.ua/vnz/rating/82821/
- Про затвердження Положення про дистанційне навчання (2013). Міністерство освіти і науки України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text
- Харківський національний університет радіоелектроніки (2021). Аналіз досвіду ЗВО Харківської області щодо використання дистанційних форм навчання та визначення шляхів впровадження змішаного навчання. https://nure.ua/wp-content/uploads/Benchmarking/analiz-dosvidu-zvo-harkivskoi-oblasti-shhodo-vikoristannja-distancijnih-form-navchannja-ta-viznachennja-shljahiv-vprovadzhennja-zmishanogo-navchannja-u-2020-2021-n-1.pdf
- Chegg.org (2021). Global Student Survey. https://www.chegg.org/global-student-survey-2021
