Де начгенштабу генерал Гєрасімов? — Тарас Жовтенко про символічне зникнення перед ескалацією
Оригінал – Facebook-сторінка автора
Коли вчора по всіх рос.пропагандистських помийках крутили вальдемара на завершенні «офіційної програми» навчань «запад-2025» на полігоні «муліно», мене (як і багатьох інших) не полишало питання: де начгенштабу генерал гєрасімов?
* * *
У вересні 2021 року гєрасім особисто інспектував початок тодішніх навчань (які зрештою переросли в повномасштабну війну) в тому самому «муліно»…
Цього разу вальдемара супроводжували тільки міністр оборони бєлоусов і його заступник по Африці і Близькому Сходу юнус-бек євкуров.
При чому транслювалися лише офіційні заяви вальдемара: звична пропагандистська муть про «защіту сувєрєнітєта і бєзапаснасті саюзнава гасударства» цілком в дусі підняття градусу напруги на Східному фланзі НАТО.
Офіційно кремлівські відбрехалися, що гєрасім зайнятий «на есвео», і тому не брав участі в офіційних заходах, повʼязаних з навчаннями.
На підтвердження цієї версії (і для заспокоєння общєствєнності) гєрасіма сьогодні таки показали – на інспекції «группіровкі войск «центр».
Дуже зручне і оперативне підтвердження офіційної версії про «зайнятість» рос.начгенштабу «на есвео».
Як на мене, підтвердження аж занадто зручне і оперативне.
* * *
Одразу згадую історію (яка була в подальшому опосередковано підтверджена) початку 2022 року – історію про те, як посварилися владімір владіміровіч і валєрій васільєвіч.
Кажуть, на етапі прийняття остаточного рішення щодо вторгнення в Україну, вальдемару на розгляд подали 2 стратегічні плани:
(1) т.зв «фсб-шний план» – гібридна операція по аналогії з захопленням українського Криму в лютому 2014, тільки масштабована на всю центральну й південну Україну; принцип дій той же - максимально мобільні (і, відповідно, легко озброєні) групи максимально швидко повинні були захопити контроль над ключовими точками.
В лютому 2014-го Криму це були обʼєкти звʼязку, логістики + політичного управління, в лютому 2022-го це мали бути ключові міста Центру і Півдня України, включно з Києвом (і вже в кожному з них – та сама схема, що й в Севастополі).
Для відволікання уваги і деморалізації проводилися масовані ракетно-бомбові удари по всій території України - куди могли дістати.
Такий хід мав деморалізувати українське суспільство і військово-політичне керівництво, ну і далі – запланований Київ і «парад» – «за 3 дня».
(2) план рос.генштабу – концентрація сил і засобів вс рф на східному (донбаському) напрямку з метою проломити нашу оборону, і далі – вихід в центр України (фактично те, чого кремль намагається досягти зараз, в тч і в рамках т.зв літньої наступальної кампанії), і досягнення фактично аналогічних цілей, що і в першому варіанті плану.
* * *
Такий підхід гєрасіма був цілком узгоджений і логічний – навіть попри те, що саме він вважається «автором» того, що потім помилково почали називати «доктриною гєрасімова».
Хоча насправді це ніяка не «доктрина», а 2 дуже толкові лекції перед керівництвом і викладачами рос.академії генштабу.
В першій лекції (січень 2013) гєрасімов виступав апологетом «асиметричних» війн і на основі подій «Арабської весни» фактично виклав методичні підходи майбутньої Кримської операції (хоча насправді концептуально т.зв «гібридний» підхід росіян – це американська концепція Network-Centric Warfare/NCW початку 2000-х + інструментарій «актівних мєропріятій» кдб).
Але вже друга лекція (березень 2019) гєрасімова базувалася не стільки на відносно успішному «гібридному» кейсі Криму, скільки на фактичному провалі спроби застосування цього кейсу в українських Донецькій і Луганській областях.
Там, для збереження власних «асиметричних»/«гібридних» сил того ж гіркіна від знищення з боку ЗСУ, рос.генштаб був змушений перейти від «гібридної» операції до фактично повномасштабних бойових дій з масованим використанням усіх видів і родів військ і з відкритим переходом українського кордону рос.БТГ (Дебальцеве, Іловайськ).
Після такого гіркого досвіду, у своїй другій лекції гєрасімов змістив акценти з «гібридної» складової бойових операцій на класичні, конвенційні сили – які, попри всі модні стратегічні «свістєлкі і пєрдєлкі» залишаються основою ведення бойових дій.
Ну а майбутнє цих бойових дій – масштабне збройне протистояння з «колективним Заходом» за глобальне домінування.
* * *
Отож, на початку 2022 р. більш реалістичний план рос.генштабу і самого гєрасімова був відкинутий вальдемаром - в угоду кіношно-феесбешному блокбастєру під назвою «брасок мангуста».
Така спроба фсб і самого вальдемара погратись «в салдатіков» призвела не лише до стратегічного провалу самого плану (так, що зрештою довелося повертатися до оновленого підходу гєрасімова з масованим використання зс) – вона ще й суттєво підірвала довіру рос.військових не лише до фсб-шної шобли, а й до самого вальдемара.
Кажуть, після стратегічного фіаско першого плану (коли «елітку» рос.арміі ЗСУ пустили на фарш), вальдемар приїхав на окрему зустріч з гєрасімовим і керівництвом генштабу і… просив пробачення за те, що «праізашла чудовіщная ашипка»(с).
Однак повністю ситуацію це не виправило, і саме тому прігожин до останнього опирався на серйозну підтримку таких персонажів з генеральськими погонами, як суровікін, тєплінскій тощо.
Зрештою, вальдемар (а з ним і фсб) взяли реванш – і пішли з чистками по міноборони і решті військового керівництва.
Але попри все, гєрасім лишився – його професійний досвід і розуміння справді неординарні і гідні поваги, навіть як на ворога.
* * *
І ось тепер, коли кремль стоїть на порозі чергового етапу ескалації війни – масштабування її на Східний фланг НАТО, гєрасім зникає в такий символічний момент…
Що приводить мене до думки, що в кремлі/бункері знову повторюється початок 2022 року.
Що фсб-шна шобла знову викотила (або готується викотити) черговий «гєніальний» план-брасок «НАТО за 3 дня!», який рос.«сапоги» вчергове дружно обматюкали і обплювали.
І цього разу гєрасіма взагалі засунули подалі – на вже майже непопулярну і проблемну тему «лєтнєва наступлєнія вс рф» в Україні.
До початку активної фази провокацій на Східному фланзі НАТО ще є час – від середини жовтня (всі ще мають у відсвяткувати 80-річчя ООН, і бути на ньому білими й пухнастими) і аж до лютого-березня 2026…
Весь цей час Кремль буде поступово піднімати градус напруженості і в Балтійському регіоні, і в Польщі, і не тільки з все більш масовими зальотами дронів.
Однак, очевидно, паралельно на мацквє знову розгортається традиційна боротьба «піджаков» і «сапогов» за те, чий «план пабєди» буде миліший серцю «дарагова фюрера».
Наприклад, медійно розкручений останнім часом (в тч дмітрієм алкогольєвічєм) план «Фінляндія» проти реалістичного плану «Сувалки-Калінінград»…
Чи будуть цього разу враховані попередні промахи, чи в кремлі знову підуть по вже знайомих граблях?
Спостерігаємо далі…
