Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 3419
28 липня 2017

Членство в ЄС і НАТО: експерт назвав “домашню роботу” на 10 років

Зовнішні чинники, зокрема внутрішня криза в ЄС та відсутність консенсусу серед членів НАТО, є насамперед перешкодою для членства України в цих структурах.

Про це сказав Олексій Гарань - професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, - представляючи основні результати експертного опитування.

"Більшість експертів вважають, що нам краще зараз зосередитися саме на виконанні Угоди про асоціацію з ЄС і потім переходити до постановки питання щодо членства. Це реалістична позиція. Тобто ми зафіксували нашу мету. У нас є домашня робота. Вона розтягнеться десь років на 10. Потім будемо переходити на наступний етап. Може, ситуація тоді буде більш сприятлива. Бо перешкоди для членства України в ЄС експерти визначають як наші внутрішні, так і зовнішні - тобто це криза в самому ЄС і зростання впливу євроскептиків", - сказав Гарань.

Водночас він зазначив, що всі експерти відзначають ратифікацію Угоди про Асоціацію та безвізовий режим з Європейським Союзом як найбільші успіхи України на шляху євроінтеграції. А те, що за підсумками останнього саміту Україна-ЄС не було вироблено спільної заяви, більшість експертів вважають певним опором з боку окремих членів ЄС.

Щодо НАТО, сказав Гарань, то всі опитані експерти вважають, що треба прагнути до отримання Плану дій щодо членства в НАТО, але половина вважають, що не треба ставити питання зараз. В цьому контексті він нагадав, що Президент України на зустрічі з послами Ради НАТО сказав, що ми прагнемо почати діалог щодо подачі заявки на ПДЧ в 2020 році.

"Проведення референдуму щодо членства в НАТО. Більшість експертів вважають, що в короткостроковій перспективі його не треба проводити. Ми виходимо з того, що результати будуть позитивні, це фіксують усі наші опитування, але все одно регіональний розподіл буде. Тобто на Півдні і Сході можуть перемогти противники НАТО", - зазначив Гарань.

По-друге, він навів приклад Грузії, яка провела такий референдум у 2008 році, були результати абсолютно позитивні, але руху нема.

"Тобто можна провести референдум, посилити напругу - і що далі? Тому більшість експертів говорять про те, що треба проводити референдум лише тоді, коли буде реальна перспектива членства. А основні перешкоди для вступу в НАТО більшість експертів бачать не внутрішні, а зовнішні - це неготовність самих членів НАТО, відсутність консенсусу і зовнішня агресія Росії", - підкреслив Гарань.

Утім, резюмував він, на сьогодні потрібно максимально використовувати співпрацю з НАТО для того, щоб наближатися до стандартів альянсу і реформувати сектор безпеки.

Експертне опитування "Саміти "Україна-ЄС", "Україна-НАТО" - що далі?" було проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва з 17 по 25 липня 2017 року серед експертів у сфері міжнародних відносин та профільних журналістів. Метою дослідження було дати оцінки успішності самітів та окреслити необхідні напрямки подальшої співпраці. Всього опитано 31 експерта.

Оригінал: УКРІНФОРМ

Останні новини з категорії Коментарі

Олексій Гарань: Незалежність почалась із запитань, на які система не мала відповідей

О. Гарань про руйнування радянських міфів, шлях частини людей від системи до державотворення та визрівання Незалежності задовго до 24 серпня...
23 серпня 2026

Федоров заявив про оновлення влади – Олексій Гарань пояснив, чи означає це розрив із Зеленським

Олексій Гарань відзначив, що Федоров озвучив суспільний запит на оновлення влади, але питання виборів залишається
19 серпня 2026

Те, що Росія зараз робить в Україні, вона може робити і в інших країнах Європи – Петро Бурковський попередив, навіщо Кремль накопичує балістичні ракети

Петро Бурковський – про ситуацію в Києві, російську стратегію ударів по Україні та потенційні ризики для Європи у разі подальшого накопиченн...
18 серпня 2026

Частина примусу Путіна – Тарас Жовтенко назвав дві ключові мети ударів по Новоросійську

Тарас Жовтенко проаналізував атаку по Новоросійську
15 серпня 2026