Чи стала Революція гідності рушієм розвитку громадянського суспільства – експертне опитування

Опитування
Перегляди: 1080
19 лютого 2019

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 14–17 лютого 2019 року провів опитування представників українських НДО з метою з’ясувати думки та оцінки щодо розвитку громадянського суспільства після Революції Гідності, його здобутки та втрати за останні 5 років та перспективи подальшого розвитку. Усього опитано 84 представники НДО.

 

  • Майже усі представники українських НДО, які взяли участь в опитуванні, погоджуються, що Майдан дав суттєвий імпульс розвитку громадянського суспільства в Україні. Третина опитаних вважають, що громадянське суспільство вже зробило значні кроки у своєму розвитку. Дещо менша частина вважає, що Майдан відкрив нові можливості розвитку, проте, які за певних умов можуть бути й не реалізовані. На думку опитаних, цей імпульс відбувся завдяки тому, що Майдан активізував громадянську активність людей, показав їхні можливості та силу, примножив «соціальний капітал» у суспільстві та виробив навички самоорганізації.
     
  • Нинішній рівень розвитку громадянського суспільства в Україні найбільша частка респондентів розцінює як середній, однак ще майже третина вважає його високим, що є позитивною оцінкою. Здебільшого позитивно оцінюють і ефективність впливу НДО на вирішення нагальних проблем держави, але ще чверть респондентів менш оптимістична та вважає вплив своїх організацій переважно неефективним.
     
  • Більшість респондентів вважає вплив громадянського суспільства на ухвалення рішень владою недостатнім у період до Майдану, але вони визнають, що цей вплив значно зріс після Революції гідності. Одразу після Революції у 2014-2015 роках громадянське суспільство мало найбільший рівень впливу на владу, який дещо зменшився протягом наступних років, але лишається суттєвим.
     
  • Відносини громадянського суспільства більшість представників НДО бажають бачити як партнерські у спільній діяльності. Конструктивна критика влади є доречною, на думку близько чверті респондентів.
     
  • На думку опитаних, найефективніше впливати на владу шляхом розробки матеріалів з аналізу політики та відповідних рекомендацій, яка має супроводжуватися публічними обговореннями, співпрацею зі ЗМІ. Головними перешкодами у співпраці з органами влади часто вважають небажання влади йти на таке співробітництво, її корумпованість та упереджене ставлення до НДО. Значною перешкодою, на думку респондентів, є й байдужість суспільства, а іноді й непрофесійність самих НДО.
     
  • До головних проблем в середовищі самих НДО респонденти відносять створення кишенькових організацій (при органах влади, партіях, олігархах), залежність діяльності НДО від донорів, слабкий зв’язок таких організацій із власне населенням та навіть надто високу амбітність без достатнього рівня кваліфікації і знань.
     
  • Щодо джерел фінансування, переважна більшість респондентів зазначили, що їхні організації отримують гроші від міжнародних донорів. Ще близько третини також назвали джерелом фінансування внески членів самої організації. Фінансування НДО українськими донорами чи бізнесом є ще менш поширеним.
     
  • Половина респондентів не вважають напади на діячів НДО системним явищем, але ще близько третини висловили думку, що останнім часом почався цілеспрямований наступ на незалежні НДО та громадських активістів.
     
  • Найважливішими тематичними напрямами діяльності НДО респонденти вважають контроль за владою та протидію корупції, захист громадянських прав та свобод, а також захист природного середовища. До необхідних методів діяльності відносять створення аналітичного продукту та дорадчу діяльність представників НДО при ухваленні рішень (у комітетах, громадських радах тощо).
     
  • Більшість респондентів поділяє думку, що люди найчастіше не долучаються до діяльності НДО через власну пасивність та байдужість до суспільного життя. Іншими найпоширенішими перешкодами є постійна потреба дбати про матеріальне забезпечення себе та родини, а також загальна зневіра у можливості захистити свої права.
     
  • Більшість представників НДО позитивно оцінюють те, що окремі громадські активісти стають політиками, оскільки це збільшуватиме їхній реальний вплив на ситуацію в країні та сприятиме якісному оновленню політики. В умовах же виборчої кампанії респонденти радять НДО зосередитися на аналізі програм кандидатів і партій та здійснювати громадський контроль за проведенням виборів шляхом делегування своїх представників як спостерігачів чи членів виборчих комісій.


ЗАВАНТАЖИТИ ТАБЛИЦІ ТА СПИСОК ОПИТАНИХ ЕКЕСПЕРТІВ

Останні новини з категорії Опитування

Громадський активізм та ставлення до реформ: суспільна думка в Україні

Національне опитування щодо громадянського залучення проведено в листопаді – грудні 2018 р.
14 травня 2019

Хто за кого проголосував: демографія Національного екзит-полу’2019 другого туру президентських виборів

Результати екзит-полу другого туру президентських виборів за демографічними показниками.
6 травня 2019

Суспільні настрої та оцінка громадянами ситуації на Донбасі - опитування на КПВВ

Опитування на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій та Луганській областях проведене 4 – 23 березня 2019 р.
25 квітня 2019

Деокупація та сталий мир: чи може влада та громадські організації сприяти процесу звільнення окупованих територій - опитування народних депутатів та держслужбовців

Опитування народних депутатів та державних службовців проведено з 11 по 24 квітня 2019 року.
25 квітня 2019
Top