Чи підтримують українці відкриття ринку землі, на яких умовах та на який захист своїх інтересів очікують

Опитування
Перегляди: 5304
27 вересня 2021

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 травня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Опитування проведено методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондентів.  Опитано 2020  респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснювалося в межах проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Для порівняння наводяться дані досліджень, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року та з 13 по 20 червня 2019 року.

Основні результати дослідження         

Яка частка українців має землю у власності та як вони нею розпоряджаються?

  • Майже половина українців (48%) зазначають, що не мають ніякої землі у власності. Ще 5% українців говорять, що вони мають землю у власності, але поки  вона  належним чином не оформлена (перебуває  у процесі оформлення). Водночас більшість українців, що володіють землею, все ж стверджують, що володіють нею офіційно у різних формах. 24% мають офіційно оформлену присадибну ділянку (город), 16% і земельний пай, і присадибну ділянку, а 7%   мають земельний пай (паї). 

Найбільше громадян, які не мають ніякої землі у власності, проживає на Сході – 56%, та Півдні України – 51%. Цікаво, що саме в цих регіонах мешканці частіше, порівняно з іншими регіонами, принципово виступали проти ринку землі. 

Очікувано, що громадян, які володіють землею, більше в селах – 77%, і менше в селищах міського типу – 56% та містах – 39%.

  • Більшість українців, що мають землю у власності, вирощують на ній продукти для потреб власної сім’ї (62%), або на продаж (5%). Ще 27% здають землю в оренду офіційно (наявні усі відповідні документи), а 10% – неофіційно (усна угода). І лише 7% відсотків українців зазначили, що земля пустує і не обробляється.

Містяни, які володіють землею, частіше зазначають, що використовують землю для вирощування продуктів для власних потреб. Натомість мешканці сіл дещо рідше використовують свої земельні ділянки з цією метою, натомість частіше здають їх у оренду.

Феномен, коли земля не обробляється, більш характерний для Західного регіону і найменш – для Півдня: серед тих, хто володіє землею, варіант «Земля пустує,  не обробляється» обрали 12% на Заході, 7% на Сході, 5% у Центрі, і всього 1% на Півдні України.

Чи підтримують українці відкриття ринку землі та на яких умовах?

  • 53% українців підтримують ідею ринку землі в тому чи іншому вигляді. 37% дотримуються думки, що земля в принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу.

Думки прихильників ринку неодностайні в тому, яким має бути цей ринок. Лише 5% вважають, що земля повинна бути у вільному продажу, без будь-яких обмежень. Решта громадян підтримують купівлю-продаж землі за певними умовами: 27% українців вважають, що землю продавати можна, але не іноземцям;  12% зазначили, що землю можна продавати, якщо є обмеження на величину площі, якою може володіти одна людина чи господарство; 10% підтримують ринок, якщо є законодавчо закріплена мінімальна ціна, нижче якої земля продаватися-купуватися не може.

На Півдні та Сході України значно більше тих, хто вважає, що земля в принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу: на Сході так вважають 42% мешканців, на Півдні – 45%, у Центрі – 39%, а на Заході – 26%.

Спостерігаються відмінності й у поглядах громадян, що підтримують ті чи інші політичні партії. Серед прихильників «ОПЗЖ» та «Батьківщини» більше противників ринку землі, якщо порівнювати з «Європейською Солідарністю» та «Слугою Народу». Варіант «Земля в принципі не може бути об’єктом купівлі-продажу» обрали 58% прихильників «ОПЗЖ» та 45% прихильників «Батьківщини», тоді як серед прихильників «ЄС» та «Слуги Народу» принципово заперечують ринок землі 34% та 26% відповідно.

Серед тих, хто не має землі у власності, противників ринку землі дещо більше (41%), аніж серед громадян, які володіють землею (34%).

  • 61% українців вважає, що людина, яка має у власності землю, повинна мати право її продати. При цьому частка тих, хто визнає таке право громадян, зростає (у 2019 році таких було 50%). Майже чверть українців (23%) не погоджуються, що громадянин повинен мати право продати свою землю.

Мешканці Західного регіону найчастіше погоджуються, що людина повинна мати право продати земельну ділянку, яка перебуває у її власності: у Західному регіоні 72% громадян погоджуються з таким правом порівняно з 62% на Сході, 58% – на Півдні України та 53% – у Центральному регіоні.

Політичні вподобання впливають на думку громадян стосовно цього питання. Прихильники «ОПЗЖ» та «Батьківщини» очікувано дещо частіше заперечують право людини продати землю, яка перебуває у її власності. Однак серед прихильників усіх партій переважає визнання такого права людини.

Чи збираються українці скористатися можливістю купити та продати землю, та як захистити права громадян після відкриття ринку?

  •   25% українців вважають, що захист власників паїв від погроз осіб, які хочуть скупити чи захопити землі, є одним із найнеобхідніших кроків, який дасть змогу  захистити права громадян після відкриття ринку землі. Ще 21% назвав необхідним кроком встановлення жорстких вимог щодо збереження та відновлення родючості землі для великих власників і орендарів. Схожий за суттю захід, а саме – встановити жорсткий контроль за дотриманням екологічних норм виробництва новими власниками землі – пропонують ще 18% українців. 

До того ж близько по 20% українців пропонують захистити від продажу  зе́млі спільного користування, які мають важливе значення для місцевих громад, та надати безвідсоткові кредити дрібним самостійним виробникам і фермерам на купівлю землі чи техніки.

Таким чином, у громадській думці немає єдиного «рецепту», як ефективно захистити права громадян у земельних відносинах. Проте найчастіше пропоновані заходи відображають декілька основних застережень, які й є джерелом недовіри до ринку землі:

  • по-перше, проблеми верховенства права породжують зневіру громадян у можливості захистити свою власність (землю) у разі зазіхань;
  • по-друге, громадяни остерігаються виснаження земель чи екологічно шкідливої активності нових власників;
  • по-третє, нинішній стан матеріального добробуту не дозволяє багатьом громадянам, які цього хотіли б, вести ефективне господарство на своїй землі.

Заходи держави, спрямовані на вирішення цих проблем, дали б змогу знизити рівень недовіри суспільства до ринку земель, а отже значною мірою й «деміфологізували» б публічну дискусію на тему ринку земель.

  •    Введення ринку землі істотно не вплинуло на економічну поведінку більшості громадян. 61% людей сказав, що не збираються нічого робити у зв’язку із відкриттям ринку землі. Бажання скористатися новими можливостями висловили 11% громадян: 5% хотіли б продати землю, яку вони мають, 6% – хотіли б докупити ще землі.
     

Дещо відрізняються наміри тих, хто вже сьогодні має землю у власності, та тих, хто її не має. Серед власників землі близько 15% бажали б скористатися можливостями ринку землі та купити чи продати земельну ділянку. Натомість таких лише 6% серед тих, хто землі сьогодні немає. Ті ж власники землі, які сьогодні здають свої земельні ділянки в оренду, здебільшого воліли б лишити землю у того самого орендаря. Так, попри політизованість та публічну міфологізацію цього питання, відкриття ринку земель матиме реальні відчутні наслідки для близько 1015% громадян.

Пресреліз з таблицями розподілів відповідей

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024