Чи готове суспільство до виборів? Чи потрібне оновлення влади? – Олексій Гарань
Чи можливі вибори в умовах війни, як може оновлюватися влада, чим завершиться протистояння Зеленського й опозиції та які перспективи має український парламент – у токшоу Першого телеканалу «Новий відлік» з Властою Лазур своїми міркуваннями поділився професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
Насамперед він прокоментував результати нещодавнього опитування Київського міжнародного інституту соціології, згідно з якими 59% українців сьогодні довіряють президентові, тоді як 34% – не довіряють. Науковець зазначив, що ці цифри важливо розглядати в контексті динаміки останніх років – нинішній рівень довіри вищий за показник лютого 2022-го (37%), але помітно нижчий за рекордні 90% на початку повномасштабної війни.
За словами Олексія Гараня, довіра до президента в Україні завжди мала циклічний характер.
«Коли відбувалося обрання, у всіх президентів усе зашкалювало, була довіра, люди вірили, що життя зміниться на краще. А потім десь через пів року-рік вона різко падає. Зеленський повторював динаміку своїх попередників», – пояснив професор політології.
Ця закономірність частково пояснює, чому рейтинги зростають чи падають навіть без кардинальних змін у політиці. Втім, війна суттєво змінила тенденцію – у критичний момент українці згуртувалися навколо лідера, і довіра різко зросла. На початку вторгнення вона підскочила до 90%.
«Це не можна вважати цілком закономірним. Адже можна уявити, що в інших країнах у подібній ситуації могла б виникнути розгубленість. В українців цього не сталося. Навпаки, ми згуртувалися – і саме це дуже характерно для нашого народу. Звідси й різке зростання довіри до Володимира Зеленського як до головнокомандувача і президента країни, що чинить опір агресії. Тож у цьому сенсі довіра виглядала закономірною. А згодом, так само закономірно, почався процес її падіння», – зауважив науковець.
Згодом, за словами Олексія Гараня, довіра знову знизилася, коли очікування громадян зіткнулися з реальністю.
«Падіння довіри в 2023–2024 роках пов’язане з нереалізованими очікуваннями від контрнаступу та корупційними скандалами. Влада не готувала суспільство до тривалої війни», – зазначив Олексій Гарань.
Водночас миттєво змінювати баланс довіри можуть і зовнішні політичні події.
«Те, що відбулося в Овальному кабінеті, було справді ганебним. Було очевидно, що Трамп свідомо заманив Зеленського в пастку. Поведінка Трампа, а особливо Венса, була відверто хамською. І саме це, на мою думку, дуже сильно сприяло об’єднанню українців навколо президента, який уособлює країну. Настільки нахабно це було зроблено, що суспільство інстинктивно згуртувалося. І результати соціології це підтвердили – найвищий показник довіри сягнув 74%. Це колосальна цифра!», – наголосив політолог.
Сьогодні, щоб підтримувати довіру до президента, влада вдається до кроків, які видаються радше як політичний розрахунок, зокрема, йдеться про рішення відкрити кордони для молоді.
«Виїзд молоді мав серйозну політичну складову. Але, ймовірно, не лише її. Адже це справді можна розглядати як показник того, що ми довіряємо. Я процитую Еллу Лібанову, яка сказала, що це позитивний сигнал. Але при цьому позитивні сигнали не завжди ведуть до позитивного результату», – зауважив Олексій Гарань.
Не менш показовими є й соціальні ініціативи влади.
«Оці виплати, які йдуть, вони ж ідуть за рахунок бюджету. І тепер ми бачимо, що бюджет у нас незбалансований. Тут дійсно великий елемент соціального популізму і невиправданості», – прокоментував він.
Мова йде, зокрема, про так звану «тисячу від Зеленського» чи «Національний кешбек». Формально їх подають як стимулювання українського виробника, проте економісти й опозиція наголошують: такі програми радше спрямовані на підвищення рейтингу влади, ніж на реальний економічний ефект.
Коментуючи питання можливості проведення виборів, Олексій Гарань наголосив, що голосування у нинішніх умовах практично неможливе. Причина – не лише загроза обстрілів, а й ризик, що Кремль використає виборчий процес для дестабілізації.
«Ситуація настільки заплутана з юридичної й безпекової точки зору, що ми не можемо провести вибори без ризику для країни. Це може бути використано росіянами», – акцентував він.
Водночас суспільний запит на оновлення влади зростає, адже і президент, і парламент, і місцеві органи вже перевищили свої строки повноважень.
«Зрозуміло, що влада в таких обставинах ‘’бронзовіє’’. Очевидно, що потрібне оновлення влади», – зазначив експерт.
Одним із можливих варіантів міг би стати уряд національної єдності. Проте, за словами Олексія Гараня, нинішня влада не готова ділитися відповідальністю з опозицією.
«Ідея уряду національної єдності, на мою думку, могла б частково зняти напругу. Це означало б розподіл відповідальності між владою та різними течіями опозиції. Але ми бачимо, що нинішня влада на це не йде. Створити такий уряд у нинішніх умовах протистояння – складно. Йдеться не обов’язково про участь самого Порошенка, адже до уряду могли б увійти й інші представники опозиції чи технократи. Проте влада не бажає цього робити», – зауважив він.
При цьому слід враховувати, що монобільшості «Слуги народу» в парламенті фактично вже немає. Формально фракція налічує понад 220 депутатів, але на практиці президентська сила не здатна самостійно ухвалювати ключові рішення.
«Майже всі важливі голосування відбуваються завдяки співпраці з уламками ОПЗЖ. Вони дають голоси Зеленському, щоб забезпечувати голосування, але ми маємо розуміти, на багатьох із них є компромат, і тому Офіс президента може їх тримати на гачку», – пояснив Олексій Гарань.
Це робить позиції президента в парламенті ще вразливішими. А от щодо майбутніх виборів політолог прогнозує, що президентські перегони після війни найімовірніше зведуться до конкуренції двох ключових фігур – Володимира Зеленського та Валерія Залужного.
«Попри те, що сам Залужний не заявляв про плани балотуватися, суспільство бачить головне протистояння саме між ним і Зеленським», – зазначив науковець.
З парламентськими виборами ситуація складніша. Соціологія показує різні конфігурації – від умовних партій Зеленського й Залужного до «партії військових». За чинним виборчим кодексом вибори до Верховної Ради мають проходити за пропорційною системою з відкритими списками, тож ніхто з гравців не отримає одноосібної більшості.
«Буде потрібна коаліція. І тут виникає феномен ‘’золотої акції’’ – можливості невеликої сили стати вирішальною у формуванні уряду», – каже професор політології.
Такою силою може стати, наприклад, «Європейська солідарність», яка стабільно тримає 8–10% підтримки.
Підсумовуючи, Олексій Гарань наголосив, що соціологія все ще свідчить не на користь проведення виборів у час війни, але динаміка поступово змінюється.
«У 2023 році понад 80% громадян виступали проти проведення виборів під час війни. Зараз ця цифра знизилася до 60–70%. Люди втомлюються від невирішених проблем і хочуть змін», – констатував науковець.
Водночас він ще раз акцентував, що проведення виборів у нинішніх умовах неможливе, а громадська думка допомагає владі відбивати тиск Заходу, який наполягає на виборчому процесі навіть під час війни.
