Аналітика
Перегляди: 321
27 червня 2024

Бізнес Чернігівщини через два роки після звільнення: проблеми і перспективи

Лариса Бєлич 
у співавторстві з Миколою Кірєєвим  (м. Чернігів)

За короткий період окупації та активних бойових дій, що тривали на Чернігівщині трохи більше місяця, російські війська встигли знищити або пошкодити 250 підприємств приватного бізнесу. Збитків також зазнали 245 фізичних осіб-підприємців.

Оскільки область є переважно аграрною, то серйозних збитків зазнало сільське господарство – близько 80% території Чернігівщини перебувало в окупації або в зоні інтенсивних бойових дій. Крім того, страждає прикордоння, яке постійно зазнає обстрілів. Внаслідок цих чинників у 2022 році сільськогосподарський сектор виробництва скоротився на 20%.

Що стосується промисловості, то її показники також впали – вона скоротила своє виробництво на чверть, а деякі підприємства вимушені були релокуватися у західні регіони країни. Крім того, значно впав експортний потенціал області – його зниження оцінювалося у 40%  порівняно з 2021 роком.

Загалом же станом на кінець березня 2022 року в області працювало лише 15% бізнесу. Найбільше постраждала торгівля, де  було зруйновано або понівечено 229 об’єктів, у сільському господарстві постраждало 65 підприємств.

Якщо говорити про промисловий сектор, то тут найбільше дісталося бізнесу,  зосередженому в Чернігові – обласний центр понад місяць перебував в оточенні, а у його передмістях точилися важкі бої. До того ж росіяни постійно завдавали артилерійський та авіаційних ударів по місту. Деякі підприємства, зокрема, «Чернігівський автозавод», «Український кардан», «Верес», «Бірвіль» та інші, були майже знищені.

Ситуація в бізнесі на сьогодні

За два роки, що минули від звільнення області від російських окупантів, бізнес так і не зміг відновитися повністю і вийти хоча б на показники 2021 року. За словами голови Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, наразі в області відновили роботу 90% підприємств та бізнес-структур, які були присутні в її економіці до початку повномасштабного вторгнення. Однак говорити про те, що вони працюють на повну потужність, поки що зарано – більшість компаній, які відновили роботу, так і не змогли вийти на свої показники дворічної давнини.

Джерело: Чернігівська ОДА

Причини цього очевидні: відновити пошкоджене виробництво в умовах війни – завдання не з легких. Це ускладнюється ще й відтоком  кваліфікованої робочої сили, зокрема й внаслідок мобілізації, що створює кадровий голод. Війна також негативно вплинула  на ланцюги поставок, замовлення, логістику та оборотний капітал тощо.

Влада області, здається, розуміє проблему, хоча й висловлює обережний оптимізм щодо подальшої долі економіки. Як заявив радник голови Чернігівської ОВА Андрій Подорван, протягом 2023 року економічні показники мали тенденцію до стійкого зростання порівняно з 2022 роком. За підсумками січня-жовтня 2023 року індекс промислової продукції становив 124,5 % до відповідного періоду 2022 року.

Не можна також сказати, що в Чернігівській ОВА сидять, склавши руки, і чекають, поки ситуація врегулюється сама собою. Щоб стимулювати відновлення та створення нового бізнесу, область співпрацює з міжнародними організаціями та бере участь у національних програмах, які надають грантові та кредитні кошти підприємцям. Загалом у 2023 році такі кошти на  розвитку власного бізнесу отримали понад 200 осіб.  

Джерело – Суспільне.Чернігів

Однак статистика свідчить, що не все так райдужно і гладко, як того хотіла би влада. Кількість суб’єктів господарювання в області стрімко скорочується. Це визнає і голова ОВА В’ячеслав Чаус. Він  поінформував, що в області закривається більше підприємств, ніж створюється.

Те, що в області негаразд із бізнесом, підтверджують і бюджетні показники – у 2024 році Чернігівщина планує отримати 1 мільярд 979,5 мільйона гривень доходу. Хоча найбільше область втрачає через вилучення військового ПДФО – майже 700 мільйонів гривень – однак, якщо порівняти цифри, то стає зрозуміло: бюджет скоротився не лише внаслідок втрати ПДФО. Так, у 2023 році область мала у своєму розпорядженні 2,5 мільярда гривень, а у буремному 2022-му – 2,9 мільярда. Частина недоотриманих коштів – саме те, що не додасть до бюджету бізнес.

Бізнес відчуває прес з боку держави

Одна з причин – постійний тиск на бізнес з боку державних органів. Про це говорять самі підприємці, це змушена визнати й влада. За словами В’ячеслава Чауса, бізнесмени області продовжують скаржитися на роботу податківців та інших силових структур.

Джерело: Суспільне.Чернігів

Насправді ситуація набагато серйозніша, ніж каже голова Чернігівської ОВА. Проблем цілий комплекс: постійні перевірки з боку контролюючих органів, посилення тиску силовиків, блокування податкових накладних, відсутність відповідальності з боку чиновників за свої неправомірні дії тощо. До всього цього додаються обстріли прикордоння, зруйнована логістика, кадровий голод та відсутність достатнього фінансового ресурсу для модернізації і поповнення обігових коштів.

Як наголошує голова Федерації роботодавців Чернігівщини, директор ТОВ "ПК «Пожмашина»" Олег Авер’янов, «це не поодинокі випадки, а система».

Джерело: Час Чернігівський

Особливо багато нарікань у бізнесу області на Державну аудиторську службу, точніше – до керівника її Північного офісу Олександра Кондрашова, призначення якого на цю посаду викликає чимало запитань.

Джерело: Час Чернігівський

Те, що Північний офіс Держаудитслужби діє не зовсім професійно, підтверджує і адвокат Олексій Кінебас, який представляє підприємців області у судах:

«Сьогодні спостерігається аномальна кількість звернень до нас як до адвокатів. Ми не фіксували протягом багатьох років такої кількості звернень з приводу спорів з Держаудитслужбою. На щастя, суди майже завжди стають у цьому випадку на бік замовника або виконавця даних робіт. Тобто Держаудитслужба майже всі ці суди програє. Але тим не менше, вона системно продовжує виносити відповідні акти, тобто проводити відповідні перевірки й весь час  повторювати одну й ту саму ситуацію».

Джерело: Час Чернігівський

Однак тиск на бізнес не обмежується лише діями аудиторської служби. До цього процесу долучаються також інші державні органи. Представники бізнесу скаржаться на дії податківців, які масово блокують податкові накладні, що заважає нормальній роботі підприємств. І знову бізнес змушений звертатися за захистом своїх прав до суду. Переважну більшість позовів проти податківців вони виграють, однак поки суд не ухвалить відповідне рішення, кошти підприємств залишаються заблокованими, що часто ставить їх на межу банкрутства.

 За словами  директора ТОВ «Еко Соя Продукт» Олексія  Костирка, він збирається перенести свій бізнес в іншу область. Внаслідок цього роботу втратять майже три десятки людей, а бюджет Чернігівської області недоотримає понад сто тисяч гривень щомісяця. І все це – результат дій податківців.

Джерело: Суспільне.Чернігів

Відчуває бізнес області й аномальну  увагу з боку інших правоохоронних органів: поліції, СБУ, БЕБ, НАБУ, ДБР тощо. Засновник компанії PET Technologies, що виготовляє  прес-форми і машини для видування ПЕТ-пляшок, Олександр Суворов зазначив:

«Бізнесом займається СБУ, БЕБ, НАБУ, ДБР – хто завгодно... Якого біса? Що СБУ робить у приватному бізнесі?»

Слова Олексія Костирка й Олександра Суворова підтверджує і Олег Авер’янов:

«Я вхожу в президію роботодавців України. У всіх такі самі проблеми. Бізнес готовий відповідати за порушення, якщо таке було. Але у нас така сама вимога до влади: якщо якийсь прокурор чи працівник ДБР порушив проти мене кримінальну справу і не довів її в суді, він також має нести відповідальність за заподіяні підприємству через цю справу збитки. Як мінімум, звільнення з посади».

Інші виклики

Втім, виклики для чернігівського бізнесу не обмежуються проблемами з правоохоронними органами. Як уже зазначалося, прикордонна смуга області – фактично 20 кілометрів вздовж кордону з росією і Білоруссю – наразі фактично «мертва зона»: звідти виїхали як і бізнес, так і населення. А це – втрата величезних обсягів сільськогосподарських земель.

Ще одна болюча тема – кадровий голод. Насамперед йдеться про нестачу кваліфікованих кадрів для промисловості та сільського господарства. Частина з них виїхала за кордон, проте наразі найбільшим викликом для виробників є мобілізація. Переважна більшість виробників працює «по білому», тому працівники оформлені згідно з нормами чинного законодавства, що дає можливість органам ТЦК і СП безпроблемно їх мобілізувати до лав ЗСУ. Наявна наразі система бронювання не рятує – замінити спеціалістів, які набували свого досвіду роками, ніким.

Джерело: Суспільне.Чернігів

Війна сильно ускладнила логістику та експорт – значна частина продукції транспортувалася через Білорусь та росію, не кажучи вже про те, що ці країни були серед основних покупців.

Істотно впливає на ситуацію  і відсутність коштів для відновлення та розвитку виробництва. Особливо гостро це питання стоїть для тих підприємців, чий бізнес було зруйновано внаслідок бойових дій.

Виробники, особливо військової продукції, говорять також про те, що держава не хоче купувати їхню продукцію, воліючи більшість речей для утримання війська замовляти за кордоном: одяг, частину продуктів, боєприпаси тощо. У такий спосіб українські гроші, замість того, щоб розвивати вітчизняну економіку, йдуть за кордон.

Бізнес чекає на підтримку уряду

Однак, як уже зазначалося, головною проблемою бізнесмени Чернігівщини вважають тиск з боку держави. Як не дивно, з ними згодні і в уряді. Заступниця міністра економіки Надія Бігун нещодавно заявила, що Кабмін розробляє «механізм захисту бізнесу від впливу силовиків». Коли він буде розроблений, чи розроблять його взагалі і як цей обіцяний механізм працюватиме на практиці – невідомо.

До того ж дії держави у цьому напрямку протягом останніх років викликають скепсис. У приватних розмовах деякі бізнесмени кажуть, що продають свій бізнес і взагалі їдуть з України. Ці слова підтверджує і перегляд оголошень на відповідних ресурсах. Хочеться, звісно, сподіватися на краще, але перспективи щодо відновлення вітчизняного бізнесу поки зовсім не втішні. Втім, поживемо – побачимо.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Кадровий голод. Що відбувається на ринку праці України під час війни

Звуження поля застосування праці, його структурні та якісні зміни, масштабні потоки вимушених переселенців і мобілізація поглибили - про пр...
10 липня 2024

Туристичний сезон 2024: Одеса перед викликами третього літа повномасштабної війни

Про особливості цьогорічного туристичного сезону в Одесі, його принади, проблеми та зусилля їх подолати – в статті Михайла Шабанова
5 липня 2024

Вплив російської пропаганди на дипломатію в спорті в умовах підготовки Олімпійських ігор-2024

Вплив російських ІПСО та пропаганди на спортивну дипломатію аналізує Дмитро Теплов
3 липня 2024

Бізнес Чернігівщини через два роки після звільнення: проблеми і перспективи

Про стан бізнесу у Чернігівській області за два роки після від звільнення регіону від російських окупантів - у статті Миколи Кірєєва та Лари...
27 червня 2024