Безпека, оборона та деокупація: порядок денний для майбутнього парламенту

Аналітика
Перегляди: 483
18 липня 2019

 

Олексій Гарань,
науковий директор
Фонду "Демократичні ініціативи"
імені Ілька Кучеріва

 

Цей матеріал базується на аналізі програмних документів партій, результатах соціологічних опитувань щодо зовнішньополітичних вподобань українців та дискусій між партіями та експертами. Зокрема, 11 липня в "Укрінформі" відбулася третя з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи Виборча Рада UA та Реанімаційного Пакету Реформ. Ця дискусія мала назву «Безпека, оборона та деокупація у планах майбутнього Парламенту». У ній взяли участь партії-лідери передвиборчих рейтингів: «Слуга Народу», «Європейська Солідарність», «Батьківщина», «Голос», а також урядова «Українська стратегія Гройсмана»; «Сила і честь» була цього разу відсутня, а «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) взагалі не відвідувала ці дискусії (див. список представників від партій та експертів). При цьому організатори просили представників партій висловлювати не особисту, а саме партійну позицію.

Аналізуючи п’ять наведених нижче проблемних блоків, можна спробувати зазирнути за обрій парламентських виборів: показати не тільки і не стільки, що роз’єднує, а що саме партії спільно можуть зробити у майбутньому парламенті. А громадянське суспільство і експертне середовище вимагатиме зробити те, що партії наобіцяли в ході виборів.

Блок 1  – європейська, євроатлантична інтеграція України (детальніше див. стенограму дискусії)

Усі партії за НАТО і ЄС, хоча часто не вистачає конкретики і у низки партій ці питання формулюються достатньо аморфно. Так, наприклад, у програмі «Слуги народу» йдеться лише про «розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО», тому важлива наявність проєвропейської орієнтації у більшості українських виборців: переважна більшість виборців партій «Голос» (86%), «Європейська солідарність» (85%), «Слуга народу» (62%), «Батьківщина» (59%)  вважають, що Україна в перспективі повинна приєднатися до Європейського Союзу. Також виборці партій «Європейська солідарність» (80%), «Голос» (75%), «Слуга народу» (47%), «Батьківщина» (47%)  вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО (детальніше про настрої виборців див. тут).

Важливо, що партії підтримують або принаймні не заперечують необхідність оновлення закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики»; наповнення конкретикою Річного національного плану (РНП) Україна-НАТО з конкретними вимірювальними результатами замість розмитих формулювань; необхідність впровадження демократичного, цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, у тому числі за розвідувальними структурами; реформу СБУ та позбавлення невластивих їй функцій, насамперед в економічній сфері; необхідність посилення офісу віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції для максимально ефективної роботи цього офісу; підвищення ролі профільних комітетів Верховної Ради, зокрема у розгляді стратегій та концепцій зовнішньої політики, у призначенні послів та керівників оборонного і розвідувальних відомств.

Блок 2 - політика санкцій та економічна політика щодо Росії, енергетична безпека.

Партії не заперечують висунуту експертами пропозицію формування державної концепції щодо Російської Федерації - базового документу щодо правил гри українських акторів на російському напрямі в економіці, політиці, гуманітарній та інформаційній сферах. Група експертів вже почала цю роботу за участі Дипломатичної академії при МЗС України, можливо, тут варто об’єднати зусилля із майбутніми парламентськими партіями.

Усі партії говорять про необхідність чіткого санкційного режиму проти Росії, його прозорості (потрібні зрозумілі правила взаємодії з країною-агресором, «бо у нас так виходить, що торгувати картоплею на лінії розмежування не можна, а вугіллям з Росією можна»); скасування «Вільної економічної зони Крим» (хоча щодо останнього у нинішньому парламенті всі теж наче «за», а «віз і нині там»).

Ніхто із партій не пристав на пропозиції «ОПЗЖ» щодо знижки на природній газ за рахунок поступок Росії. Усі - за підписання контракту на транзит газу на європейських умовах. Але вже 31 грудня 2019 р. закінчується діючий контракт «Газпромом», і на сьогодні дієвого плану, як мінімізувати ці негативні наслідки, поки немає.

Окремо виділимо питання, підняте В. Омельченком, директором енергетичних програм Центру Разумкова, який вважає, що на сьогодні компанія ‘’Нафтогаз’’ фактично не контролюється державою, адже більшість в наглядовій раді складають іноземці. Питання сформульоване радикально, потрібна експертна дискусія, зокрема і з представниками партій.

Блок 3 -  питання деокупації та реінтеграції Донбасу та Криму, зокрема політики щодо громадян України на окупованих територіях; блок 4 – інформаційна безпека України.

Серед основних завдань: питання адміністративних послуг, надання документів українського зразка мешканцям цих територій, освітня політика по відношенню до окупованих територій, максимальне забезпечення виїзду звідти абітурієнтів, надання їм нових можливостей вступу до українських навчальних закладів, облаштування контрольних пунктів в’їзду-виїзду. Інакше кажучи, максимальне використання soft, smart power.

Це правда, що загальна цифра виплачених фізично пенсій з серпня 2014 р. по червень 2019 р. складає майже 100 млрд. гривень. Держава дійсно виплачує їх великій кількості пенсіонерів, що проживають на окупованих територіях (600 тис. пенсіонерів лише в червні), але, «змушуючи їх обманювати державу», бо всі ці 600 тис людей отримують довідку внутрішньо переміщених осіб для того, щоб отримувати свої пенсії і кожні 60 днів перетинати контрольні пункти в’їзду/виїзду. У той же час є заборгованість (більше ніж 70 млрд. грн.) перед пенсіонерами, які маломобільні і не можуть перетинати лінію зіткнення.

До сьогоднішнього дня внутрішньо переміщені особи не мають права голосувати за мажоритарного кандидата на парламентських виборах, не мають права голосувати на місцевих виборах.

Було відзначено, що 31 грудня 2019 р. завершується не тільки контракт із «Газпромом», але також і термін дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». І тут теж є питання, чи буде прийнято рішення щодо продовження терміну його дії. 

У цьому контексті Центр Разумкова пропонує прийняти державний законодавчий акт щодо принципів діяльності української влади на деокупованих територіях. Аргументація: мешканці цих територій мають знати, з чим прийде українська влада, знати, що не буде репресій, що є презумпція невинуватості.

Було обговорено питання щодо введення миротворчого контингенту і формування тимчасової перехідної адміністрації. Але представник «Батьківщини» заявив про нереалістичність введення миротворчого контингенту і натомість наголосив на необхідності Будапештського формату, а представник партії Гройсмана вважає, що на перехідний період має бути запроваджене пряме правління» з Києва, яке могло б тривати до10 років, і на цей термін місцеві вибори було б відкладено.

У цій частині дискусії серед експертів виникла ідея дуже короткого бліцу: «Чи можливі прямі переговори із лідерами бойовиків?» Всі партії сказали «Ні». Це важливо, бо, наприклад, згідно з опитуванням «Демініціатив» і Центру Разумкова, електорат «Слуги народу» і «Батьківщини» розділений з цього питання.

 Які компроміси Ви вважаєте прийнятними для припинення війни на Донбасі? – ПРОВЕДЕННЯ ПРЯМИХ ПЕРЕГОВОРІВ З КЕРІВНИКАМИ САМОПРОГОЛОШЕНИХ «ДНР» І «ЛНР»

 

 «Батьківщина»

 «Голос»

 «Європейська солідарність»

 «Опозиційна платформа - За життя»

 «Слуга народу»

Прийнятно

46,1

23,8

28,4

74,6

44,1

Неприйнятно

37,6

48,5

58,1

16,0

39,3

Важко відповісти

16,4

27,7

13,5

9,4

16,6

Всі партії погодилися з необхідністю посилення заходів щодо інформаційної безпеки, обмеження можливостей для російської пропаганди в Україні, її ретрансляції каналами, які вважаються українськими. Зокрема, йшлося про необхідність зміни законодавства про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення і збільшення її повноважень, але не за рахунок порушення свободи слова. Тут потрібно бути виваженим, залучати наших і міжнародних фахівців у якості експертів для розробки і внесення відповідних законодавчих змін.

Блок 5 - політика оборонних витрат, реформа оборонної промисловості

Усі партії погоджувалися з необхідністю реформувати «Укроборонпром» («це і наша гордість, і наш біль»), проведення його міжнародного аудиту. Більшість даних про оборонні закупівлі має бути розсекречена, профільний комітет має право знати повне оборонне замовлення, але ця інформація має певне обмеження з огляду на стратегічне значення. Йшлося також про погодження процедури закупівель з відповідними комітетами Ради у випадках їх високої вартості.

Таким чином, видається, що з багатьох безпекових питань партії можуть знаходити домовленості, хоча диявол, як відомо, у деталях. Тому важливо, щоб їхній діалог з громадянським суспільством і експертами не припинявся. Громадянське суспільство відрізняється ініціативністю та незарегульованістю.  Буквально на цьому тижні з’явилася нова пропозиція «Дай п’ять»: «5 базових рішень для нового парламенту по деокупації і реінтеграції» - вони більше інституційно-організаційні, але це як перший крок, який «дозволить новим обранцям відчути свою важливість і значущість у розв’язанні проблематики окупованих територій, а нам - досягнути «завдань-мінімумів». Також днями «Портал зовнішньої політики» запропонував питання, які варто включити до майбутньої коаліційної угоди та програми нового уряду.

Новий парламент покаже, наскільки обрані партії будуть виконувати свої обіцянки у сфері безпеки. Але громадянське суспільство і експертне середовище будуть цього вимагати, моніторити виконання обіцянок і здійснювати відповідний тиск.

____________________________

Цей матеріал підготовлений Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.  

 

Top