Попри потужну інформаційну кампанію з боку Росії і тих ЗМІ в Україні, які перебувають під контролем «Опозиційної платформи – За життя» (тобто Медведчука-Льовочкіна-Фірташа), геополітичні настрої українців, починаючи з 2014 р., залишаються переважно незмінними. Це підтверджують дані різноманітних соціологічних опитувань, згідно з якими більшість українців підтримує курс на ЄС і НАТО, зокрема і дані опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. І.Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова 13-20 червня 2019 р.
Звичайно, існують суттєві регіональні відмінності, які відображаються і на партійних електоратах. Нижче наводяться дані щодо тих партій, які станом на сьогодні долають 5%-й бар’єр (оскільки через меншу електоральну підтримку прихильники інших партій статистично недостатньо представлені у вибірці).
Виборці партій «Голос» (86%), «Європейська солідарність» (85%), «Слуга народу» (62%), «Батьківщина» (59%) вважають, що Україна в перспективі повинна приєднатися до Європейського Союзу. Натомість виборці партії «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) віддають перевагу або приєднанню до Євразійського економічного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (39%) або неприєднанню ані до Європейського, ані до Євразійського союзів (44%).
Табл. 1. Якби Ви мали обрати лише один варіант, то до якого союзу, на Вашу думку, Україна, скоріше за все, в перспективі повинна приєднатися?
Батьківщина | Голос | Європейська солідарність | Опозиційна платформа - За життя | Слуга народу | Україна загалом | |
До Європейського Союзу | 59,4 | 86,1 | 85,1 | 12,2 | 61,6 | 60,7 |
До Євразійського економічного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном | 7,3 | 0,0 | 2,0 | 38,7 | 4,9 | 7,9 |
Не приєднуватися ані до Європейського, ані до Євразійського Союзів | 23,6 | 8,9 | 10,1 | 43,6 | 25,3 | 23,1 |
Важко відповісти | 9,7 | 5,0 | 2,7 | 5,5 | 8,2 | 8,4 |
Виборці партій «Європейська солідарність» (80%), «Голос» (75%), «Слуга народу» (47%), «Батьківщина» (47%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО. Натомість виборці партії «Опозиційна платформа – За життя» віддають перевагу або позаблоковому статусу (50%) або військовому союзу з Росією та іншими країнами СНД (25%).
Табл. 2. Який варіант гарантування безпеки був би, на Вашу думку, найкращий для України?
Батьківщина | Голос | Європейська солідарність | Опозиційна платформа - За життя | Слуга народу | Україна загалом | |
Вступ до НАТО | 47,3 | 75,2 | 80,4 | 9,4 | 47,3 | 50,0 |
Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД | 9,7 | 0,0 | 2,7 | 25,4 | 4,8 | 6,8 |
Позаблоковий статус України | 26,1 | 9,9 | 10,8 | 50,3 | 26,9 | 25,3 |
Інше | 0,6 | 1,0 | 1,4 | 3,3 | 2,8 | 1,9 |
Важко відповісти | 16,4 | 13,9 | 4,7 | 11,6 | 18,2 | 16,1 |
Як видно з вищенаведених даних, найбільший відсоток європеїстів і євроатлантистів - серед електорату «Європейської солідарності» та «Голосу». Це передбачувано. Позитивним є і те, що ці категорії складають більшість і серед виборців «Слуги народу». І це дуже добре, бо у програмі «Слуги народу» йдеться лише про «розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО». Тому важливо, що більшість електорату цієї сили настроєна на продовження курсу на вступ до цих структур, закріпленого наразі у Конституції України. Серед електорату «Слуги народу» лише 5% орієнтується на Росію, але чверть електорату підтримують курс неприєднання до геополітичних союзів, тобто сумарно майже третина електорату партії не підтримують курс на НАТО і ЄС. Несподівано, що практично такі саме результати характерні для електорату «Батьківщини», яка декларує курс на ЄС і НАТО. Але така певна розмитість електорату цієї сили, мабуть, і пояснює, чому номером 2 у її виборчому списку є С.Тарута, партія якого «Основа» у своїй Платформі чітко виступає проти вступу до НАТО і підтримує нейтральний статус України (який, як відомо, не врятував Україну від російської агресії).
Насправді, в програмах більшості партій курс на ЄС і НАТО декларується в загальній формі, без якоїсь конкретики, а як саме це буде відбуватися. А в «Української стратегії Гройсмана» є згадка про план дій щодо членства в НАТО, але словосполучення «ЄС» взагалі відсутнє.
Оскільки програми занадто загальні, очевидно, треба безпосередньо уточнювати у партій, як саме вони бачать реалізацію тих або інших кроків. І це мають робити журналісти та експерти. Позитивним прикладом є відповіді партій (за винятком ОПЗЖ) на питання «Європейської правди». Питанням зовніщньої політики і безпеки буде присвячена третя експертна дискусія Виборчої Ради UA і Реанімаційного пакету реформ з представниками ключових партій (ОПЗЖ знову ж таки не буде).
Радше за все, для широкого кола виборців експертні дискусії не матимуть вирішального значення. Але витягти з партій конкретику – просто необхідно. Адже потім, вже після виборів ми можемо і будемо питати, як саме партії-переможці здійснюють або не здійснюють те, що нам пообіцяли. Саме на цю конкретику мають бути спрямовані ті теледебати на кількох каналах, що ще будуть проведені, відповідні питання та позиція журналістського та експертного середовища.
________________________
Цей матеріал підготовлений Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.
