Смерть королеви — лише одна з тривожних новин з Туманного Альбіону. Інші виклики, що стоять перед Об’єднаним Королівством — економічна нестабільність, соціальна незабезпеченість і нездатність повною мірою впоратися з наслідками Брекзиту. Звісно, масштаб кризи непорівняний з проблемами в Україні. Втім, спроможність британського уряду дати раду цим викликам впливатиме на місце України в британському порядку денному.
Окрім смерті монарха, країна все ще перебуває на завершальному етапі транзиту влади від одного політичного лідера до іншого. Попри те, що прем’єр-міністр Борис Джонсон був надзвичайно популярним в Україні, прихильність британців він втратив досить давно. Поверхнева причина — вечірки під час карантинних обмежень, запроваджених самим урядом Джонсона, і заступництво за підлеглого, звинуваченого в сексуальних домаганнях.
Якщо аналізувати глибше, поза гучними заголовками жовтої преси, відставка Джонсона зумовлена економічними проблемами, що стали відчутніші за його каденції. Інфляція, відсутні якісні публічні послуги, зокрема у сфері охорони здоров’я, незрозуміла економічна модель після Брекзиту — уряд Джонсона зробив дуже мало для того, щоб систематично усунути ці проблеми. Стабільності не сприяють і зовнішні фактори, як-то повномасштабне вторгнення Росії в Україну та пандемія коронавірусу, що продовжується.
Зовнішня політика країни лишається розбалансованою. Хоча спостерігаємо зміцнення відносин між США та Об’єднаним Королівством, особливих успіхів у стосунках з європейськими й іншими країнами немає. На цьому тлі допомога Україні була чи не єдиним способом для Джонсона залишити після себе позитивний слід в історії. Звісно, підтримка України не залежала виключно від Прем’єр-міністра і була консенсусом багатьох політиків. Однак жвавістю, з якою Британія підтримує Україну, треба завдячувати саме Джонсону та його уряду.
Український кейс допоміг Об’єднаному Королівству показати, що Брекзит усе-таки мав сенс. Адже британська позиція суттєво різниться від західноєвропейської: країни ЄС здебільшого все ж орієнтовані на перемовини між Україною і росією. Британія прагне підтримати свободу в Україні — це частково пояснює, чому українські солдати тренуються саме в Об’єднаному Королівстві, а не деінде в Європі.
Війна також стимулює посилення військового-промислового комплексу у країні та змушує політиків збільшувати витрати на військові потреби. В цьому сенсі Британія повністю відповідає загальноєвропейським трендам.
Попри всенародну любов українців до Бориса Джонсона, після обрання пані Трасс Прем’єр-міністеркою Об’єднаного Королівства Україні не варто боятися зменшення військової допомоги. Бен Воллес, міністр оборони, залишається на своїй посаді, а українські військові заслужили велику довіру в представників збройних сил Великої Британії.
Однак про суттєве збільшення допомоги говорити теж не варто — економічні проблеми Об’єднаного Королівства нікуди не подінуться. Треба побачити, чи зможе Ліз Трасс, яка подібно до свого попередника часто пропонує популістські рішення, задовольнити потреби британців та втриматися на посту.
На основі серії інтерв'ю "Союзники", епізод з доктором Аммоном Ческіним, старшим викладачем в Університеті Глазго.
Подивитися: https://youtu.be/SeJk-rlfclo
Послухати: https://rss.com/podcasts/allies/595120/
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
