25 років без Георгія Гонгадзе: від трагедії до революцій – Олексій Гарань про формування нової політичної доби

«Я був на стажуванні у Вашингтоні навесні 2001 р., коли туди приїхала Мирослава Гонгадзе з двома доньками. На одній із конференцій Мирослава мала виступ, а непосидюча малеча в залі не хотіла сидіти на одному місці. Тож я пішов з ними в хол. І доньки почали гратися в телефонний дзвінок зниклого тата додому…»

Цей спогад Олексій Гарань залишив на своїй сторінці у Facebook. А в інтерв’ю для Українського радіо він поділився своїми роздумами про епоху Кучми та політичну атмосферу початку 2000-х.

Трагічна смерть Гії Гонгадзе і «касетний скандал» у 2000 році (так і не було доведено, чи стояв хтось за «плівками майора Мельниченка», хоча притулок він отримав у США) підштовхнули акції «Україна без Кучми» і «Повстань, Україно!». Вони не перемогли, але стали підґрунтям до Помаранчевої революції. Це все було під час другого терміну Кучми.

Водночас, у розмові на «Українському радіо» Гарань наголосив, що політологи у цілому позитивно оцінюють перший термін Кучми, коли стабілізувалася ситуація в країні і було придушено сепаратизм у Криму. Але в історії багато суперечливого. Саме тоді і почала формуватися система «олігархату», корумпована система Кучми та його оточення.

Більше слухайте в інтерв’ю Олексія Гараня на Українському радіо.