Опитування
Перегляди: 13669
28 грудня 2016

2016-й: політичні підсумки - загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 16 по 20 грудня 2016 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Центром Разумкова (у листопаді 2014 року – разом з Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»), а  в грудні 2014 року – Фондом «Демократичні ініціативи» та  Київським міжнародним інститутом соціології.  

  • Головною політичною подією 2016 року в Україні була визнана АТО (на це вказали 14% опитаних), далі йдуть підвищення комунальних тарифів (8.5%) та впровадження електоронних декларацій (8%). Проте майже третина опитаних не змогла назвати жодної події.
  • Головною політичною подією в світі визнані вибори  в США (37%). Далі йдуть військове втручання Росії в Сирії (11.5%) та війни у світі (11%).
  • Політиком 2016 року 9,5% населення назвали Петра Порошенка, далі йдуть Володимир Гройсман (8%), Надія Савченко (7%), Олег Ляшко (6%), Юлія Тимошенко (5%), Міхеїл Саакашвілі (4.5%). 40% громадян не назвали жодної кандидатури.
  • Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 67% населення (58% у 2014 р., 68% у 2015 р.), у правильному напрямку розвитку подій впевнені 16% (22% у 2014 р., 15% у 2015 р.)  і 17% (20% у 2014 р., 17% у 2015 р.) своєї думки не визначили.
  • На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні в 2016 році  істотно погіршилося.  Найбільш негативні зміни  сталися у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 88,5% населення, в економічному становищі України (77%), у рівні стабільності (75%), упевненості громадян у завтрашньому дні (74%), рівні добробуту родини (73%). Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене у ситуації із злочинністю (62%),  у сфері ставлення громадян до влади (59%), в охороні здоров’я (54%),  в оплаті праці (54.5%), соціальному  захисті (49%), пенсійному забезпеченні (49%), дотримання законності державними службовцями (43%). Переважно не змінилося становище у таких сферах, як становище російськомовного населення (69%), становище україномовного населення (70%), становище релігійних  та етнічних меншин (64%), міжнаціональні стосунки (64%), рівень свободи слова (49%), рівень демократії (46%), дотримання прав і свобод (46%), освіта (43%). Єдиною сферою, де громадяни відзначили  поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 40% населення (на гірше – 21%). Поділилися думки щодо міжнародного іміджу України: 27% громадян вважають, що імідж змінився на краще, 32% – на гірше і 27% думають, що він не змінився. У цілому ситуація в країні, на думку 73%  населення, змінилася на гірше (у 2015 р. – 74%).   
  • Якщо  порівняти з минулим, 2015 роком, найбільші зміни на гірше громадська думка відзначила у ситуації із злочинністю (у 2015 році погіршення відзначали 47% населення, у 2016 – 62%), пенсійному забезпеченні (40% і 49%), соціальному захисті (40% і 49%).  
  • Лише 17% населення впевнені, що Україна здатна подолати існуючі  проблеми і труднощі у найближчі кілька років, 49% вважають, що це відбудеться,  але у  більш віддаленій перспективі, а 19,5%  загалом  переконані у неспроможності країни.   
  • У 2016 році  найбільшу довіру громадян мали волонтерські організації – довіра переважала недовіру на 44%. Загалом довіру громадян мають насамперед інституції, пов’язані з обороною країни: Збройні сили України (баланс довіри-недовіри становить +36%), добровольчі батальйони (+33%), Національна гвардія України (+28%), Державна прикордонна служба (+12%). Позитивний баланс довіри мають також церква (+30%), громадські організації (+8.5%), патрульна поліція (+5%), ЗМІ України (+4%).
  • Найвищим рівнем недовіри відзначаються засоби масової інформації Росії  (–78%), державний апарат(–74%), суди (–72%), комерційні банки  (–73%),  Національний банк України (–65%), Верховна Рада України  (–69%),    прокуратура   (–67%), політичні партії (–67%).  Далі за рівнем недовіри йдуть:    уряд       України (–55%), Президент України (–45%), поліція (–44%), обласні державні адміністрації (–34%), районні державні адміністрації (–28%), профспілки (–27%), Національне антикорупційне бюро (–29%), західні ЗМІ (–22%), служба безпеки України (–20%), Уповноважений Верховної Ради з прав людини (Омбудсмен) (–12%), органи місцевого самоврядування (–11%).
  • Наприкінці 2016 року в Україні немає  жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою.  Найбільшу недовіру громадяни висловили до Валерії Гонтаревої (баланс довіри-недовіри становить –80%), Арсенія Яценюка (–72%), Арсена Авакова (–71%), Олександра Турчинова (–61%), Юрія Бойка (–60%).  Далі за рівнем негативного ставлення йдуть: Олег Ляшко (–54%), Надія Савченко (– 53%), Юля Тимошенко (–50%), Вадим Рабінович (–50%), Міхеїл Саакашвілі (–48%), Дмитро Ярош (–48%), Петро Порошенко (–44%), Юрій Луценко (–43%), Андрій Парубій (–43%), Віталій Кличко (–41%), Володимир Гройсман (–37%), Андрій Садовий (–35%), Оксана Сироїд (–32%), Валерія Лутковська (–32%). Відносно краще виглядає баланс довіри до Ірина Геращенко (–22%) та Анатолія Гриценка (–20%), але й там переважає негатив.
  • Ініціативу проведення дострокових парламентських виборів підтримують 46% населення, не підтримують – 37%. У разі проведення дострокових виборів у них висловили готовність взяти участь 63% населення.
  • Якби вибори до Верховної Ради відбулися у найближчу неділю,  5%-ий бар’єр могли б здолати: партія «Батьківщина» (11%), партія «Блок Петра Порошенка» (9%), партія «Опозиційний блок» (9%), Радикальна партія Олега Ляшка (7,8%), партія «Самопоміч» (7,6%),  партія «За життя» (5,7%), партія «Громадянська позиція» (5,4%). Також реальні шанси здолати виборчий бар’єр є у партії, пов’язаної з Міхеїлом Саакашвілі (в опитуванні – партія «Хвиля» – 4,7%).  Водночас у всіх партій є резерв у 16,5% виборців, які не зробили свій вибір.   
  • Ініціативу проведення дострокових президентських виборів підтримують 47% населення, не підтримують – 38%. У разі проведення дострокових виборів у них висловили готовність взяти участь 65% населення. За Петра Порошенка готові проголосувати 11,9% виборців, за Юлію Тимошенко  – 11,1%,  Юрія  Бойка  – 8,4%, Анатолія Гриценка – 7,2%, Олега Ляшка – 6,1%.  Не визначилися з вибором 19% тих, хто збирається брати участь у виборах.  
  • Більшість населення України (62%) вважає, що Україні потрібні нові політичні лідери. Водночас лише 19% бачать таких лідерів. У відкритому питанні (респонденти самі називали прізвища) найчастіше були названі: Надія Савченко (11,4%),  Міхеїл Саакашвілі (10,8%), Євген Мураєв (7,9%), Вадим Рабінович (7,1%), Олег Ляшко (6,3%), Єгор Соболєв (5,6%).
  • Громадська думка виділяє такі найголовніші п’ять проблем, на які має в першу чергу зосередити свої зусилля влада: врегулювати ситуацію на Донбасі, домогтися миру (75%), регулювати ціни, домогтися зниження тарифів (56%), стимулювати розвиток економіки, створювати сприятливі умови для бізнесу (48%), боротися з корупцією та корупціонерами (46%), підвищити пенсії і зарплати (42%).
  • Готові терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ 35% населення (11% – «скільки треба» і ще 25% – не більше року). Не готові терпіти труднощів заради успіху реформ 55% (24% – бо не вірять в успіх, 31% – бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне).
  • 23% населення вважають, що у їхньому місті (селі) найближчим часом можливі масові виступи протесту (4% із них у цьому впевнені, а 19% вважають це імовірним). Натомість 39% вважають масові протести найближчим часом малоймовірними, а 22% впевнені, що протестів не буде.
  • Якщо мітинги та демонстрації відбудуться, 20% населення готові взяти в них участь (4% – обов’язково і ще 16% – скоріше за все). Не готові до участі в протестах 62%. Водночас 38% населення припускають можливість у наступному році нового Майдану-3.
  • Європейська орієнтація населення України постійно зростає: якщо у грудні 2013 року 47% населення віддавали перевагу вступу України до Європейського Союзу, 36% – до Митного союзу, то у грудні 2016 року лише 11% населення підтримували вступ до Митного союзу, 58% віддали перевагу Європейському Союзу.
  • Запровадження безвізового режиму є важливим для 44% українців, не важливим – для 50%.
  • Вступ до НАТО населення вважає основним варіантом, який би гарантував безпеку України (так вважають 44% населення). На позаблоковий  статус покладають сподівання 26% і ще залишаються 6%, які підтримують перспективу військового союзу з Росією та іншими країнами.  
  • Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому б взяли участь 62% населення, серед яких 71% проголосували б «за», 23% – «проти» (6% не визначилися).                
     

    РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024