Події
Перегляди: 226
5 грудня 2017

Три роки реформ: оцінка результатів

Успішність реалізації реформ в Україні – 2,66 за 5-бальною шкалою. Так оцінили процес реалізації  реформ в Україні експерти організацій, що входять до складу Реанімаційного Пакету Реформ. Опитування експертів проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Секретаріатом РПР 24–28 листопада 2017 року.В опитуванні взяли участь 60 експертів. Також ФДІ проводив опитування громадської думки.

«Результати невтішні – і за оцінками експертів, і на думку населення.  Якщо експерти ще відзначають окремі зрушення, і більшість із них вважають, що наразі з усіх необхідних реформ здійснили не більше третини, то серед населення більше 40% опитаних вважають, що не зроблено взагалі нічого, ще 35% вважають, що зроблено близько 10%, і лише невелика частина вважають, що зроблено третину чи трохи більше», – розповів Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи», презентуючи результати дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.

Що думають експерти?

Основними успіхами називають  старт децентралізації і медичної реформи, початок роботи нових антикорупційних органів, зрушення у реформі освіти та початок судової реформи. Найбільш проблемними, за оцінкою експертів, є реформа правоохоронних органів, суду, органів внутрішніх справ, прокуратури та антикорупційна реформа, відсутність прогресу із виборчою реформою; меншою мірою – реформа держслужби.  

За оцінками експертів, «рушіїв реформ» в Україні значно менше, ніж перешкод для реформ. До перших майже одностайно відносять громадянське суспільство та країни Заходу, роль уряду оцінюють скоріше позитивно, ніж негативно. Президента та парламентську коаліцію більшість експертів вважають скоріше «гальмом», ніж рушіями змін. Найбільшими «гальмами» реформ називають олігархів, бюрократію та правоохоронні органи.

Більшість опитаних наголошують, що пріоритетними є  реформи, які на даний момент  неуспішні – правоохоронних органів, антикорупційна реформа і реформа державного управління. Завданнями, які мають бути першочерговими кроками, вважають початок реальної боротьби з корупцією, зокрема, запуск антикорупційного суду, оновлення судової влади та завершення реформи правоохоронних структур.

Що думають люди?

Понад 40% респондентів вважають, що успіхів немає зовсім, близько 35% – що зробили 10% необхідних реформ; трохи більше 10% – що зробили приблизно третину від необхідного. В успіх реформ вірять 27% респондентів. Терпіти заради успіху реформ готові менше третини респондентів, проте лише 25% допускають, що у їхніх містах можливі протести. «Є проблема патерналізму: більшість українців вважають, що держава повинна брати на себе значну частину зобов’язань стосовно забезпечення рівня життя, і менше підтримують свободу індивіда, можуть обміняти її на певні матеріальні блага», – зауважив Андрій Сухарина.

Найбільшими «гальмами» реформ, на думку людей, є чиновники, олігархи, уряд і Президент. З приводу останніх двох громадська думка розділилася: приблизно 50% вважають їх перешкодою для змін, 50%, навпаки, – що вони можуть бути рушіями реформ. Найбільше надій покладають на громадські організації і країни Заходу, розповів Андрій Сухарина.

Більшість опитаних  експертів вважають, що одна з причин такої оцінки реформ серед громадян – брак якісної комунікації реформ; про це свідчать і опитування громадської думки. Люди не розуміють, що саме зміниться і які це переваги створює для них, часто не довіряють отриманій інформації, тому що те, що вони спостерігають навколо, не відповідає заявам, озвученим чиновниками. Друга причина переважно негативної оцінки реформ, зазначає Андрій Сухарина – що більшість людей основною проблемою вважають корупцію, але суттєвих зрушень у цьому напрямку не відбулося.

Коментарі експертів

Михайло Жернаков, директор Фундації DEJURE, головний експерт з судової реформи Реанімаційного Пакету Реформ, зазначив, що найбільше вражений різницею між кількістю експертів, які не бачать результатів реформ (1%), і відповідною оцінкою серед громадян (40%).

«Це можна пояснити тим, що експерти внаслідок професійної діяльності бачать їх більше, але те, що народ зовсім не вірить в успіх реформ, вказує на брак комунікації – народ їх просто не бачить», – зауважив він. Михайло Жернаков також звернув увагу на те, що початок судової реформи відносять до успіхів, тоді як реформу в цілому – до «провалених». «Ці цифри дуже яскраво свідчать, що між записаним на папері, і навіть у Конституції, і тим, що реалізовано на практиці, може бути велика різниця[…].Те, що топ-політики, у тому числі Президент,  можуть комунікувати [з приводу судової реформи] те, що не відповідає дійсності – це також є показником того, що народ недостатньо обізнаний про особливості впровадження судової реформи», – наголосив він.  

Ігор Бураковський, голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ, вважає, що в окремихсферах вже здійснили ключові рішення для запуску реформ (медична, освітня, бюджетний процес).

Але «точка неповернення» ще не пройдена, і це – найбільша загроза. «Дуже важливо продовжувати реформи. Ми маємо розуміти, що період змін є найскладнішим. Ми очікуємо «магічну паличку»: прийняли рішення і завтра почалося економічне зростання. Але так не буває. Якщо ми подивимося на час реформ в інших країнах – вони не робилися за рік-два, – зазначив Ігор Бураковський. –  Ми часто вважаємо, що якщо політика правильна, все інше з’являється автоматично. Але це не так. Щоб Україна була успішною, […] всі разом – держава, бізнес і суспільство – мають бути налаштовані на підвищення ефективності своєї діяльності, підвищення продуктивності праці. Це, мені здається, ключовий момент»,- наголосив він.

«Динаміка непогана. Вона, звісно, сповільнилася на третій рік рішучих реформ – і це логічно. Суспільство втомлене, і це показують усі опитування. […] Якщо ми зможемо не скоротити, а у перспективі – і збільшити темп, є усі шанси, що у ті терміни, які потрібні були на розбудову співмірних з Україною Польщі, Чехії, інших країн – у межах 5-7 років, ми зможемо вийти якщо не на середньоєвропейський рівень, то середній у світовому масштабі – однозначно. І суспільству це потрібно пояснювати, тому що значна частина наших проблем – це надочікування», – підсумував виконавчий директор Transparency International Ukraine, співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ Ярослав Юрчишин.

Top