Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 23 жовтня по 5 листопада 2017 року. Було опитано 1614 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%.
Це дослідження було представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Для порівняння наводяться дані опитувань, які провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова 22–27 липня 2015 року та 11–16 травня 2016 р.
Інфографіку до опитування можна переглянути тут
- Переважна більшість українців не вірить в успішність реформ: переконані в успіху 5%, ще 22% загалом мають віру, проте з певними сумнівами, 27% вже не вірять, проте частка надії ще є, а 40% не вірять в успіх реформ зовсім, притому минулого року зовсім зневірених було менше – 28%.
- Загалом прогрес реформ у суспільній думці оцінюється дуже низько: 41% населення вважає, що взагалі не було зроблено нічого, ще 35% – що зроблено 10% з необхідного, 10% – не більше третини, 0,5% – не більше половини, і лише 0,4% відповіли, що більша частина необхідних реформ вже зроблена.
- На думку громадян, найбільший опір проведенню реформ чинять бюрократія, чиновники (35%) та олігархи (34%). Значна частина українців також вважає гальмом у проведенні реформ уряд (29%) та Президента (25,7%). Щодо рушіїв реформ, українці найбільше покладаються на уряд (30%), Президента (28,5%), населення (27%), громадські організації, волонтерів (26%), країни Заходу (17%). Порівняно з минулим роком дещо більше надій населення стало покладати на себе та на громадські організації й волонтерів і дещо менше сподіватися на країни Заходу. Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у самого населення (+25%), громадських організацій і волонтерів (+24%) та країн Заходу (+14%).
- Менше третини українців (28%) готові терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ (із них 7% готові терпіти стільки, скільки потрібно, а 21% – не більше року). Натомість, 37% не можуть терпіти далі, бо їх матеріальне становище нестерпне вже зараз, а 30% – бо не вірять в успіх реформ (порівняно з минулим роком ця зневіра зросла на 10%).
- Більшість населення України (63%) вважає, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг – освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки, не згодні з цим 24%. І лише меншість (20%) підтримує протилежну позицію – що потрібно мінімізувати роль держави, зменшуючи податки для людей, які здатні самі платити за освіту, медицину, накопичувати пенсію.
- Ієрархія найважливіших для українців реформ вже три роки поспіль залишається стабільною: найважливішою є антикорупційна реформа – так вважають майже 60% населення. Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (44%, причому її пріоритетне значення зазначили на 14% більше, порівняно з минулим роком), пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (36%, минулого року – 29%), реформа органів правопорядку (34%), люстрація чиновників (21%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (20%). Проте з усіх цих відносно успішними були визнані лише пенсійна реформа (9%), освітня реформа (5%) та реформування армії (5%). Жодної успішної реформи не зазначили 77% населення.
- Водночас українці погано інформовані навіть про ті реформи, які недавно були ухвалені: добре знають про положення освітньої реформи 8%, медичної – 9%, пенсійної – 11%, знають деякі положення, відповідно, 39%, 44% і 47%, а решта або «щось про це чули», або не знають нічого. Ставлення до цих реформ, які тільки розпочалися, можна вважати настороженим: повністю підтримують освітню реформу 11%, медичну – 8%, пенсійну – 8,5%, підтримують деякі положення – відповідно, 39%, 39% і 39%. Не підтримують зовсім найбільше медичну реформу – 41% та пенсійну – 39%, ставлення до освітньої реформи дещо краще – її не підтримують 29%, проте й найбільше тих, хто не зміг визначити свого ставлення – 21%.
- Інформацією про здійснення реформ цікавиться більшість населення України: 11% дуже цікавляться і ще 61% – цікавляться загалом. Слід зазначити, що за останній рік інтерес до цієї інформації зріс на 10%. Не цікаві ці теми 22% населення, причому не цікавляться зовсім лише 6%.
- Лише 7% українців повністю задоволені станом інформування урядом суспільства про свою роботу. Натомість, на думку 38% громадян, інформація, яку дає уряд, часто не відповідає дійсності, 31% вважає, що такої інформації замало, і ще 31% нарікають на її незрозумілість. Водночас 7% переконані, що такою інформацією мають цікавитися фахівці, а не пересічні громадяни (рік тому так вважали 13%).
- Про громадську ініціативу «Реанімаційний пакет реформ» відомо майже 30% українців: 4% добре її знають, 25% – щось про неї чули.
- Лише меншість громадян передбачає, що найближчим часом у їхньому місті чи селі можливі акції протесту: 6% у цьому впевнені і ще 20% припускають таку ймовірність. Натомість 37,5% українців вважають перспективу масових протестних виступів малоймовірною і ще 26% певні, що їх не буде.
- Особисто готові брати участь у акціях протесту 22% українців: 7% – «обов’язково» і ще 15% – «скоріше за все». Не бачать для себе перспективи участі у протестах 67%: 42% – «точно ні» і ще 25% – «скоріше ні».
Повні результати опитування в таблицях доступні за посиланнями нижче
