Опитування
Перегляди: 383
26 жовтня 2017

Громадська думка населення Донбасу: участь громадян у вирішенні місцевих проблем

Опитування в Луганській і Донецькій областях (на контрольованій Україною території) було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми «Ukrainian Sociology Service») протягом 1–11 липня 2017 р. у Донецькій області та 8–26 липня у Луганській області. Загалом у кожній з областей було опитано по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення  областей (за винятком окупованих територій). Вибірка  репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, освіта та місце проживання. Похибка вибірки становить не більше 4,6%.

Опитування було проведено в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

 

  • Жителі Донецької та Луганської областей по-різному оцінюють діяльність місцевої влади. Близько третини (34% у Донецькій області, 35% у Луганській) незадоволені її роботою, тоді як у середньому чверть (22% у Донецькій, 29,5% у Луганській) задоволені, і ще чверть (27% у Донецькій, 24% у Луганській) наскільки задоволені, настільки й ні. Серед основних недоліків у її діяльності респонденти найчастіше називали «кумівство» (38% у Донецькій, 18% у Луганській) і корупцію (31% у Донецькій, 25% у Луганській).
  • Жителі Донбасі доволі низько оцінюють можливість пересічних громадян контролювати діяльність місцевої влади (у середньому 2,6 бала з 7 можливих) і власне бажання це робити (3,2 бала із 7). При цьому абсолютна більшість мешканців Донбасу переконані, що їхня здатність впливати на рішення влади украй обмежена (34% вважають, що вони зовсім не здатні впливати, а 44% – здатні слабо впливати).
  • Так само жителі Донецької й Луганської областей визнають, що мало обізнані про роботу місцевої влади (45% мало обізнані, 14% взагалі не обізнані). При цьому більшість із них хоч якоюсь мірою цікавляться цими темами. Рівень зацікавленості вищий у Луганській області (50% дуже або загалом цікавляться), ніж у Донецькій (33%). Інформацію вони отримують переважно від друзів і знайомих (у середньому 54%), меншою мірою – з місцевого телебачення (33%) і газет (32%). При цьому найбільше довіряють саме інформації від родичів і знайомих (довіряють їй 45,5%), тоді як інформації з інших джерел переважно не довіряють.
  • Відносна більшість населення (49%) обох областей підтримує розширення повноважень і збільшення ресурсів органів місцевого самоврядування. Водночас уявлення щодо наслідків децентралізації у населення різні – від оптимістичних (17% мешканців Донбасу вважають, що відкриються нові можливості для громадян впливати на владу, 28% – що покращиться якість послуг) до песимістичних (20% побоюються, що пришвидшиться спустошення сіл і селищ, а 22% – що реформа призведе до появи місцевих «князьків»). Загалом донеччани сприймають перспективи децентралізації більш песимістично, ніж луганчани, а от у рівні оптимізму відмінностей менше.
  • Водночас більшість мешканців Донбасу не відчули змін від використання додаткових коштів, що їх місцеві бюджети отримали протягом останніх років – таку позицію висловили 49% і в Донецькій, і в Луганській областях. Щоправда, в Луганській області тих, хто відчув зміни на краще, – дещо більше (28% у Луганській  області і 21% – в Донецькій), а тих, хто відчув зміни на гірше, – дещо менше (19% у Луганській області і 24% – в Донецькій).
  • В обох областях переважають сумніви, чи зможе місцева влада справитися з новими повноваженнями, які вона отримає в ході децентралізації. Абсолютно впевнені в цьому 8%, переважно впевнені – 26,5%, тоді як 37% мають значні сумніви щодо цього, а 17% переконані, що їй це не під силу.
  • Переважна більшість жителів Донбасу (57%) не вірять у виникненні масових протестів на місцях. Водночас спровокувати такі протести, на їхню думку, можуть здебільшого два чинники: різке погіршення соціально-економічної ситуації (так вважають 34% мешканців обох областей) і зростання безробіття (32%). При цьому лише 27,5% жителів Донбасу висловили готовність взяти участь у таких акціях (на Донеччині таких більше – 36,5%, ніж на Луганщині – 18,5%). Натомість лише 12% у Луганській і 9% у Донецькій областях брали участь у яких-небудь місцевих громадських слуханнях.
  • Майже всі жителі Донбасу вважають, що місцева влад робить спроби вирішити важливі проблеми їхніх міст (сіл), однак далеко не завжди їй це вдається: тільки 6% вважають, що вона вирішує всі важливі проблеми, 30,5% – що вирішують частину проблем, а 36% – що майже нічого не виходить вирішити. Ключовими проблемами, які варто вирішувати, на думку опитаних, є підвищення зарплат і пенсій (так вважають 41%) і відновлення інфраструктури (34%). Так само жителі Донбасу переконані, що бюджетні кошти варто насамперед спрямовувати на розвиток економіки (59%) і відновлення інфраструктури (42%); останній варіант значно популярніший у Луганські області – 56% проти 28% у Донецькій. При цьому респонденти не можуть назвати практично жодних проблем, які вирішуються успішно, а 30% вважають, що влада не розвʼязує взагалі ніякі проблеми.
  • Половина мешканців Донбасу взагалі не чула про будь-які громадські організації чи волонтерів, що працюють у їхній місцевості, і лише 3% добре знають про їхню діяльність. У Луганській області найбільше знають про «Червоний хрест» (щось чули про нього 39% серед тих, хто знає про діяльність громадських організацій) і Благодійний фонд Олександра Романовського (14%), у Донецькій – про Фонд Ріната Ахметова «Поможем» (35%), «Карітас України» (18%) і «Новый Мариуполь» (13%).
  • Абсолютна більшість опитаних переконана, що діяльність громадських організацій потрібна (загалом так вважає 71%). При цьому відносна більшість оцінює їхню роботу позитивно – в середньому 38% порівняно з 8%, які оцінюють її негативно (дещо вища оцінка з боку жителів Донецької області – 43% проти 31% у Луганській). Водночас 58% мешканців регіону не готові брати участь у роботі громадських чи волонтерських організацій, і лише 5% уже беруть у ній участь. Серед тих, хто готовий брати участь у цьому, найбільше висловили бажання допомагати роздавати гуманітарну допомогу (40%). З іншого боку, тільки 31% мешканців Донбасу вважають, що громадські організації здатні впливати на місцеву влади, а половина взагалі нічого не знає з цього приводу.
  • Значна  частина  мешканців Луганської та Донецької областей відчувають проблеми із захистом своїх прав – 32% луганчан і 38% донеччан. Переважно це права економічні (44% в Луганській області і 35% – в Донецькій) та права на соціальну захищеність (34% в Луганській області та 15% – в Донецькій). Водночас певна частина населення регіону відчуває проблеми з правом на безпеку та захистом із боку держави – 12% в Луганській області та 9% у Донецькій.
  • На Донбасі більше, ніж в інших регіонах України, спостерігається готовність прийняти мир за будь-яку ціну: і в Донецькій, і в Луганській областях кількість осіб, які готові піти на всі компроміси (44% і 38%, відповідно), трохи більша, ніж частка тих, хто переконані, що не варто йти на будь-які компроміси (39% і 34%). Ключем до припинення конфлікту найчастіше називали успішну відбудову нормального життя на контрольованих Україною територіях (38% опитаних), трохи рідше – примушення Росії до припинення втручання в конфлікт на Донбасі (22% опитаних).
  • У половини опитаних у Донецькій і Луганській областях є рідні, близькі та друзі, що проживають на непідконтрольній території Донбасу. Серед тих, у кого є такі родичі та близькі, абсолютна більшість (91%) підтримує бодай якісь контакти з ними. У Луганській області інтенсивність таких контактів вища (57% підтримують регулярні зв’язки), ніж у Донецькій області (21,5%). Для відносної більшості опитаних мешканців Донбасу, які мають близьких на неконтрольованих територіях (44,5%), конфлікт фактично ніяк не вплинув на їхні відносини з близькими.
  • Загалом менше 3% мешканців Донбасу вже отримали новий біометричний паспорт; так само 3% мають старий закордонний паспорт із чинною Шенгенською візою. При цьому частка тих, у кого є який-небудь закордонний паспорт, вища у Донецькій області (37%), ніж у Луганській (18%). 81% жителів Донбасу ніколи не бували у країнах Європейського Союзу, водночас більшості жителів Донбасу (59%) доводилося бувати у Росії. Крім того, абсолютна більшість мешканців Донбасу – 63,5% – не підтримують запровадження візового режиму з Росією. Рівень підтримки цієї ініціативи дещо вищий у Донецькій області (29%), ніж у Луганській (10%).
  • Кожен другий мешканець Донбасу (51%) відчуває себе передусім громадянином України, тоді як 34% є носіями регіональної ідентичності (тобто вважають себе перш за все жителями міста/села чи регіону, де вони живуть). Загальнонаціональна ідентичність суттєво переважає регіональну в Луганській області (62% проти 22%), тоді як у Донецькій області носіїв регіональної ідентичності (47%), навпаки, дещо більше, ніж носіїв загальнонаціональної ідентичності (40%).
  • У Луганській області приєднання до ЄС підтримують лише 14%, вступ до Митного Союзу з Росією підтримують вдвічі більше – 27%, а відносна більшість (31%) вважає, що Україні не варто вступати до жодного з цих союзів. У Донецькій області підтримка вступу до ЄС значно вища – 32%, а прихильників вступу до Митного союзу дещо менше – 19%, проте й тут відносна більшість (36%) віддає перевагу неприєднанню до жодного з цих союзів. У Донецькій області істотно більше прихильників членства України в НАТО (30%), ніж у Луганській (10%). Водночас більшість мешканців обох областей віддає перевагу позаблоковому статусу України (39% в Луганській області і 36% – у Донецькій).
  • Проведення позачергових парламентських виборів переважно підтримують у  Донецькій області (підтримують – 51%, не підтримують – 41%) і не підтримують у Луганській (підтримують – 32,5%, не підтримують – 46%). Готовність взяти участь у виборах висловили 56,5% у Луганській області і 52% у Донецькій.
  • Значна частина виборців у регіоні не визначилася зі своїми політичними симпатіями. У Луганській області 24% не готові брати участі у виборах, і ще 43,5% не обрали жодної з партій. Серед політичних партій у Луганській області впевнено долає виборчий бар’єр лише партія «Опозиційний блок» (12,8% серед тих, хто готовий взяти участь у виборах). Мають шанси здолати бар’єр також Радикальна партія Олега Ляшка (4,1%) та партія «За життя!» (3,8%).
  • У Донецькій області визначеність дещо вища, ніж у Луганській: не брали би участі у виборах 34%, не визначилися з партією – 18%. Серед політичних партій лідером є «Опозиційний блок» – за неї готові проголосувати 12,2% потенційних виборців. Виборчий бар’єр долають партія «Батьківщина» (7%), «За життя!» (7%); мають шанси здолати бар’єр також партія «Наш край» (4,9%), Радикальна партія Олега Ляшка (4,9%), партія  «Рух нових сил» (4,3%), «Самопоміч» (3,7%) і Блок Петра Порошенка «Солідарність» (3,7%).
Top