Події
Перегляди: 727
23 червня 2017

Безвіз – є, перспективи членства в ЄС – залишаються

Українські громадяни отримали безвіз, а аналітики й громадський сектор  – нові завдання та дискусію, як діяти далі, після безвізу,  щоб  через «недореформи» і неподолану корупцію дискредитованою не опинилася саме європейська  інтеграція. Якими мають бути кроки влади, пересічних громадян,  громадських активістів у подальшому просуванні  до Європи? Круглий стіл «Безвіз Yes: що далі?»  обʼєднав провідних експертів і активних євроінтеграторів, які   поділилися своїм бачення, як ефективно координувати європейський поступ України.

 Ірина Бекешкіна: Скористатися безвіком має намір третина українців

Результати експертної і громадської думки щодо основних переваг  і ризиків безвізу представила Ірина Бекешкіна, директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Вона зазначила, що  запровадження безвізового режиму важливе сьогодні для 39% громадян. Але 66% українців відповіли, що не мають закордонних паспортів. «Це багато!»,–- наголосила соціолог і  нагадала,  що 2013 року, коли мова не йшла про безвізовий режим,  таких було 70%.

Серед опитаних біометричний закордонний паспорт оформили 9% респондентів.  Це здебільшого молодь, причому в основному  ті, хто вже мав закордонний  паспорт і навіть з чинними візами. Нові можливості по-різному сприймаються і різними категоріями населення. Надзвичайно важливий безвіз для Західного регіону і Центру, менш важливий  для значної части  населення в Південному регіоні і найменше в Східному. Відповідно і біометричні паспорти  оформила найвища кількість жителів  Заходу (11%), тоді як на Сході таких лише 2%.

Цього року оформити документ збирається  ще  7%,  а от 28% громадян вирішили відкласти цю процедуру на потім.

У  структурі  тих, у кого немає закордонних паспортів,  в основному люди, яким за 60-т.  84% людей поважного віку відповіли,  що їх не мають, а  78% –  що не збираються їх оформляти взагалі.  «Для мене це є певним індикатором, що Україні ще далеко до того, щоб стати європейською країною, – ділиться своїми думками соціолог. –  Думаю, що це суттєва відмінність від країн Європейського Союзу, де літні люди подорожують, мають такі можливості і бажання».

Ще одним  індикатором європейськості країни є відчуття її громадян  європейцями, каже Ірина Бекешкіна. На жаль, за останні чотири роки, навіть після того, як у свідомості громадян рухнув східний вектор, відчуття себе європейцем майже не зросло. «Було  35% у  2013 році, зараз – 38%. Практично той самий відсоток», – зауважила соціолог, додавши,  що 60% опитаних зазначили, що для  відчуття себе європейцями їм необхідний певний рівень матеріального добробуту. «Тут жодних вікових і регіональних відмінностей не було», – наголосила Ірина Бекешкіна.

До речі, експерти мають більше оптимізму, каже соціолог.  В опитуванні більшість їх  відзначила, що із запровадженням безвізового режиму   почуття належності до Європи у наших громадян зростатиме.  Розширяться можливості для бізнесу, співпраці в науково-освітній сфері. Наслідком візитів українців до ЄС стане зростання симпатії до Євросоюзу і відповідно — підтримка ідеї набуття Україною членства в ЄС.  

А от подальші завдання й експерти, й громадяни бачать однаково – насамперед це боротьба з корупцією  і реалізація внутрішніх реформ. «Це, власне, і перетворить  Україну на справді європейську. Тоді й   значна частина  українців відчуватиме себе європейцями», – підсумувала соціолог.

Ірина Сушко:   Безвіз має багато супутніх завдань

Скептикам, які вважають, що безвізовим  режимом скористаються лише  20%  українців, тому й не варто було за нього так боротися, відповіла виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко:  «Це було варто, бо ця цифра поступово зростатиме. Але   вже точно можна сказати, що всі громадяни України, а не 20%,  отримали завдяки безвізу початок реформ, які розпочиналися в рамках безвізової лібералізації».

Безвіз має два рівноцінні виміри, каже експертка.  З одного боку   –  мобільність, заради якої був розпочатий цей процес, з другого –  модернізація важливих державних напрямків політики у сфері безпеки і протидії корупції. «Це потужний перелік змін, які відбулися в сфері безпеки документів, захисту персональних даних, управління міграцією, управління кордонами, боротьби  з організованою злочинністю,  посилення  співпраці між правоохоронними органами України та ЄС і протидії дискримінації», – пояснила Ірина  Сушко.  

На її думку, сьогодні громадський сектор має зосередити зусилля не лише на тому, щоб проводити розʼяснювальну роботу серед громадян, як правильно скористатися безвізовим режимом, а й  швидко та вчасно реагувати на зростаючу кількість різних фейків, викривлень і міфів щодо безвізового режиму.

Треба бути готовим і до зовнішніх викликів, застерігає Ірина Сушко. А відтак  оперативно реагувати на можливі  ризики, повʼязані  з бажанням окремих країн – членів ЄС включити «червоне світло» щодо  запровадження механізму призупинення безвізу. «Якщо з боку ЄС нам  буде наданий якийсь масив даних, якісь аргументи,  важливо,  щоб і ми могли швидко  надати свої, звірити їх  вчасно і  відреагувати», – зауважує вона .

Безвіз має багато супутніх завдань – робота у сфері просування експертної підтримки громадян, підписання Угоди про Спільний авіаційний простір («Відкрите небо»), питання, пов’язані з мобільним зв’язком і транспортними умовами. Але  реформи ці мають залишатися під контролем громадян, суспільним   моніторингом, переконана Ірина Сушко.  «Це слід робити у тому самому ритмі, що й до запровадження безвізу. Щоб уряд не розслаблявся, щоб не було відкату назад», – наполягає експертка.

Сергій Сидоринко: З введенням безвізу український паспорт став цінним для громадян, які проживають  на окупованих  територіях

Головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко переконаний –  реформ вже не зупинити, процес пішов. Принаймні цьому посприяє й механізм призупинення дії безвізу,  який торік внесли  у законодавство ЄС. «Я не уявляю навіть суто теоретично такої можливості, щоб Порошенко, або інші лідери держави зробили так, щоб через їхні дії в України забрали безвіз. Це для них буде політичним самогубством, гарантованою політичною смертю на наступних виборах. Тому я навіть не припускаю, що наші керівники підуть на такий відкат реформ, який дозволить активувати реверс безвізового режиму», – підкреслив  Сергій Сидоренко.

Щоправда, є  й міграційні індикатори, за якими ЄС може  повернути візовий режим. Але щодо них журналіст також закликає зберігати спокій: «Свого часу звучали побоювання, що в перші дні безвізу буде велика  кількість  людей, яких розгортатимуть на кордоні. Тому що в Україні є чимало таких, хто підробляв документи й отримав  заборони на вʼїзд. Боялися, що  вони, отримавши  біометричний паспорт,  вирішать, що він  обнулить їхні старі «гріхи»,  і рвонуть за кордон.  Але перші дні безвізу показали, що таких –  одиниці».

Україна є одним із лідерів  і стосовно своїх зобовʼзань щодо реадмісії, каже журналіст. Тому закликає всіх бути оптимістами і  не чекати «зради», а надто того, що Україна може стикнутися з небезпекою  призупинення   безвізового  режиму.

Сергій Сидоринко розповів, як на днях у Краматорську  побачив черги за біометричними паспортами не менші, ніж у Києві. Це повʼязано з тим, що на прифронтових  територіях отримати паспорти намагається велика кількість приїжджих з ОРДЛО. «Як на мене, це  є візуальним підтвердженням того, що український паспорт став цінним для наших громадян, які проживають  на окупованих  територіях. Це  досить вагомий здобуток», – наголосив журналіст.

Альона Гетьманчук:  У нас має бути велика мрія у відносинах з Євросоюзом

Не драматизувати ситуацію, що українці не відчувають себе європейцями, закликала колег директорка ГО «Інститут світової політики» Альона Гетьманчук.  Головне, щоб вони почували себе передусім українцями, переконана вона. «Якщо вони   поучуватимуться українцями, то рано чи пізно зрозуміють,  що найбільше  інтересам України відповідає саме той процес, який  повʼязанаий з європейською інтеграцією», – пояснила експертка.

Цікавим, на її думку, є інший показник.  36% українців кажуть, що почнуть почувати себе європейцями тоді, коли вони будуть захищені законом. «Це   важливий чинник, – наполягає  фахівець, – тому що встановлення верховенства права є навіть більшим пріоритетом  на сьогодні, ніж боротьба з корупцією, яка  рано чи пізно  все одно стикується із нереформованою системою правосуддя».

Альона Гетьманчук зазначила, що необхідно докорінно змінити державну комунікаційну стратегію. «Коли ми комунікуємо, ми зазвичай розповідаємо, що вимагає від нас Європейський Союз, які реформи в рамках Угоди треба  зробити, щоб не зіпсувати стосунки з ЄС, – каже експертка. – Але ми мало розповідаємо, що  тих самих змін  вимагає й пересічний українець».

Комунікація зі знаком «плюс» має переважати, пропонує євроінтеграторка, закликавши усіх комунікаторів реформ не множити скептичних настроїв щодо перспективи членства в ЄС. «Я залишаюся прибічником консервативної  ідеї щодо перспективи членства в ЄС,  хоча вона і не вписується в скептичні настрої, які панують в країні та уряді.  У нас має бути  велику мрія у відносинах з ЄС. Або ми  домагатимемося перспективи членства, або  разом з ЄС вигадуємо щось рівноцінне за своїм мотиваційним поштовхом, як перспектива членства».

А поки що необхідно провести скринінг готовності України  бути кандидатом на членство у ЄС, вважає Альона Гетьманчк. Це, на її думку, допоможе налагодити конструктивний, «нетоксичний» діалог з європейськими країнами, який не викликатиме у них негативних емоцій стосовно вступу України до ЄС.

Гліб Вишлінський: Безвіз  полегшить усі види співпраці з економічними партнерами за кордоном

Про економічний зиск від  безвізу розповів Гліб Вишлінський, виконавчий директор «Центру економічної стратегії». Насамперед, каже експерт,  це  філософський плюс – ріст  суспільного оптимізму та віри в майбутнє країни. «Головні чинники, які стримують розвиток економіки в країні, це невіра в політичні інституції і політичну  еліту, – пояснює Гліб Вишлінський. – Вона перетворюється  на  невіру в економічне майбутнє і, відповідно, призводить до економічних рішень громадян і бізнесів –  трудової міграції, відтоку інвестицій».

Безвіз, крім того, полегшить усі види співпраці з економічними партнерами за кордоном. Зросте ділова активність українців, надходитимуть й інвестиції.  Непогані шанси простежуються у транспортної галузі. Чим вищий буде потік подорожей українців – тим більше нарощуватимуть потужності й обсяги перевезень українські транспортні компанії. Бонуси отримає і зовнішній туристичний бізнес, хоча  є ризик росту конкуренції для   внутрішнього.

Є й негативи – безвіз  полегшує можливість  виїхати у сусідню країну і  домовитись там про працевлаштування, акцентує експерт. «Для нас це буде втрата робочої сили, втрата  людей працездатного віку, які дають надходження до пенсійного фонду».

Гліб Вишлінський підтримав свою колегу, Альону Гетьманчук, що стара добра перспектива членства України в ЄС має ставитися українською стороною, зокрема громадянським суспільством,  яке має набагато більшу довіру з боку європейців,  на порядок денний. Але для цього потрібен  потужний стимул – насамперед антикорупційні демократичні реформи і  звільнення держави від олігархів.

Відеозапис з круглого столу українською мовою:

WATCH IN ENG

Top