Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Оригінал статті - на  сайті  Українського кризового медіа-центру

Основним джерелом інформації про події російсько-української війни 53 % респондентів назвали Телеграм-канали. 42 % відповіли, що про такі новини в основному дізнаються від родичів, друзів, колег і знайомих. На третьому місці – YouTube. З нього отримують інформацію 40 % опитаних. Такі результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі навів т.в.о. виконавчого директора Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

Що стосується інших джерел, то 37 % респондентів назвали телемарафон «Єдині новини» – майданчик, до якого долучені основні суспільні мовники. Звичайні інтернет-сайти згадали 27 %, Facebook – 24 %.

 «Дуже багато в нас є розмов про доцільність врегулювання Телеграму, і результати дослідження показують, що проблема доволі актуальна. Телеграм-канали не є традиційним медіа, але при цьому головним джерелом інформації», – зазначив спікер.

Другий момент, на якому він зосередив увагу – це підстави для довіри до медіа-ресурсів щодо повідомлень про війну. Найбільша частка респондентів заявили, що вони слідкують певний час і лише згодом роблять висновки, чи варто довіряти.

Трохи менше учасників опитування сказали, що зазвичай відразу визначають на власний розсуд, якій інформації слід довіряти. Втім 9 % респондентів не довіряють жодному медіа-ресурсу.

 «Довіра до того чи іншого Телеграм-каналу формується відповідно до того, наскільки аудиторія відчуває, що повідомлення резонують з власними переконаннями або із світоглядом. Це той ефект, який називають інформаційною бульбашкою – аудиторія перш за все орієнтується, наскільки інформація є комфортною. Ми чудово розуміємо, що це відкриває серйозні можливості для деструктивних російських впливів і множить ризики для інформаційної безпеки нашої держави», – підкреслив Тарас Жовтенко.

З тим, що рівень інформаційної небезпеки зростає, погодився і виконавчий директор Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко. Він окреслив три основні антиукраїнські наративи, які наразі домінують в інформаційному просторі.

«Перший – це «нелегітимність» української влади. Він став поширюватись у грудні минулого року і його пік ми очікуємо у травні. Росіяни максимально використовують ботоферми, псевдосайти, псевдоекспертів для поширення інформації, шо українська влада є або нелегітимною або недемократичною, бо не проводить вибори. Це класичний приклад віддзеркалення ситуації. Маючи свої персональні проблеми всередині країни, російські пропагандисти віддзеркалюють їх на своїх супротивників», – пояснив експерт.

До інших ключових антиукраїнських наративів він відніс «незаконність» дій української влади щодо мобілізації і «проблеми» у наданні допомоги Україні з боку західних союзників.

Як в таких умовах протистояти російській пропаганді? Т.в.о. виконавчого директора Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва заявив, що ту ситуацію з російськими наративами можна перевернути на 180 градусів, і бити росіян їхньою зброєю і підходами.

 «Практика двох років повномасштабної війни показує, що російський інформаційний і силовий апарат, потрапляючи у ситуацію, коли проти них використовується той самий інструментарій, який вони використовували проти України та її західних союзників, стає безпорадним», – додав Тарас Жовтенко.

Фото і відео: УКМЦ