Безвіз для України – громадська думка
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова з 9 по 13 червня 2017 року. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій у Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Опитування здійснювалося за фінансової підтримки програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2013–2016 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
- Закордонний паспорт на сьогодні мають 34% населення (у травні 2016 року – 30%). Серед них 7% мають новий біометричний закордонний паспорт, 8,5% – старий закордонний паспорт з чинними Шенгенськими візами і 20% – старий закордонний паспорт без дійсних Шенгенських віз. Найбільше біометричних паспортів мають жителі Заходу (11%) та молодь віком до 30 років (12%), найменше – жителі Сходу (2,5%) та люди, яким за 60 років (2%).
- Серед тих, хто не має біометричного паспорта, 7% збираються оформити його цього року, ще 28% теж готуються замовити його виготовлення, але пізніше, а 45% взагалі не налаштовані його мати і ще 13% не вирішили, чи він їм потрібний. Найбільша різниця як у наявності закордонного паспорта, так і у намірі його отримати – вікова: серед покоління, яким за 60 років, 84% не мають жодного закордонного паспорта і 78% не мають наміру його замовляти.
- Запровадження безвізового режиму з країнами ЄС є важливим і дуже важливим для 39% громадян України. Найбільш важливим режим безвізу є для жителів Західного регіону (53%) та Центрального (44%), менш – для мешканців Півдня (23%) та Сходу (25%). Вікові відмінності ще більш істотні: найбільш важливий безвізовий режим для молоді віком до 30 років (60%), найменш – для старших за 60 років (21%).
- До країн Шенгенської зони мають намір поїхати 32% громадян України, насамперед – молодь (56%). Основна мета поїздок – туризм (64%), візити до родичів та друзів (22%), робочі поїздки (18%), проте 22% сподіваються на працевлаштування за кордоном. Більшість населення (62,5%) знає, що безвізовий режим не дає права українцям на роботу в країнах Шенгену, проте 15% вважають, що таке право є.
- Загалом лише 14% українців вважають, що добре знають правила безвізового режиму з країнами ЄС, ще 50% дещо знають, але спеціально їх не вивчали, 35% взагалі про них нічого не знають.
- Європейцями себе вважають 38% українців, не вважають – 55%. Найвища європейська самоідентифікація притаманна жителям Західного регіоні (53%), у решті регіонів відчуття себе європейцем значно нижче: у Центральному – 37%, Південному – 35%, Східному – 30%. Істотними є вікові відмінності: найбільше відчуває себе європейцями молодь – 49% і найменше – люди старшого покоління, яким понад 60 років – 27%.
- Для того, щоб відчувати себе європейцем, насамперед потрібний певний рівень матеріального добробуту – так вважають 59% українців, причому у цьому солідарні громадяни в усіх регіонах й усіх вікових груп. До трійки чинників, найбільш важливих для європейської ідентифікації, були віднесені також відчуття захищеності законом (36%) та повага до цінностей демократії та прав людини (26%).
- Приєднання в перспективі до Європейського Союзу підтримують 57% громадян України, перевагу Євразійському економічному союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном віддають 8% населення, а неприєднання до обох союзів обстоюють 25%. Підтримка Євразійського союзу (як і інших варіантів союзів з Росією) різко впала після 2013 року – з 30% до 8%, а підтримка вступу до ЄС зросла – з 42% до 57%. Проте водночас зріс відсоток тих, хто вважає, що Україні не слід приєднуватися до союзів ані з Європою, ані з Росією – з 13% до 25%.
- Підтримка приєднання до ЄС найвища у Західному регіоні (79%) та Центральному і менша – у Південному (32%) та Східному (41%), де значна частина жителів віддає перевагу неприєднанню до жодного з двох союзів (43% на Півдні та 32% на Сході).
- Щодо вікових відмінностей, то найбільше підтримує інтеграцію з ЄС молодь віком до 30 років (69%) та у віковій групі 30–39 років (64%), найменше – люди, старші за 60 років (41%), де значну підтримку має неприєднання до жодного з двох союзів (35%).
Результати опитування в таблицях можна завантажити тут.
