ЗНО: позитиви, негативи та шляхи вдосконалення

Круглий стіл

Організатор круглого столу — 

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

 

•  Ольга Айвазовська — голова правління Громадянської мережі «Опора»,
•  Ірина Бекешкіна — директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,
•  Лілія Гриневич – координатор напрямку «Суспільство змін», Фронт змін,
•  Ігор Жиляєв –– заступник завідувача секретаріату Комітету ВРУ з питань науки і освіти,
• Сергій Квіт –– президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія»,
• Володимир Ковтунець — експерт Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні,
• Ольга Кульбабська – координатор проекту «За вступ без хабаря» Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Українська студентська спілка»,
• Олександр Ляшенко –– академік Академії педагогічних наук України,
• Марина Мруга –– заступник Директора Центру тестування при МОЗ України,
• Леся Оробець –– голова підкомітету з питань базової освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
• Павло Полянський – керівник ГО «Центр освітнього моніторингу»

Експертне опитування було проведене у період з 10 по 24 червня 2010 року Фондом „Демократичні ініціативи” в рамках проекту «Кампанія з підтримки системи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в Україні і рекомендації щодо його поліпшення». Метою опитування було дати експертну оцінку системі вступу до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього тестування.
Проект фінансується Міжнародним Фондом «Відродження».

1. Яким, на Вашу думку, є основний критерій якості системи вступу до вищих навчальних закладів?

-          об’єктивність вимірювання знань

-          об’єктивність вимірювання академічних здібностей (загальна навчальна компетентність, прогноз здатності прогресувати)

Ефективність відбору
-          має бути забезпечена прогностична валідність тестів (результати ЗНО повинні корелювати з подальшою успішністю навчання у ВНЗ). Дослідження підтверджують, що на сьогодні ці показники високі в Україні.

-          рівність умов для вступників за кошти державного бюджету. Пільги мають бути винятково соціальними і надаватися абітурієнтам, які стали студентами, але не мають соціального захисту (наприклад, сирота повинен бути забезпечений державою відповідною стипендією, гуртожитком тощо). 

-          доступ до отримання вищої освіти для усіх бажаючих за власний кошт

-          система має бути відкритою

-          в суспільстві має бути довіра до запропонованої моделі відбору (на сьогодні найменший рівень довіри серед зацікавлених груп, куди входять вступники, шкільні вчителі, викладачі ВНЗ, – у викладачів ВНЗ)

-          зацікавлені групи мають залучатися до вдосконалення системи відбору

1.      Система з точки зору абітурієнтів оцінюється як краща, тому що:

-          вступ за загальним тестом об’єктивніший, ніж вступ до різних закладів за різними вимогами

-          результат оцінювання “ззовні” гарантує мінімізацію впливу суб’єктивної складової у визначенні результатів навчальної діяльності кожного учня

2.      Система з точки зору загального розвитку вищої освіти оцінюється як краща, тому що:

-          вступ за результатами ЗНОпідвищує ефективність відбору.

1.      Система з точки зору загального розвитку вищої освіти оцінюється лише як інструмент, переваги якого не можуть бути використані за сучасного стану розвитку вищої освіти

-          чесний вступ в ті освітні заклади, які не гарантують якості освіти, немає сенсу

2.      Система як інструмент недостатньо ефективна, бо захищає лише тих, хто має найкращий сертифікат і зараховується першим

-          немає контролю зарахування на усіх етапах винятково за рейтингом, після оприлюднення перших списків університети мають можливість зараховувати абітурієнтів на незаповнені місця, просуваючи людей з нижчих позицій рейтингу

3.      Система як інструмент недостатньо ефективна з точки зору спеціалізованої фахової підготовки

-          тестування для творчих спеціальностей має бути доповнене творчим іспитом

4.      Система як інструмент недостатньо ефективна з точки зору визначення професійної мотивації абітурієнта

-          тестування має бути доповнене співбесідою для певних соціально значимих спеціальностей (лише близько 20% випускників педвузів ідуть до школи. Це велика витрата державних коштів).

5.      Система як інструмент недостатньо ефективна з точки зору врахування в процесі відбору вимог конкретних вузів до бажаних якостей абітурієнтів

-          ЗНО можна розширювати, вводячи профільні навчальні дисципліни до переліку предметів, які слід скласти для вступу до конкретних ВНЗ

-          до ВНЗ мають готувати профільні заклади (ліцеї)

3. Які основні позитивні наслідки у реалізації системи вступу за результатами ЗНО?

Позитивні наслідки у контексті розвитку соціально-економічної системи:

-          ефективне використання інтелектуального ресурсу на етапі вибору професії.

Позитивні наслідки у контексті розвитку громадянського суспільства:

-          некорумпованість ЗНО;

-           контроль громадських організації, донесення до громадськості реальної картини прийому до ВНЗ.

-          підвищення ефективності вищої освіти завдяки відбору найкраще підготовлених.

Позитивні наслідки для абітурієнтів:

-          прозорість правил

-          спрощена процедура вступу

-          зменшення суб’єктивізму

-          рівність шансів вступу (єдині вимоги)

-          розвиток внутрішньої мотивації до навчання (мінімальний бал, необхідний для прийому документів, вага атестата)

4.  Якими були основні негативи системи вступу за результатами ЗНО? Чи то від прорахунків самої системи вступу за результатами ЗНО, чи то від недосконалої практики її реалізації?

-          некоректність, невідпрацьованість формулювань

-          невідповідність програмі

-          можливість скласти тест, діючи “навмання”

-          можливість за ту саму кількість правильних результатів отримати різні оцінки

-          неоднаковий рівень складності тестів з різних предметів

-          відсутність загальної бази апробованих незалежних тестових завдань

-          зосередженість учнів на підготовці до тестування тільки з двох-трьох дисциплін, що знижує загальний рівень готовності до розв’язання творчих завдань

-          відсутність тесту академічних здібностей (його впровадження дасть змогу компенсувати нерівність між учасниками оцінювання, що закінчили різні типи навчальних закладів, навчалися в школі у різні роки, мали (чи не мали) змогу готуватися з репетиторами тощо)

-          відсутність можливості виявити в процесі ЗНО особистісні якості та переваги (мотивацію до навчання, зацікавленість професією тощо)

-          щорічна зміна правил, недостатня стабільність системи

-          збільшення ризику необ’єктивності через повернення пільг для медалістів та переможців МАН (у 2009 році 50% медалістів міста Києва не підтвердили за результатами ЗНО свої медалі, а в області загалом їх було близько 70%).

-          збільшенняризику втратити талановиту молодь через скасування зазначених пільг

-          розтягування тестування з одного предмету на кілька днів

-          наявність пільг при вступі для соціально незахищених верств (вона має надаватися при навчанні)

5. Які Ви бачите найбільш вразливі місця системи вступу до вузів за результатами ЗНО?

-          небезпека втрачати за цією системою найбільш талановитих дітей. ЗНО більше спрямовує учня на швидке вирішення достатньо простих, поверхневих завдань, водночас у природничих дисциплінах значно важливішим є розуміння внутрішнього змісту процесу, аніж вміння швидко робити розрахунки.

-          ймовірність необ’єктивності ЗНО (необхідний моніторинг підтвердження високих балів ЗНО високими результатами навчання на першому курсі).

-          проблему співставлення результатів декількох сесій з одного предмету. Невідомо, чи була застосована цього року методика вирівнювання, якщо ні, втрачається об’єктивність оцінки знань (постає проблема легшого та складнішого варіанту тесту, яка аж ніяк не вимірює справжніх навчальних досягнень учня)

Експерти констатують, що система незалежного оцінювання стійкіша до корупції порівняно з екзаменаційною системою вступу насамперед технічно:

-          майже усі етапи тестування відкриті

-          система кодування робіт добре захищена: доступу до цих кодів не мають ані перевіряючі, ані ті, хто опрацьовує дані

-          створення потужних центрів тестування дає можливість забезпечити стандартні умови

Водночас зазначається, що повністю виключати людський фактор як джерело корупції неможливо. Як зазначив один з експертів: “ЗНО не може розглядатися як засіб боротьби з корупцією, це роль громадянського суспільства”.

6.  Наскільки прозорою і зрозумілою є нинішня процедура остаточного зарахування вишами студентів?

Прозорість процедури зарахування оцінено експертами неоднозначно. Можна виокремити наступні варіанти:

-          процедура “непрозора” (“кількість тих, хто подав заяви, варіює до самого останнього моменту, і зрозуміло, якщо допустити, що є на місці хтось там у ВНЗ, хто хоче зловживати, – то це є місце для зловживання”; “хтось вже пройшов, а є така зона, де ще не пройшов. Комусь повідомити, комусь не повідомити ...багато там чого можна зробити”).

-          Процедура прозора частково (“лише на етапі першого зарахування, коли встановлюється перший бал, по якому всі автоматично приймаються, а що відбувається після того – це не відомо”; “буває, що люди привезли документи і поїхали відпочивати і ми не можемо знайти цих людей, і тоді в нас є там пару днів, щоб закривати наказ про зарахування, тому що це все до певної дати, і ми тоді буквально методом «витягнутої руки», коли хтось іде по коридору запитуємо «ви куди?» – «Я на фізику» – « А в нас є місце на хімію”).

-          процедура прозора без застережень (“якщо дитина має сумарний бал, ну там 500 балів, а у ВНЗ є прохідний бал приблизно 490 балів, якщо її не прийняли, вона може подати апеляцію, чи прохання про розгляд результатів, в цьому сенсі я тут не бачу взагалі ніяких проблем конкретно з зарахуванням до ВНЗ”).

-          вдосконалення умов прийому, затверджених Міністерством (зміни, внесені в умови на 2010 рік, позитивно оцінені експертами ).

-          уніфікація і розповсюдження  на усі ВНЗ практики висвітлення в он-лайн режимі в Інтернеті системи подачі документів (“щоб було видно, наприклад, який є рейтинг і як він посувається”)

-          підсилення громадського контролю

-          зацікавленість у цьому вишів (“на сьогоднішній день провідні університети якраз забезпечують прозорість, тому що до них прийшли найкращі. І їм треба забезпечити цю прозорість …якщо вони не будуть забезпечувати цю прозорість, до них підуть найгірші”).

-          незацікавленість у цьому вишів (“тому, що це зайва робота, її ж треба виконувати. Це якісь додаткові люди, кошти, завдання).

7. Якими мають бути пільги при вступі для осіб, позбавлених можливостей здобуття якісної середньої освіти? Чи виправдовує себе надання таким особам права на позаконкурсний вступ до ВНЗ?

Експерти зауважують, що в Україні загалом багато тих, хто позбавлений можливості здобути якісну середню освіту, оскільки існує чимало шкіл, які пребувають у дуже занедбаному стані і не забезпечують надання освіти необхідного рівня. В цьому сенсі проблема пільг при вступі у сучасному їх вигляді буде знята лише при вирівнюванні шкільної підготовки («треба давати якісну середню освіту, а не йти шляхом того, що ми не змогли в школі гарно навчити, тому давайте його приймемо в ВНЗ без екзаменів»).

-          не слід відштовхуватися від вад як таких («не може бути інтелектуальних пільг для інвалідів»; «зарахування має бути тільки за рівнем їх спроможності до гарної освіти і до рівня навчальних досягнень, до рівня інтелектуальних можливостей»).

Потрібні, тому що

-          це важливо з соціальної точки зору («отримання вищої освіти для інвалідів - це не професія, це соціальний статус. Це їх спроможність довести суспільству, що вони справжні, рівноцінні громадяни»).

Пільги для осіб з особливими потребами мають бути у формі

-          Створення сприятливих умов для тестування («у цивілізованих країнах це спеціальні тести для тих, хто має ослаблений зір або не має зору, глухий. Треба ще дуже багато працювати, щоб вони принаймні мали при здачі тестів комфортні умови, які відповідають їх спеціальним потребам. Це дуже коштовно, це дуже складно, але це треба робити»)

-          Розвитку спеціальних навчальних закладів (університет «Україна»), впровадження дистанційної системи освіти і дистанційного прийому до університетів.

-          Надання фінансової допомоги, наприклад у випадках, «якщо дитина не пройшла на бюджет, але їй балів вистачає для навчання на контракті».

-          забезпечити певні державні потреби (“можуть бути квоти на якісь спеціальності, які потребують представників сільської місцевості”)

-          забезпечити потреби категорій, щодо яких держава несе відповідальність (діти-сироти щодо яких держава заміщує батьківство, мають отримати можливість, щоб виявити себе).

Пільги для окремих соціальних категорій мають бути у формі

-          державної допомоги на етапі підготовки до навчання у ВНЗ (“підготовче відділення повинно виконувати цю функцію. Треба, щоб зарахували на підготовче відділення і довчили до такого рівня, щоб людина на рівних з іншими вступала до цього ВНЗ. Треба рік - рік, а треба два роки - два роки. Ну якщо за два роки не дотягнув, то вже, вибачте, як-то кажуть, іди працювати, значить ти не спроможний навчатися…або змінюй ВНЗ, де вимоги нижчі, якщо ти хочеш отримувати вищу освіту”).

-          квоти для прийому учнів сільської місцевості відразу з нижчим балом ніж в середньому по країні

-          державного фінансування для того аби діти з нижчим балом могли вступати на контракт.

Експерти вважають, що при наявній на сьогодні системі пільгові державні місця для усіх категорій мають виділятися додатково до загальних конкурсів.

8.  Як, на Вашу думку, можна боротися із «липовими» пільговиками?

Одним з найдієвіших способів боротьби є зменшення кількості пільгових категорій.

на рівні держави - через законодавче закріплення карної відповідальності за видачу “липових” документів (“навіть в дуже добрих суспільствах такі закони є, і от нам дуже потрібний такий закон, який уже успішно двічі провалили”)

на рівні суспільства - за допомогою громадянського суспільства

під час проведення вступної кампанії - за допомогою забезпечення міністерством приймальних комісій зразками пакетів документів, які підтверджують право на пільги

після проведення вступної кампанії - через забезпечення централізованої перевірки постфактум документів зарахованих пільговиків

9. Що, на Вашу думку, слід зробити загалом, щоб удосконалити систему вступу до вишів?

-          Створення національної ради, яка має визначати модель ЗНО і вступу (“це не справа ні міністра, не президента, ні парламенту, а це повинна бути така от рада фахівців, таких от «старійшин», яким довіряє суспільство”; “це не наглядова рада, а та, яка управляє, курує цей процес”)

-          Зміна системи фінансування вищої освіти, що сприятиме створенню сучасних університетів, зацікавлених у власній репутації, в місці на ринку (“вони будуть змагатися за найкращих абітурієнтів”; “прозору систему вступу може створити сам університет”)

-          Створення університетами моделі власної аудиторії та власних абітурієнтів (“університет повинен працювати не тільки на етапі прийому, а задовго до цього етапу. Він повинен готувати для себе своїх абітурієнтів”)

-          Удосконалення системи індикаторів (“повинен існувати набір критеріїв, який не повинен обмежуватись середнім балом і балом за тестування. Він повинен бути більш широким, тому що ВНЗ – це не лише фабрика по підготовці фахівця, - це соціальний інститут формування особистості. Тому він повинен враховувати і інші риси чи ознаки, за якими приймати до ВНЗ”).

-          Створення можливостей відбору професійно орієнтованих талантів (“зробити мережу конкурсів, відборів, олімпіад для таких дітей, їх може бути 5-7 % їх відбирати і давати їм «зелену вулицю» до тих навчальних закладів, які спеціалізуються на цьому напрямі”)

10. Хто найбільше виграв і хто найбільше програв за нових умов прийому до вишів?

-          суспільство, в якому набувають сили принципи справедливості і ефективності

-          найпрестижніші ВНЗ (“вони можуть робити відбір із більш широкого кола вступників”)

-          найбільш здібні та найкраще підготовлені школярі (“вони мають зараз вибір, різні можливості і це нормально”)

-          ті, хто не вчився

-          ті, хто користувався «телефонним правом» (“тому що взятку можна зафіксувати і до відповідальності притягти. А за «телефонне право» - ніякої відповідальності”).

11. Чи змінився якісно соціальний склад студентства у зв’язку з прийомом до вишів за результатами зовнішнього тестування? Чи вдалося збільшити рівність шансів вступу до вишів молоді різних соціальних груп? Чи відрізняються набори студентів останніх двох років від попередніх наборів?

Зміни складу студентів у системі вищої освіти загалом із введенням ЗНО не відбулося, оскільки загальна кількість випускників шкіл, що вступають до ВНЗ не змінилася (“як до ВНЗ вступали 70% випускників шкіл, так і вступає”).

Зміни відбулися в окремих ВНЗ, зокрема в столичних університетах (“збільшилася кількість студентів з провінції, нам важче їх поселити в гуртожиток”).

Хоча експерти визнають, що система має збільшити рівність шансів вступу до вишів молоді різних соціальних груп, проте даних досліджень, які б об’єктивно підтвердили такі зміни, не наведено.

Система ЗНО дозволила зафіксувати нерівність шансів випускників міських та сільських шкіл, випускників звичайних шкіл порівняно з випускниками ліцеїв та гімназій. Випускники сільських шкіл на сьогодні рідше стають студентами престижних ВНЗ (“відмінності в результатах сільської і міської школи існують у високих балах, тобто ті учні, які отримують 186 і більше, там дуже рідко зустрічаються сільські учні”; “вищий результат дають ліцеї і гімназії”). Проблемною з точки зору нижчих шансів є також категорія випускників минулих років.

Дослідження змін набору на сьогодні триває (існують тільки дані щодо успішності вступників 2008 року, планується доповнити їх даними 2009 року). Щоб визначити вплив системи ЗНО на зміну набору, слід здійснити порівняння з 2007 роком.

Зміни успішності в гірший бік зафіксовано в Києво-Могилянській академії (“по успішності наші студенти стали гірші, тому що ЗНО, яке уніфікувало вступ по всіх країні призвело до того, що ми набрали більше «тихих відмінників»).

12. Як Ви ставитеся до нововведень Міністерства освіти і науки, а саме:

12.1.        Врахування результату атестату у розмірі до 200 балів;

Більшість експертів підтримує ідею врахування атестату, проте зазначає, що не слід було робити це посеред року.

Аргументи на підтримку врахування

-          вступ за сертифікатом ЗНО не повністю характеризує учня, не враховує середній бал з усіх дисциплін, що нівелює його можливості

-          принижується роль середньої освіти загалом (“люди, які мають гроші на окремі заняття з репетиторами, вони 2 останні роки з ними займаються і навіть не ходять в школу. Або вони обирають тільки 2 предмети які їм треба мінімум щоб потрапити в університет, а всі інші ніби не потрібні”)

Аргументи проти врахування

-          відновиться гонитва за атестатом (балами)

-          можливе перетікання корупції (“якщо атестат грає більшу роль, то треба платити директору чи вчителям”)

-          оцінка вчителя досить суб’єктивна (“він не може дати об’єктивну оцінку, тому що він може визначати оцінку на фоні цього класу, на фоні цієї школи - це неправильно”).

Впроваджену цього року кількість балів (200) експерти вважають методично не обґрунтованою. Слід провести статистичні аналізи і обґрунтувати співвідношення, яке найкраще відображає картину успішності, з урахуванням не лише загального середнього балу, а й середнього балу з профільних предметів. На основі відповідних досліджень має бути розроблена методика, єдина для всіх ВНЗ.

Експерти вважають, що визначитися остаточно слід після аналізу результатів впровадження нововведення. Можливе використання міжнародного досвіду, де спочатку враховуються результати національних стандартизованих іспитів, а потім тих, хто пройшли цей поріг, порівнюють за іншими показниками: навчання в школі, активність, інші досягнення.

Важливим є також відпрацювання усіх правил на 1 вересня 2010 року, щоби випускники знали, що їх очікує в травні і червні.

12.2. Обмеження кількості вишів, куди випускник може подавати документи 5-ма вишами, з 3 спеціальностей у кожному;

Думки експертів розійшлися

-          абітурієнт чіткіше визначається із власними преференціями (“якщо й людина вступає в 10 університетів на 10 спеціальностей їй нічого не потрібно”)

-          цього обмеження абсолютно достатньо, щоб дитина могла вибрати вищий навчальний заклад

-          зручніше працювати ВНЗ

-          це порушення законодавства

-          це обмежує свободу вибору учнів

-          держава мені забезпечує безоплатну освіту на конкурсних засадах в одному ВНЗ, тому в 1 університет документи приймаються безоплатно, в інші робиться внесок (для забезпечення додаткової роботи приймальних комісій з обробки великої кількості документів). У разі вступу до університету, куди документи були подані на платній основ, гроші повертаються.

12.3.        Можливість здавати тести мовою навчання

Думки експертів розійшлися

-          це необхідно для забезпечення рівності умов дітям, які навчалися мовою нацменшин (“дитині, яка навчалася математиці, наприклад, угорською мовою, дуже складно буде здавати цю дисципліну українською мовою”)

-          в усіх ВНЗ є обов’язковим екзамен з української мови та літератури, тому перевіряється знання української мови як державної

-          це не дає жодних переваг в оцінці знань і здібностей, тому людина повинна мати вибір

-          усі повинні мати можливість вивчати свою рідну мову, проте університетська освіта має відбуватися рідною мовою плюс англійською, це європейські стандарти

-          існуюча система ЗНО не може забезпечити однаковий рівень стандартизації різними мовами навчання, з точки зору тестування вимірювання якості тестів іншою мовою невідома

-          викладання у вищій школі повинно здійснюватись державною мовою, тому якщо студент приходить вчитися, він повинен знати предмет і термінологію державною мовою

12.4.        Можливість випускникам, що закінчили школу до 2007 року, вступати до вишів, не проходячи ЗНО

Думки експертів розійшлися

-          це справедливо, не можна відкачувати правила назад

-          ЗНО це не тільки перевірка знань – це певна технологія, якої не навчали до 2007 року (“не можна вимагати від людей того, чого їх не навчали”)

-          ті, хто закінчив школу до 2007 року мають самі обрати форму, за якою їм вступати, – або складаючи іспити, або ЗНО.

-          повинно бути різноманіття методів оцінювання, і не лише для тих, хто навчався раніше, а й, наприклад, для іноземців, тих, хто здобуває освіту заочно і дистанційно 

-          це нерівноправна конкуренція, оскільки вони не взяли участі в цьогорічному рейтингу ванні

-          ще 1-2 роки і просто таких людей вже не буде серед вступників зовсім і питання зніметься

-          всі, хто мали високий результат на ЗНО, коли б вони не закінчували школу, вступили

-          абітурієнт будь-якого року випуску повинен довести, що він здатний навчатися у вузі, проте, щоб забезпечити рівність можливостей слід доповнювати ЗНО тестом загальної навчальної компетентності

13.   Як Ви ставитеся до пропозиції у майбутньому ввести при вступі до вузів, на додачу до ЗНО та балу атестату ще екзамен чи співбесіду?

Експерти вважають введення додаткового іспиту чи співбесіди можливим заходом, але зазначають, що такий захід має бути чітко врегламентованим (“проти того, щоб у нас була радянська система, вона сприяла корупції, була суб’єктивна”).

Введення додаткових випробувань розглядається експертами у двох площинах.

-          Введення додаткових випробувань можна вважати доцільним, якщо виявиться, що ЗНО не забезпечує якості відбору абітурієнтів, і вони не задовольняють вимоги певних спеціальностей. При цьому має бути чітке обґрунтування того, які саме знання або інші типи вмінь, яких потребує спеціальність, неможливо визначити за середнім балом атестату чи ЗНО. Наприклад, наведено обґрунтування необхідності психологічного тестування при вступі на певні спеціальності (“має бути визначено, що ж додатково має бути у цій дитині виміряно”).

Покращення можливостей ВНЗ впливати на формування власного контингенту

-          Частина експертів вважають, що університети мають нести відповідальність за якість власного, а не державного диплому. Відповідно есе або співбесіда допоможуть з’ясувати прагнення абітурієнта вчитися саме в тому закладі, який він обирає.

-          Інші експерти дотримуються думки, що абітурієнт вступає за знаннями, а потім уже в університеті мають проводитися співбесіди і все інше. Побажання абітурієнтів та їх схильність до якоїсь спеціальності можуть враховуватися за рахунок внутрішнього переводу в університеті з однієї спеціальності на іншу, з одного напрямку на інший.

За такого підходу можлива схема введення додаткових випробувань виглядає наступним чином:

-          університет виставляє планку, нижче якої він не бере студентів (мінімально - N балів, для спеціальності, чи для університету);

-          ця планка виставляється не довільно, а на підставі дослідження того, хто може навчатися на відповідному рівні в цьому університеті

-          ця планка існує незалежно від того, скільки подано документів

-          абітурієнт, який перетнув цю планку, і став студентом надалі проходить будь-які тестування, додаткові іспити, будь-які додаткові заходи з метою орієнтації і отримує рекомендації (тому що ти вже зарахований) від університету піти на певний факультет, спеціальність тощо.

14.  Що, на Вашу думку, слід зробити у вступній кампанії наступного року, аби поліпшити процедуру зовнішнього тестування?

       Експерти констатують, що ЗНО ще потребує реформування і за відсутності змін ЗНО може опинитися під загрозою. Необхідне здійснення досліджень ефективності ЗНО, для визначення напряму та характеру змін вступної кампанії.

Пропозиції експертів щодо напрямів реформування можна поділити на стратегічні та тактичні

Стратегічно необхідно

-          реформування університетської освіти (“теперішнім університетам ЗНО взагалі не потрібне, тому що вони такі є. Якщо змінити університети, вони самі будуть вимагати ЗНО”)

-          введення, крім тесту на знання, тесту на здібності

-          забезпечити якість тестів

-          оприлюднити всі правила на 2011 рік у вересні місяці

-          забезпечити проведення тестів з даного предмету в один день

-          поліпшити умови проведення тестування

-          більше залучати викладачів ВНЗ до різних аспектів прийому: від складання тестових завдань до адміністрування і підготовки відповідних результатів, в тому числі й аналізування.

15. Яке запитання ми Вам не поставили, на яке Ви хотіли б відповісти?

Експерти виділили наступні проблеми

-          Необхідність реформування університетів - “Без реформування університетів нічого не зміниться, і причому на Заході кажуть: «вища освіта» - це синонім до «сильні університети», вони повинні стати іншими і їх має стати менше”.

-          Необхідність ефективного діалогу між УЦОЯО та університетами щодо вдосконалення ЗНО - “Університети мають не шукати в цій процедурі свого ворога, а шукати те, що позитивне. Якщо вони вважають, що ця процедура погана - то вони повинні зібратися всі разом і запропонувати свою альтернативу процедуру, але таку, яка б відповідала критеріям відбору: об’єктивність, справедливість, ефективність, прозорість і так далі. Тобто, вони повинні виробити ці критерії. В принципі, УЦОЯО повинен бути виконавцем замовлення Ради ректорів. Якщо в такому вигляді він буде виконавцем замовлення, то питання відпадуть. На сьогоднішній десь є УЦОЯО і є Рада ректорів, і вони між собою тільки сперечаються і доводять один одному, що це погано чи це добре. Ніколи вони не дійдуть спільної думки, якщо не буде спільної мети”.

-          Необхідність уникати політизації питання ЗНО -“В певних публікаціях, є певна політизація питання про ЗНО і питання вступу до ВНЗ, я вважаю це сугубо освітянським, професійним питанням і хотів би сказати, що будь-яка його заполітизація, в принципі шкодить”.

-          Експериментальний характер існуючої системи - “Ця система є експериментальною, вона повинна вдосконалюватися, вона повинна пристосовуватися, бути більш гнучкою до нових соціально-економічних реалій і політичних в тому числі. Поки що це є експеримент, це є не стала система.”

-          Необхідність вдосконалення змісту тестів - “Що потребує удосконалення, то це самий зміст тестів, вони повинні відображати шкільну програму і знання дітей, і ми повинні постійно над цим працювати”.

-          Нестача професійного обговорення питань ЗНО - «У нас недостатньо проводиться таких форумів, де б обговорювались не політичні проблеми цього питання, проблеми корупційності, а саме фахові педагогічні питання. Потрібні форуми, щоб визначати форми якісного відбору, щоб вони не було політичними, а були фаховими».

-          Необхідність участі громадськості в проведенні ЗНО - “Єдине, на що б я звернула увагу, це на участь громадськості в проведенні ЗНО. Аби чіткі правила, аби відпрацьовані вимоги при проведенні ЗНО виконувались в кожному закладі, на базі якого відбувається тестування. От цей громадський контроль, роль громадськості: у нас є і батьківські громадська організація, і від молодіжних організацій, і від будь-яких громадських організацій, але при цьому, їх, ясна річ, треба вчити, аби вони не «лізли», вибачте, професійно розумілись в тих речах, які вони проводять. І я думаю, що як спостерігачі оця роль достатньо важлива”.