Зайва конкретика може допомогти ворогу – Тарас Жовтенко пояснив, чому Рютте не розкриває кроки НАТО у відповідь на дії Росії

Безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерів Тарас Жовтенко в інтерв’ю телеканалу FreeДОМ пояснив, чому НАТО не зацікавлене заздалегідь розкривати свої кроки у відповідь на російські гібридні операції,  а також оцінив нинішню риторику Дональда Трампа, який останнім часом менше критикує НАТО.

За словами Тараса Жовтенка, небажання Генерального секретаря НАТО Марка  Рютте говорити про конкретні заходи Альянсу у відповідь на агресію Росії, має цілком практичне пояснення. У військовій стратегії та політиці безпеки далеко не завжди варто заздалегідь повідомляти про свої наміри – особливо коли йдеться про протидію російським гібридним операціям.

«З точки зору військової стратегії, а також з точки зору політики та стратегії безпеки, є речі, про які краще не говорити заздалегідь. Тобто не робити про них заяв – нехай ваші дії говорять самі за себе. Це тим більше актуально в цьому конкретному контексті, що стосується реакції на ці гібридні операції, гібридні провокації та акти саботажу, які, як тепер очевидно для всіх, Кремль розгорнув у масовому масштабі», – зазначив експерт.

На думку Тараса Жовтенка, надмірна публічність може створювати проблеми не лише з точки зору безпеки, а й усередині самого Альянсу. Надто різка риторика керівництва НАТО, вважає він, може стати додатковим аргументом для російської пропаганди та політичних сил у європейських країнах, які скептично ставляться до Альянсу.

«Будь-які більш різкі, конкретні чи радикальні заяви з боку генерального секретаря НАТО та інших осіб, які представляють політичне й військове керівництво Альянсу, – це теж контрпродуктивно, бо це лише підливатиме масла у вогонь. Це даватиме російській пропаганді додаткові аргументи: ось бачите, яка в них агресивна риторика, ось вони готуються напасти на Росію. І в цьому сенсі таким політикам, як Фіцо, як Бабіш у Чехії та іншим політикам в інших європейських країнах, буде набагато простіше роздувати ту саму тему: ось бачите – загроза війни, ми цього допустити не можемо», – пояснив він.

Безпековий аналітик також звернув увагу на те, що відповідь НАТО на російські дії не обов’язково має бути дзеркальною. Альянс і окремі його держави мають цілий набір інструментів, зокрема санкційних, а також можливість застосовувати асиметричні заходи.

«У НАТО є достатньо механізмів і на рівні Альянсу в цілому, як реагувати на такі гібридні операції та провокації, і на рівні окремих країн-членів НАТО, і, зокрема, на рівні країн східного флангу Альянсу. І, крім такої прямої симетричної та дзеркальної реакції, в принципі, можуть бути дійсно досить серйозні й цікаві асиметричні кроки. Це тиск на той самий тіньовий флот Російської Федерації, введення додаткових санкцій», – додав Тарас Жовтенко. Ще одним напрямом відповіді, на його думку, може стати визнання російської військової розвідки – ГРУ РФ – терористичною організацією на рівні Європейського Союзу. За словами Тараса Жовтенка, такий крок може відкрити шлях до санкцій проти керівництва розвідки, посадовців середньої ланки, які координують гібридні операції, а також окремих офіцерів.

За словами експерта, саме тому заяву Рютте варто розглядати не як відмову НАТО від активної відповіді, а радше як свідоме небажання розкривати її деталі.

«Рютте, з одного боку, намагається говорити правильні речі, озвучувати готовність Альянсу все-таки реагувати, а не просто засуджувати чи висловлювати глибоке занепокоєння в черговий раз щодо чергової гібридної витівки Кремля. Але з іншого боку, Рютте чудово розуміє, що тут зайва конкретика може лише допомогти ворогу, допомогти путінському режиму планувати гібридні операції в майбутньому. Ну і до того ж це ще й ризик для внутрішньополітичної єдності Альянсу. І в цьому сенсі ерозія єдності всередині Альянсу – це також одна з цілей, якої намагається досягти Російська Федерація», – наголосив безпековий аналітик.

Тарас Жовтенко звернув увагу на ще одну складність, з якою сьогодні має справу генеральний секретар НАТО. Йдеться про необхідність одночасно реагувати на зовнішні загрози та зберігати єдність країн-членів Альянсу, які мають різні політичні позиції.

«Надто радикальна, надто войовнича риторика з боку керівництва НАТО допоможе скептикам у європейських країнах – – тим, хто більш скептично ставиться до ефективності Альянсу, до того, наскільки там спрацює чи не спрацює п’ята стаття. Тобто в цьому сенсі Рютте можна дуже добре, дуже сильно і дуже глибоко зрозуміти. Бо в таких умовах – і тиск ззовні, і певний тиск зсередини – насправді робити такі заяви досить непросто», – зауважив експерт.

Окремо Тарас Жовтенко оцінив і нинішню риторику Дональда Трампа щодо НАТО. Якщо раніше президент США регулярно критикував союзників через фінансові внески та інші питання, то останнім часом таких претензій стало менше. На думку експерта, це пов’язано передусім із тим, що Вашингтон наразі отримує від Альянсу те, чого прагнув.

«На даний момент Трамп зрозумів, що, в принципі, він отримує від НАТО максимум того, що може отримати. І насамперед йдеться про бізнес-інтереси – і американського ВПК, виробника зброї, і, власне кажучи, особисто навіть Дональда Трампа. Бо всі ці речі він приписує особисто собі й завжди наголошує на тому, що саме він своїм умінням укладає угоди», – пояснив безпеклвий аналітик.

Серед таких факторів він називає, зокрема, продовження механізму PURL із закупівлі американської зброї європейськими союзниками через НАТО. Водночас він наголошує, що нинішнє зниження критики з боку Трампа не означає принципової зміни його підходу до Альянсу.

«Перший момент – це те, що продовжує працювати механізм продажу американської зброї європейським союзникам, механізм PURL через НАТО. Трамп кілька разів намагався погрожувати, що він усе це зупинить, що йому не подобається, замало грошей тощо. Але я так думаю, що це все були натяки і за лаштунками вони вже вирішені, оскільки ми цього вже не чуємо», – пояснив Тарас Жовтенко.

Так, за словами експерта, нинішню паузу в критиці НАТО з боку американського президента не варто сприймати як остаточне врегулювання його претензій до Альянсу.

«Це не така вже й зміна риторики та зміна стратегії. Це не лише любов Трампа до НАТО, бо, знову ж таки, йдеться про те, що Сполучені Штати Америки переглядатимуть у кількісному сенсі свою військову присутність у Європі. І ось це якраз наступний крок, очевидно, де НАТО доведеться збирати гроші й відкуповуватися від Трампа вкотре», – підсумував Тарас Жовтенко.